Рішення № 5467142, 10.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/26210.08.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Алса-Транс»

Про стягнення 46208,65 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Саноцька В.В. по довіреності б/н від 16.12.2008р.

Від відповідача не зявились

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алса-Транс»46208,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди № 02/07/08 від 02.07.2008р., не виконав належним чином умови договору в частині строку оплати орендних та комунальних платежів, у звязку з чим у нього виникли заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати в розмірі 35116,53 грн., 4312,33 грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, нарахованої відповідно до п. 8.2 договору, 2695,21 грн. 15% річних, 2352,81 грн. витрат, повязаних з інфляційними процесами, 1731,77 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009р. порушено провадження у справі № 36/262, призначено справу до розгляду на 29.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.08.2009р.

В судовому засіданні 10.08.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.07.2009р., не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 01.07.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвали суду направлялись на адреси відповідача, зазначені в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21-10/5179-1 від 24.07.2009р., наданому представником позивача. Ухвала суду від 29.07.2009р. була отримана представником відповідача 03.08.2009р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 7373485.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод»(далі позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алса-Транс»(далі відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 02/07/08 від 02.07.2008р.

Відповідно до умов даного договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування відкриту площадку площею 500,0 кв.м. для розміщення стоянки автотранспорту, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 6.

На виконання умов договору за актом прийому-передачі від 08.07.2008р., підписаним представниками сторін, позивач передав відповідачу обумовлену договором відкриту площадку.

Сторони визначили, що строк дії договору складає 12 місяців (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 5.5 договору розмір щомісячної орендної плати на момент укладення договору становив 16800,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 2 800,00 грн.

Згідно з п. 5.10 договору розмір орендної плати підлягає індексації відповідно до індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом внесення орендарем щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного місяця орендної плати за поточний місяць та оплати комунальних послуг за попередній місяць.

Орендна плата та оплата за комунальні послуги, відповідно до п. 5.2 договору, здійснюється орендарем на підставі відповідних рахунків-фактур, які повинні бути виставлені орендодавцем не пізніше 5-го числа кожного місяця. Якщо до 5-го числа місяця орендодавцем не буде виставлено рахунок-фактуру на сплату орендної плати, орендар, згідно з п. 5.4 договору, не звільняється від обовязку здійснити сплату орендної плати до 10-го числа місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, не сплатив орендні платежі за листопад та грудень 2008 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 35116,53 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобовязання за договором оренди № 02/07/08 від 02.07.2008р. виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 35116,53 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору № 02/07/08 від 02.07.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 35116,53 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 8.2 договору передбачено, що за порушення орендарем строків розрахунків орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі пункту 8.2 договору, підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 4312,33 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який відповідачем оспорений не був.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При укладенні договору № 02/07/08 від 02.07.2008р. сторони дійшли згоди (пункт 8.4 договору), що крім сплати пені у випадку порушення передбачених даним договором строків розрахунків орендар сплачує орендодавцю на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 15% річних.

Наданий позивачем розрахунок 15% річних, відповідно до положень п. 8.4 договору, ст. 625 Цивільного кодексу України, в сумі 2695,21 грн. та витрат, повязаних з інфляційними процесами, в сумі 2352,81 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1731,77 грн. штрафних санкцій, нарахованих на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягає з оглядну на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Договором, згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

При укладенні договору оренди № 02/07/08 від 02.07.2008р. сторони дійшли згоди (пункт 8.2 договору), що за порушення орендарем строків розрахунків орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд приходить до висновку, що зазначеною нормою передбачено відповідальність саме у вигляді штрафних санкцій. Час користування чужими коштами період, за який нараховуються штрафні санкції, а не їх правова природа.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що пеня за своєю правовою природою є неустойкою, розмір якої сторони визначили при укладенні договору оренди № 02/07/08 від 02.07.2008р., суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача також неустойки в розмірі 1731,77 грн., нарахованої на підставі ч. 6 ст. 230 Господарського кодексу України, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алса-Транс» (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, код ЄДРПОУ 33941031) на користь Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 05503266) 35 116 (тридцять пять тисяч сто шістнадцять) грн. 53 коп. заборгованості по оплаті орендної плати, 4 312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 33 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 2695 (дві тисячі шістсот девяносто пять) грн. 21 коп. 15% річних, 2 352 (дві тисячі триста пятдесят дві) грн. 81 коп. витрат, повязаних з інфляційними процесами, 444 (чотириста сорок чотири) грн. 77 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.