ун. № 759/17358/15-а
пр. № 2-а/759/426/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі
головуючого-судді Борденюка В.В.,
при секретарі Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобовязання поновити виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУПФУ в місті Києві про визнання протиправними дії щодо відмови поновити виплату пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії.
У позовній заяві вказує на те, що з вересня 2008 року він перебуває на обліку в ГУФПУ в місті Києві та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; однак, починаючи з 01.06.2015 року відповідач протиправно відмовив у поновленні йому виплати пенсії.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягаючи на підставах та обставинах викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надавши суду заперечення, в обґрунтування яких посилається на те, що 01.06.2015 року скасовані норми щодо призначення пенсії.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивач є полковником запасу, «Ветеран військової служби», проходив військову службу у Збройних силах понад 25 років (з 1983 по 2008 роки), був звільнений з військової служби у запас за станом здоровя з посади старшого офіцера відділу постачання речового майна Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України у 2008 році.
З вересня 2008 року і по даний час він перебуває на обліку ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримую пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2015 № 13848/12/М-1422 позивача повідомлено про відмову у поновленні виплати пенсії.
Відмова Фонду ґрунтувалась на тому, що до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не внесено зміни щодо порядку виплати пенсії особам, що працюють на посадах державних службовців.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач 19.06.2015 року звернувся до управління пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про поновлення виплати пенсії, призначеної на підставі вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, пенсійне забезпечення військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Згідно Законом України № 213 від 02.03.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни у тому числі і до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами) тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема Законом України «Про державну службу», пенсії призначені відповідно цього Закону, не виплачуються.
У звязку із цим позивачу, як особі, що працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законом України "Про державну службу", з 1 квітня 2015 року пенсія не виплачується.
Разом з тим, відповідно до частини пятої розділу III Закону України "Про знесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 1 червня 2015 року скасовано норму щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до закону України "Про державну службу", тобто з 01.06.2015 військові пенсіонери не підпадають під дію норми статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Водночас, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Податкового та Митного кодексів України», «Положення про помічника-консультанта народного депутата України».
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
У теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає відновленню.
Разом із тим, суд відхиляє доводи відповідача про те, що поновлення позивачеві виплати пенсії можливе лише із внесенням змін до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Так, вказана обставина не повинна зумовлювати порушення конституційних прав громадянина на виплату пенсійного забезпечення; при цьому суд враховує те, що і до внесення законодавцем відповідних змін у статтю 54 вказаного Закону, закріплена нею правова норма у чинній редакції може бути застосована при поновленні виплати пенсії позивачу, для уникнення порушення його конституційних прав на пенсійне забезпечення.
При цьому суд враховує те, що поновити порушене право права позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати пенсії неможливо.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача і зобовязання відповідача відновити виплату позивачеві пенсії з 1 червня 2015 року у раніше призначеному розмірі.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України, Закону України «Про судовий збір», суд приходить висновку, що з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 69-71, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобовязання поновити виплату пенсії задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у поновлені ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.06.2015 року.
Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 (паспорт громадянина України ЕС 132121, виданий Сімферопольським РВГУ МВС України в Криму 31 травня 1996 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 01.06.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
СУДДЯ:
Судове рішення № 54674496, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 21.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/17358/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: