Рішення № 54661400, 24.12.2015, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5483/15-ц

Провадження № 2/577/1831/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кущенка М.Ф.

при секретарі Олійник В.П.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача у вигляді стягнення 830 грн. матеріальних і 800 грн. моральних збитків,

В С Т А Н О В И В :

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що 24.07.2011р. здала в комісійний магазин приватного підприємця ОСОБА_2 на реалізацію непотрібні їй речі:

жіночу шубу 46-48 розміру коричневого кольору за ціною 600 грн. в подальшому переоцінену до 400 грн;

кофту дівочу 38 розміру фіолетового кольору оцінену в 25 грн.;

брюки дівочі вільветові 38 розміру, оцінені в 30 грн;

юбку дитячу 30 розміру чорного кольору, оцінену в 30 грн;

шкільну форму в комплекті (юбка, брюки, піджак) 38 розміру, оцінену в 50 грн;

блузку атласну білого кольору 38 розміру, оцінену в 40 грн;

дитячий спортивний костюм фіолетового кольору 40 розміру, оціненого в 70 грн;

туфлі дівочі, оцінені в 65 грн;

юбку дитячу 30 розміру чорного кольору в полоску, оцінену в 20 грн.

В подальшому в червні 2013р. вона здала в магазин ОСОБА_2 дитячу синтетичну шубу чорно-білого кольору 40 розміру, оцінену в 100 грн. А всього вона здала майна відповідачу на суму 830 грн. Про це їй була видана квитанція № 1067 на якій був зазначений перелік вказаних речей , дата здачі речей , прізвище власника речей і її адреса, а також телефон власника магазину та її імя . В той період магазин знаходився в орендованому відповідачем приміщенні в м. Конотопі по вул. Урицького, 2. В 2013р. її магазин переїхав до приміщення, що відносилося до центрального ринку і знаходився на площі Конотопських дивізій. В січні 2014р. вона виявила, що вказаний магазин закритий і зателефонувала до ОСОБА_2, але остання не назвала куди подівся її магазин. А на її вимогу повернути речі або віддати кошти, відповідач повідомила що ні речей, ні коштів за них вона не віддасть, бо в неї складне матеріальне становище. На неодноразові дзвінки до неї чула у відповідь тільки відмову. Тоді вона звернулася до міліції. Але 10.10.2014р. отримала висновок щоб зверталася за захистом своїх прав до суду, оскільки такі ж обставини у ОСОБА_2 виникли і із другими людьми.

Вказаними діями відповідач завдала їй і моральної шкоди, яка проявилась у її стражданнях із-за неправомірної поведінки відповідачки. Величину моральної шкоди вона оцінює у 800 грн.

Посилається на ст.ст. 17, 22 ч.2 Закону України Про захист прав споживачів, ст. ст. 509,526,638,639,906 ЦК і просила стягнути із ОСОБА_2 830 грн. матеріальної і 800 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка зменшила свої позовні вимоги щодо матеріальних збитків до 150 грн. в звязку із погашенням відповідачем в ході розгляду справи частини боргу .

Відповідач ОСОБА_2 вимоги уточненого позову щодо матеріальних збитків визнала, а відносно моральних збитків заперечила, оскільки своїми діями ніяких збитків позивачу не нанесла. В звязку із відповідними складностями в роботі вона поміняла місце торгівлі і перевела своє робоче місце на пл. Конотопських дивізій. В тій будівлі висіла обява про необхідність забрання нереалізованих речей. Однак на цю обяву позивач не зреагувала. Вона закрила своє робоче місце, а нереалізовані речі пороздавала, всім, хто хотів їх брати. Зараз вона подала всі документи на закриття своєї підприємницької діяльності. Своїми діями вона ніякої моральної шкоди не завдала.

Вислухавши учасників розгляду справи та перевіривши її матеріали суд приходить до слідуючого висновку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться.

Згідно ст. 901 ч.1 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст.1011, ст. 1021 ч.1 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Питання торгівлі комісійними непродовольчими товарами регулюється Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків України від 13.03.1995р. №37 згідно яких за комітентом ( громадянином, підприємством, що здали товар на комісію) зберігається право власності на товар, прийнятий на комісію, до моменту його продажу споживачу. Комісіонер (субект господарювання , який прийняв товар на комісію) несе відповідальність у встановленому законодавством порядку перед комітентом за втрату або пошкодженням товару, прийнятого на комісію. Розмір і порядок відшкодування збитків, нанесених комітенту, визначаються за погодженням сторін, а у випадку недосягнення згоди - вирішується у судовому порядку ( п.1.4 Правил).

Відповідно до положень ст.1210 ч.2 ЦК шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 здала на комісію приватному підприємцю ОСОБА_2 перераховані вище товари на загальну суму 830 грн. , що підтверджується копією квитанції № 1067 від 24.07.2011р.(л.с.8). А остання не реалізувавши їх, не зберегла їх і не повернула позивачу. Вказані обставини були в судовому засіданні визнані відповідачем і відповідно до положень ст. 61 ЦПК більше не потребують доведенню.

В ході розгляду справи відповідач погасила частину матеріальних збитків позивачу і остання зменшила вимоги позову до 150 грн.

Що стосується моральних збитків завданих позивачу, які не визнаються відповідачем, то на переконання суду такі збитки були завдані і які проявилися в моральних переживаннях позивача в звязку із неможливістю отримати за здані на комісію речі, якими позивач не реалізувавши їх, розпорядилася на свій розсуд або поверненням за них коштів. Відповідно до положень ст. ст. 22, 23 ЦК особа, якій завдано матеріальних і моральних збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Згідно із положеннями ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи обставини справи, позицію відповідача щодо часткового погашення боргу в залі судового засіданні, глибину моральних переживань позивача, яка не зверталася за захистом своїх прав з 2011р., коли в неї таке право виникло, суд оцінює завдані моральні збитки в сумі 50 грн.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення , звільнено від сплати судового збору , він стягується із відповідача в дохід держави.

Позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору, в звязку із цим витрати на судовий збір

повинні бути стягнуті із відповідача на користь держави.

Судом задовільняється дві позовні вимоги щодо матеріальних збитків у зміненому вигляді повністю і щодо моральних - частково.

Відповідно до ст. ст.4, 6 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі , встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за позовну заяву майнового характеру , яка подана фізичною особою встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. За вимоги позову немайнового характеру , до якої відноситься і вимога про моральну шкоду, встановлений такий же розмір судового збору. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір справляється за ставками , встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ст. 8 Закону України Про Державний бюджет на 2015р станом на 1 січня мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1218грн.

Таким чином при зверненні до суду, якби позивач не була звільнена від сплати судового збору, вона повинна була б сплатити по 487,20 грн. по кожній вимозі, а всього 974,40 грн. І при задоволенні вимог позивача в повному обсязі із відповідача підлягала б до стягнення вказана сума. Однак судом щодо матеріальної шкоди вимоги задоволені повністю, а щодо моральної шкоди на 6,25%, що відповідає 30,45 грн. Таким чином із відповідача на користь держави підлягає стягнення 517,65 грн (487,20 + 30,45).

Виходячи із викладеного та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків і 50 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а на користь держави 517,65 грн. судового збору - одержувач Державний бюджет Конотопського району, Код 37784555, Банк одержувача ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, Рахунок 31215206700141, Призначення платежу 22030001, Код ЄДРПОУ 26440771 (судовий збір) .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського Апеляційного суду ч/з Конотопський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 28.12.2015р.

Суддя Кущенко М. Ф.