Ухвала суду № 54631674, 22.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року м. Київ К/800/21572/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібра» про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») звернулося до суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, треті особи Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, управління Пенсійного фонду України у до Дзержинському районі м. Харкова, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібра» (далі - ТОВ «Тібра») про визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту на нежитлову будівлю, яка перебуває в іпотеці ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та зобов'язання зняти накладений на вказану будівлю арешт.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача зняти арешт, накладений постановою державного виконавця від 25 листопада 2013 року у зведеному виконавчому провадженні № 40454786 на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 1670,50 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 24. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та закрито провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 серпня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Будинок «Слобожанський» укладено кредитний договір № 332, за яким банк надав кредит вказаному позичальнику в сумі 2700000,0 дол. США. В подальшому умови кредитного договору змінювалися додатковими угодами до нього та кредит було надано у сумі 26000000,00 грн.

1 серпня 2007 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «Тібра» з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тимченко Т.В. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Тібра» як іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 332 від 1 серпня 2007 року, передав, а іпотекодержатель ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, літ. «А-2», загальна площа 1670,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Космічна, буд. 24.

1 серпня 2007 року до Державного реєстру іпотек внесено реєстраційний запис про реєстрацію обтяження зазначеного нерухомого майна.

25 листопада 2013 року в ході виконання зведеного виконавчого провадження № 40454786 про стягнення за рішеннями судів з ТОВ «Тібра» на користь Державного бюджету України, управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова коштів державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт на все майно боржника у розмірі 344867 грн. 64 коп.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для накладення арешту на майно боржника, яке передане позивачу в іпотеку, оскільки вказані дії унеможливлюють реалізацію позивачем першочергового права задоволення вимог до боржника за рахунок предмету іпотеки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як він пов'язаний з визнанням права власності на арештоване майно, оскільки позивач на підставі судового рішення має право вимоги на арештоване майно.

Однак, погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Так, публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Проте, закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та помилково виходив з того, що позовні вимоги у вказаній справі стосуються визнання права власності на майно боржника, яке передане ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в іпотеку, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач, який не є стороною зведеного виконавчого провадження, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо накладення арешту на нежитлову будівлю, яка перебуває в іпотеці ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та зобов'язання зняти арешт, накладений постановою вказаного суб'єкта владних повноважень на майно боржника, яке передане позивачу в іпотеку. Вимог про визнання права власності на предмет іпотеки у позові ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заявлено не було. А відтак, спір, що виник між сторонами за своєю природою є публічно-правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, коли судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, при цьому суд апеляційної інстанції не зробив жодних висновків по суті ухваленого судом першої інстанції рішення, а суд касаційної інстанції в силу ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк