Ухвала суду № 54661816, 20.10.2015, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кс/593/123/2015

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

"20" жовтня 2015 р. м. Бережани

Слідчий суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М., при секретарі Осадці М.Ю., за участю прокурора Смереки І.В., слідчого СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани клопотання слідчого СВ Бережанського РВ УМВСУ в Тернопільській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, судимого 20 квітня 2015 року за ч.1 ст. 186 КК України до 130 годин громадських робіт, покарання не відбув повністю, -

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2015 року слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, вказуючи, що 02 жовтня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210040000273 внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками ч.3 ст.185 КК України.

Згідно матеріалів клопотання вбачається, що 11 вересня 2015 року близько 23 год. у ОСОБА_3, судимого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, який перебував за місцем проживання ОСОБА_5 в с. Базниківка Саранчуківської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, а саме в будинок, що знаходиться за адресою вул. Соколиця, 15, с. Базниківка Саранчукіської сільської ради Бережанського району, який належить ОСОБА_6.

Реалізовуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливу мету наживи, 12 вересня 2015 року близько 05.00 год., ОСОБА_3, спільно із ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_3, приїхав на підводі до місця проживання ОСОБА_6, розташованого за адресою вул. Соколиця, 15, с. Базниківка Саранчуківської сільської ради Бережанського району, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом зламу вхідних дверей, незаконно проник у житловий будинок ОСОБА_6, де із приміщення прихожої умисно таємно викрав три поліетиленових мішки вартістю 5 грн. кожен, із зерном пшениці вагою 50 кг. кожен, вартістю 135 гривень, загальною вартістю 405 гривень, які переніс на підводу. Після чого із горища вищевказаного житлового будинку таємно викрав 15 кг. качанів кукурудзи в зерні, загальною вартістю 21 гривня, яку помістив у викрадений ним із приміщення будинку ОСОБА_6 поліетиленовий мішок вартістю 5 гривень та переніс на підводу. В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном на підводі покинув місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпоряджатись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 446.00 гривень.

Чим своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 жовтня 2015 року ОСОБА_3, будучи судимим за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України вчинив крадіжку майна, що належить ОСОБА_7.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 03 жовтня 2015 року близько 19 години у ОСОБА_3, який перебував по місцю свого проживання, за адресою с. Саранчуки Бережанського району виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення мобільного телефону ОСОБА_7 із приміщення житлового будинку у с. Саранчуки Бережанського району, у якому вона проживає, оскільки цього ж дня бачив цей телефон на лавці у будинку.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 03 жовтня 2015 року, близько 20 години ОСОБА_3, з метою вчинення крадіжки, через незачинені вхідні двері проник у житловий будинок ОСОБА_7, розташований у с. Саранчуки Бережанського району, знаючи про відсутність у будинку ОСОБА_7 та її співмешканця ОСОБА_8 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи, спрямованої на заволодіння чужим майном, із приміщення вказаного будинку, таємно викрав мобільний телефон ОСОБА_7 марки «BRAVIS», залишкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №6-521 від 12.10.2015 року становить 191.38 гривень, із двома стартовими пакетами оператора «Київстар» вартістю 20 гривень кожен. Після чого із викраденим мобільним телефоном марки «BRAVIS», у якому знаходилися два стартові пакети оператора «Київстар», ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд та завдав матеріальної ОСОБА_7 на загальну суму 231.38 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

По даному факту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2015 року за №12015210040000278.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 03 жовтня 2015 року, ОСОБА_3, будучи судимим за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України вчинив крадіжку майна, що належить ОСОБА_8.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_3, який перебуваючи по місцю свого проживання, за адресою с. Саранчуки Бережанського району, близько 19 години, 03 жовтня 2015 року, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення велосипеда марки «Дорожник», що належить його братові ОСОБА_8, який знаходився у господарстві ОСОБА_9 у с. Саранчуки Бережанського району.

Реалізовуючи свій злочинний намір, 03 жовтня 2015 року, близько 20 години 15 хвилин ОСОБА_3, підійшов до господарства ОСОБА_9, розташованого у с. Саранчуки Бережанського району та з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконної наживи спрямованої на заволодіння чужим майном, а саме велосипеда «Дорожник», що належить ОСОБА_8, обманув ОСОБА_10, якому повідомив, що ОСОБА_8 знає, що він забере даний велосипед, викрав велосипед марки «Дорожник», залишкова вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи №6-518 від 12.10.2015 року становить 714.00 гривень, після чого покинув місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд та завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на суму 714.00 гривень.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

По даному факту внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2015 року за №12015210040000282.

Матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12015210040000273, № 12015210040000278 та № 12015210040000282 були обєднані в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12015210040000273.

«13» жовтня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України по епізоду викрадення мобільного телефону у ОСОБА_7, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, від 06 жовтня 2015 року, яка повідомила, що 03 жовтня 2015 року вона по місцю свого проживання виявила відсутність свого мобільного телефону, та її син ОСОБА_11 повідомив, що до будинку приходив ОСОБА_3, після чого вона зателефонувала до ОСОБА_3, який повідомив, що знайшов мобільний телефон на озері;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12, від 07 жовтня 2015 року, який повідомив, що на початку жовтня 2015 року, його син ОСОБА_3 передав йому мобільний телефон та велосипед, щоб ОСОБА_12 повернув вказані речі його синові ОСОБА_8;

-Висновком товарознавчої експертизи №6-521/15 від 12.10.2015 року, згідно якої залишкова вартість мобільного телефону марки «BRAVIS BASE», станом на 03.10.2015 року може становити 191,38 грн.;

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 незаконного заволодіння велосипедом ОСОБА_8 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08 жовтня 2015 року, який повідомив, що 03 жовтня 2015 року його співмешканка ОСОБА_7 виявила відсутність свого мобільного телефону, та її син повідомив, що до будинку приходив ОСОБА_3, який і взяв вказаний мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_3 зателефонував до ОСОБА_8 та повідомив, що мобільний телефон знаходиться у нього. Також ОСОБА_8 при розмові із ОСОБА_3 дізнався, що останній взяв його велосипед, який зберігався у сусіда ОСОБА_12;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12 жовтня 2015 року, який повідомив, що 03 жовтня 2015 року ОСОБА_3 взяв велосипед червоного кольору, який зберігався на господарстві ОСОБА_9, повідомивши йому що його брат ОСОБА_8 дозволив його взяти;

-Висновком товарознавчої експертизи №6-518/15 від 12.10.2015 року, згідно якої залишкова вартість велосипеда марки «Дорожник», станом на 03.10.2015 року може становити 714,00 грн.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 викрадення трьох поліетиленових мішків зерна із зерном пшениці вагою 50 кг. кожен та поліетиленового мішка із 15 кг. качанів кукурудзи в зерні, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05 жовтня 2015 року, який повідомив, що у нього було викрадено три мішки із зерном пшениці, які як йому відомо викрав ОСОБА_3;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 05 жовтня 2015 року, який повідомив, що він спільно із ОСОБА_3 на підводі приїхав до місця проживання ОСОБА_6, у будинок якого, шляхом вибиття вхідних дверей проник ОСОБА_3, звідки викрав три мішки із зерном пшениці, після чого вони збули вказане зерно у с. Щепанів Козівського району;

-Протоколами допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, від 02 жовтня 2015 року, які повідомили, що вони придбали три мішки із зерном пшениці вагою 50 кг. кожен та 15 кг. качанів у зерні кукурудзи, у двох чоловіків, один із яких називався ОСОБА_5;

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_15, від 02 жовтня 2015 року, яка повідомила, що 12 вересня 2015 року вона бачила, як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 приїхали на підводі до місця проживання ОСОБА_6, де перебували близько 20 хвилин, після чого виїхали на підводі, на якій знаходилися наповнені мішки білого кольору.

