Рішення № 5464657, 31.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 Справа № 15/195пн

за позовом

Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі

1. Міністерства оборони України, м. Київ

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від заявника - Караварданян С.Є.;

від 1-го позивача - представник не прибув;

від 2-го позивача Піманкіна М.Ю., юрисконсульт по довіреності №1337 від 17.07.09;

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 759 від 02.07.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: прокурором заявлено вимогу:

- витребувати нежитлові приміщення загальною площею 292,7 кв.м, вартістю 121 013 грн. 89 коп., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 «Б»військового містечка № 1 за генеральним планом № 142 з чужого володіння відповідачем та зобовязати відповідача повернути вказані незаконно заняті нежитлові приміщення до другого позивача.

Прокурор та представник другого позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. При цьому, представник відповідача надав пояснення про те, що на даний час вирішується питання щодо передачі в оренду відповідачу спірного нежитлового приміщення в частині площі 148,7 кв. м. Проте, протягом розгляду спору в суді договір в зазначеній частині так і не було укладено, доказів користування вказаним приміщенням на належній правовій підставі відповідачем не надано.

Предявлення вимог до підприємця ОСОБА_1 в частині приміщень площею 144 кв. м. відповідач вважає необґрунтованим, оскільки вказані приміщення зайняті не ним, а підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 При цьому, відповідач просить провести заміну його як неналежного відповідача на належних відповідачів - підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Відповідно до ч. 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Позивачі та прокурор, який користується правами позивача, не заявили відповідного клопотання та не виразили свою згоду на заміну відповідача.

Крім того, за положеннями ст. 24 ГПК України при заміні відповідача один відповідач замінюється іншим, і при цьому перший вже не має статусу відповідача у справі. У даному ж випадку в частині позовних вимог щодо витребування приміщення площею 148,7 кв. м. підприємець ОСОБА_1 є належним відповідачем і його заміна як відповідача у справі є неправильною.

Про залучення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як інших відповідачів у справі в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, клопотання суду не заявлялися. Залучення інших відповідачів є правом, а не обовязком суду. Саме позивачі та прокурор у даному випадку при підготовці позовної заяви визначають коло осіб, до яких предявляються позовні вимоги (відповідачів). Крім того, при залученні вказаних осіб як інших відповідачів необхідно мати докази їх статусу як фізичних осіб - підприємців. Проте, таких доказів суду не надано. Державний реєстратор не зміг виконати вимогу суду через відсутність інших відомостей ніж прізвище, імя та по батькові, зокрема через відсутність ідентифікаційного номеру. Вказаних відомостей прокурором не наведено при подачі позову. Тому, суд ухвалами від 03.07.2009 р. та від 21.07.2009р. зобовязав прокурора надати відомості щодо реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як фізичних осіб підприємців, та інші необхідні відомості. Прокурор вимоги ухвал суду не виконав. Тому, суд позбавлений можливості залучити вказаних осіб як підприємців іншими відповідачами по справі.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши прокурора та представників сторін, суд, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані до матеріалів справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Луганська за період з 01.01.2008 р. по 01.03.2009 р. (далі - ревізія).

За результатами ревізії складено акт ревізії від 03.04.2009 р.

При проведенні ревізії встановлено та зафіксовано в акті ревізії, зокрема, наступне.

Фактична площа, займана ОСОБА_1, не відповідає зазначеній у п. 1.1. договору оренди № 321 (по договору 234,3 кв.м., фактично орендарем зайнято 383 кв. м., тобто на 148,7 кв. м. більше).

Так, до матеріалів справи додано договір оренди №321 (попередній) від 23.05.2006р., укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем.

Обєктом оренди за вказаним договором є нежитлові приміщення загальною площею 234,3 кв.м в будівлі № 142 військового містечка № 1, що знаходиться на балансі КЕВ м. Луганськ, розташовані за адресою: АДРЕСА_3«Б».

Вказані приміщення передано орендарю за актом приймання-передачі, що є додатком №2 до договору.

Проте, відповідач, окрім приміщень, що є обєктом оренди за вказаним договором оренди, незаконно, без чинного договору оренди, займає також приміщення в тій же будівлі площею 148,7 кв. м.

Вказаний факт безпідставного зайняття приміщень площею 148,7 кв. м. встановлено в ході ревізії і зафіксовано в акті ревізії, а також підтверджується поясненням ОСОБА_1, наданими військовому прокурору 30.04.2004 р., та не заперечується ним при розгляді спору в суді.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними засобами доказування наявність достатніх правових підстав користування спірним приміщенням площею 148,7 кв. м. на належній правовій основі.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобовязаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обовязку заінтересована особа має право предявити позов про витребування цього майна.

Обидва позивача мають правові підстави для захисту права державної власності на спірне майно, тобто обидва є заінтересованими особами в розумінні ст. 400 Цивільного кодексу України. Незаконним використанням державного майна порушені права як Міністерства оборони України - центрального органу державної виконавчої влади, який є органом управління спірним майном від імені держави, так і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, який є балансоутримувачем спірного майна, якому воно належить на праві оперативного управління. При цьому, суд також виходить з того, що майно, стосовно якого розглядається спір (приміщення площе. 292,7 кв. м.), не є предметом договірних зобовязань між двома сторонами, а зайнято відповідачем взагалі без належних правових підстав. Отже, право на предявлення позову щодо витребування майна з незаконного володіння відповідача мають як перший, так і другий позивач. Прокурором заявлено одну позовну вимогу від двох позивачів, враховуючи, що інтереси таких позивачів збігаються.

На підставі вищевикладеного позов щодо обох позивачів підлягає задоволенню в частині витребування та повернення приміщення площею 148,7 кв.

У задоволенні решти позовних вимог, щодо витребування та повернення приміщення площею 144 кв. м., предявлених також до підприємця ОСОБА_1, слід відмовити через предявлення їх до неналежного відповідача.

З матеріалів ревізії вбачається, що приміщення площею 144 кв. м. знаходяться у володінні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не відповідача у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 387 та 400 Цивільного кодексу України позов про витребування майна подається до особи, яка фактично володіє ним, тобто до недобросовісного володільця.

Такими володільцями на даний час за наданими прокурором матеріалами є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не відповідач.

Наявність документу під назвою «договір суборенди»без дати та номера, нібито укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5, не впливає на вказаний висновок, адже вимога має предявлятися до фактичного володільця (тобто у даному випадку до ОСОБА_6 та ОСОБА_5). Крім того, такий договір відповідно до законодавства не може вважатися вчиненим договором суборенди, ані за змістом, ані виходячи з того, що ОСОБА_1 не володів даним приміщенням на належній правовій підставі (тобто не є орендарем), та відповідно не міг розпоряджатися ним шляхом передачі в суборенду.

Оскільки, виходячи з матеріалів справи та самої позовної заяви слідує, що на даний час приміщенням площею 144 кв. м. володіють ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не відповідач у справі, то у задоволенні позову, в даній частині, предявленого до ОСОБА_1, слід відмовити, як предявленого до неналежного відповідача.

При цьому, прокурор, не позбавлений права на предявлення вимог в частині витребування приміщень площею 144 кв. м. до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, попередньо все ж таки зясувавши їх адреси, ідентифікаційні номери та чи є вказані особи фізичними особами підприємцями.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача у доход державного бюджету пропорційно задоволених вимог у складі: 42 грн. 50 коп. державного мита (враховуючи, що даний спір по суті є спором про звільнення самовільно зайнятих приміщень, державне мито за яким відповідно до п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 N 15, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50, сплачується як за заявою немайнового характеру) та 156 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі як Міністерства оборони України, так і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

2. Витребувати з володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 нежитлові приміщення загальною площею 148,7 кв.м в будівлі № 142 військового містечка № 1 що знаходиться на балансі КЕВ м. Луганськ, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 «Б»та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, повернути вказані нежитлові приміщення до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 32, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 07652214. Наказ видати. 3. В решті позовних вимог Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі як Міністерства оборони України, так і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про витребування майна (приміщень площею 144 кв. м.) з чужого незаконного володіння відмовити. 4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у доход:

- державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. Видати наказ органу Державної податкової інспекції;

- державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156 грн. 25 коп. Наказ видати органу державної виконавчої служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 03.08.2009 р.

Суддя Є.Ю. Пономаренко