Рішення № 54662923, 24.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/3392/15 Головуючий в І інстанції:

Єдиний унікальний номер справи: 654/5237/14-ц ОСОБА_1

Категорія: 27 Доповідач: Бездрабко В.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року грудня місяця 24 дня колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бездрабко В.О.,

Суддів :Борка А.Л.,

ОСОБА_2,

Секретар:Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 06 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11357408000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 52 075,00 доларів США на строк до 06 червня 2018 року зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, того ж дня, між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки, за яким поручитель зобовязалась солідарно відповідати з позичальником за виконання договору.

10 лютого 2015 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, а також між банком та ОСОБА_4 укладено додаткові угоди, відповідно до умов яких змінено графік погашення залишку заборгованості за договором.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином не виконував умови кредитного договору, станом на 24 листопада 2014 року виникла заборгованість, яка складається із: 26 023,48 доларів США - заборгованість за кредитом; 2735,63 доларів США - заборгованість по процентам; 5216,02 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 2459,59 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, яку банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вирішити питання розподілу судових витрат по справі.

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2015 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 759,11 доларів США, пеня у розмірі 7675 грн. та судові витрати у розмірі 3654 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення суду в частині відмови у задоволені вимог, заявлених до поручителя ОСОБА_4 та в частині розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цих частинах нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11357408000, за яким позичальник отримав кошти у розмірі 52075,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 06 червня 2018 року та зі сплатою 15% річних за користування кредитними коштами.

Того ж дня, між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки №209789, за яким поручитель взяв на себе зобовязання солідарно з позичальником відповідати перед банком у разі порушення останнім умов кредитного договору.

Згідно із п. 3.1. договору поруки цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань за Основним договором або до погашення Поручителем зобовязань Боржника в рахунок виконання зобовязань за Основним договором в сумі та в межах якої Поручитель відповідає перед Кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що поручитель приймає на себе зобовязання у випадку невиконання боржником боргових зобовязань перед банком за кредитним договором здійснити виконання боргових зобовязань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі протягом 10ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги.

Додатковою угодою №11357408001 від 10 лютого 2010 року, укладеною між банком та ОСОБА_3, змінений графік погашення кредитної заборгованості, про що поручитель була повідомлена шляхом укладення з нею додаткової угоди №1 до договору поруки.

Зібрані у справі докази свідчать, що позичальник не виконував належним чином взяті на себе зобовязання за кредитним договором, станом на 24 листопада 2014 року виникла заборгованість, яка складається з:

- 26 023,48 доларів США заборгованість за кредитом;

- 2735,63 доларів США заборгованість по процентам;

- 5216,02 грн. пеня за прострочення сплати кредиту;

- 2459,59 грн. пеня за прострочення сплати процентів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що наявна заборгованість за договором підлягає стягненню лише з позичальника ОСОБА_3, оскільки договір поруки з ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненим.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно пункту 1.2 договору поруки передбачений термін виконання основного зобовязання за кредитним договором до 06 червня 2018 року.

Матеріали справи свідчать, що 08 жовтня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 банком направлялися досудові письмові вимоги про дострокове повернення заборгованості за договором, які згідно повідомлення про вручення поштового відправлення одержані відповідачами 11 жовтня 2014 року (а.с.32-34), але залишені без реагування.

Таким чином, пред'явивши вимогу про дострокове стягнення кредитної заборгованості, при тому що в договорі поруки не зазначено про строк його дії згідно зі ст. 252 ЦК України, кредитор, банк, змінив строк виконання основного зобов'язання і зобов'язаний був пред'явити вимогу до поручителя протягом шести місяців з цієї дати.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5«Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З огляду на наведене слід визнати, що банком фактично був змінений строк виконання основного зобовязання. Разом з тим, погодитися з висновком суду про те, що порука є припиненою не можна, оскільки з відповідним позовом, в тому числі, й до поручителя ОСОБА_4 ПАТ «УкрСиббанк» звернувся у грудні 2014 року, а відтак відсутні підстави вважати, що договір поруки є припиненим в порядку ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що поручитель повинен нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником умов договору від 06 червня 2008 року, а відтак рішення суду у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог предявлених до ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд помилково не стягнув на користь позивача судові витрати, повязані з оплатою судового збору у розмірі 121,80 грн. за подання апеляційної скарги у цій справі на ухвалу суду від 09 квітня 2015 року, які у звязку з повним задоволенням позову підлягають стягненню з відповідачів.

Також в порядку ч. 5 ст.88 ЦПК України стягненню з відповідачів підлягає судовий збір у розмірі 4019,40 грн., сплачений банком за подання апеляційної скарги на судове рішення.

В решті частини рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.

Керуючись ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2015 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цих частинах нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28759, 11 доларів США та пеню у розмірі 7675, 61 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати у загальному розмірі 7795,20 грн., в рівних частках із кожного.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.О. Бездрабко

Судді: А.Л. Борко

ОСОБА_2