Допитаний під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому дій, визнав повністю і показав, що дійсно вчинив дії вказані у повідомленні про підозру за обставин вказаних у клопотанні. Просить обирати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки щиро розкаюється у вчиненому, вину визнає, порушувати умови домашнього арешту не буде.

Проаналізувавши та оцінивши наведені обставини в їх сукупності, враховуючи, що відповідно до п.6 ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, однак така експертиза по епізоду викрадення трьох поліетиленових мішків зерна із зерном пшениці вагою 50 кг. кожен та поліетиленового мішка із 15 кг. качанів кукурудзи в зерні проведена не була, а було зібрано довідки про вартість капронового мішка, пшениці та качана кукурудзи в зерні. Суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, по епізоду викрадення трьох поліетиленових мішків зерна із зерном пшениці вагою 50 кг. кожен та поліетиленового мішка із 15 кг. качанів кукурудзи в зерні, - оскільки для підтвердження правильності кваліфікації дій особи за вказаним кримінальним правопорушенням необхідним є встановлення розміру матеріальних збитків шляхом проведення відповідної експертизи. Тому по вказаному епізоді не встановлено розмір матеріальних збитків, що ставить під сумнів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а тому по вказаному епізоду має місце кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 162 КК України.

Зважаючи на те, що за кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а за кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 162 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років. Відносно підозрюваного ОСОБА_3 по кримінальному провадженні №12015210040000142, де той підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду 08 вересня 2015 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та ОСОБА_3 заборонено залишати житло за адресою вул. Циганія, 6, Бережанського району, цілодобово, строком на два місяці. Однак, ОСОБА_3 перебуваючи під домашнім арештом, порушив покладені на нього обовязки зазначені в ухвалі слідчого судді Бережанського районного суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покинув місце свого проживання та вчинив три кримінальні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_3 будучи раніше судимим, за вчинення корисливого злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України на шлях виправлення не став, та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочину може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 слідчий СВ Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_16 та прокурор яка погодила клопотання ОСОБА_17 вважають, що щодо підозрюваного ОСОБА_18 у вказаному кримінальному провадженні наявний ризик передбачений п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику у виді можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується знайшло своє підтвердження в матеріалах клопотання, оскільки після застосування 08 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту по кримінальному провадженні за № 12015210040000142 підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення 11 вересня 2015 року та 03 жовтня 2015 року, тобто продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Вислухавши прокурора та слідчого слідчого відділу Бережанського РВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_1, які просять клопотання задовольнити, підозрюваного ОСОБА_3, який просить обрати щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2, яка просить обрати підозрюваному запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, - враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести років, не відбув покарання за вироком Бережанського районного суду від 20 квітня 2015 року, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, не має постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних звязків, оскільки ни вчинялися кримінальні правопорушення щодо близьких родичів, молодий вік та добрий стан здоровя підозрюваного, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам наведеним вище, а тому є необхідність застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 Кодексу слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Застава судом визначається в розмірі визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України. Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного визначені цими правовими нормами наступні обовязки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною їх вимогою;

- не відлучатися із будинку по вул. Циганія, 6, села Саранчуки Бережанського району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Керуючись ст.ст. 176 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, судимого 20 квітня 2015 року за ч.1 ст. 186 КК України до 130 годин громадських робіт, покарання не відбув повністю, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України, - запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, строк тримання під вартою рахувати з 16 години 10 хвилин 20 жовтня 2015 року.

Розмір застави визначити у розмірі двадцять розмірів мінімальних заробітних плат що становить 27 560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок 37316003000474, банк ГУДКСУ в Тернопільській області, код банку 838012, ідентифікаційний код 26198838).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною їх вимогою;

- не відлучатися із будинку по вул. Циганія, 6, села Саранчуки Бережанського району Тернопільської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, -- прокурора та суд.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів і закінчується о 16-й годині 10 хвилин 19 грудня 2015 року.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя