Ухвала суду № 54624313, 24.12.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4828/13-ц

Провадження № 2-др/346/15/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: представника заявника ОСОБА_1»юка М.П.,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з даною завою, яку підтримуючи в судовому засіданні її представник пояснив, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року у справі № 346/4828/13-ц за позовом ПАТ ОСОБА_4 фінанси та кредит до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково та вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ ОСОБА_4 та Кредит заборгованість за кредитним договором № 1432pv3-07 від 15.07.2007 p. у розмірі 187183 грн. 19 коп.

У зв'язку з невиконанням нею - ОСОБА_6, вказаного рішення суду в добровільному порядку, банк звернувся до неї з другим позовом - про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору, укладеного в якості забезпечення вищевказаного кредитного договору.

Заочним рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.09.2014 року вказаний позов банку задоволений частково. Рішенням суду вирішено в рахунок погашення заборгованості, згідно кредитного договору № 1432pv3-07 від 15.07.2007 p., що був укладений між AT ОСОБА_4 та Кредит та ОСОБА_6, в сумі 187183 грн. 19 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комерційне приміщення за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6

Приймаючи вказане рішення судом встановлено, що 05.02.2014 року Коломийським міськрайонним судом постановлено рішення, яким позов задоволено AT ОСОБА_4 та Кредит та ухвалено стягнути з відповідача та його поручителя заборгованість по кредитному договору у сумі - 187183,19 грн. Тому суд приходить до висновку, що в рахунок даної заборгованості слід звернути стягнення на предмет іпотеки - комерційне приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином банк у зв'язку з несплатою ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором за рішенням суду від 05.02.2014 року, скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення тієї ж заборгованості в розмірі 187183,19 грн.

Вказане рішення суду набуло законної сили, та було нею повністю добровільно виконане, шляхом перерахуванням вказаних коштів без процедури звернення стягнення на майно.

Однак, у зв'язку з затримкою нею сплати вказаних коштів, банк звернувся до неї з третім позовом про стягнення нарахованих відсотків, пені та комісії за період з часу, з моменту винесення рішення Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року і по день фактичної сплати коштів. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24.04.2015 року у цивільній справі № 346/733/15-ц за позовом ПАТ ОСОБА_4 та кредит до ОСОБА_6 про стягнення коштів, вказаний позов банку задоволено частково та вирішено стягнути з неї в користь ПАТ ОСОБА_4 та Кредит 111995 грн. заборгованості за кредитним договором. В решті позову відмовлено.

При цьому приймаючи вказане рішення судом встановлено, що присуджену суму відповідач повністю сплатила, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 27.02.2015 року на суму 207408 грн. та постановою про закінчення виконавчого провадження про звернення стягнення на майно від 03.03.2015р.

У відповідності до ч.2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню загалом містить ч.4 ст.369 ЦПК, відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження є закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи, що свої зобов'язання по сплаті заборгованості визначеної рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року нею повністю виконано, про що свідчить встановлені вищевказаним рішенням суду від 24.04.2015 року № 346/733/15-ц обставини, платіжне доручення № 1 від 27.02.2015 року на суму 207408 грн., вважаю, що є всі підстави для визнання виконавчого листа № 346/4828 виданого Коломийським міськрайонним судом 05.02.2014 р. таким що не підлягає виконанню, оскільки зобов'язання за вказаним рішенням суду нею виконані поза межами виконавчого провадження, відкритого 09.07.2015 року № ВП 48082273.

З приводу заяви позивача про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ПАТ ОСОБА_4 фінанси та кредит до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважають, що додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додатково поданих доказів. Не допускається подання документів, що підтверджують, розмір вимог після ухвалення рішення і до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.220 ЦПК України), а ст.22 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, який пропущений позивачем, тому відповідно до ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, тому заяву просять залишити без розгляду.

В задоволенні заяви позивача про зупинення провадження по справі по заяві ОСОБА_6 про визнання виконавчого листа № 346/4828/13-ц таким, що не підлягає виконанню до вирішення справи судом під головуванням судді Пятковського В.І. по справі за скаргою ПАТ ОСОБА_4 фінанси та кредит на дії державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_2 просять відмовити так як по даній справі уже прийнято рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги.

На підставі наведеного і ст. 369 ЦК України просять суд винести ухвалу якою визнати виконавчий лист № 346/4828 виданий Коломийським міськрайонним судом 05.02.2014 р. таким що не підлягає виконанню.

Представник позивача не визнала заяви та пояснила, що в заяві про визнання виконавчого листа № 346/4828/13-ц таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_6 зазначила, що даний виконавчий лист нею виконано. На підтвердження своєї позиції вона послалася на копію платіжного доручення № 1 від 27.02.2015 року.

Вважають, що викладені у заяві ОСОБА_6 посилання на виконання у повному обсязі виконавчого листа за № 346/4828/13-ц є такими, що суперечать дійсним обставинам справи, а її заява, на їхню думку, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного: ст. 369 ЦПК України містить перелік підстав, за яких суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню і однією з таких є відсутній обовязок боржника повністю або частково у звязку з його припиненням добровільним виконанням самим боржником чи іншою особою.

За наявності доказів добровільного виконання обовязку такого боржника суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, за змістом цієї норми права заявник ОСОБА_3 повинна була надати беззаперечні докази добровільного виконання нею чи іншою особою зобов»язання, яке міститься у рішенні Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 р. та виданому для його примусового виконання виконавчого листа № 346/4828/13-ц, однак жодного доказу про ці обставини заявником та не додано ні до заяви, ні не представлено суду іі представником на попередньому судовому засіданні, яке відбулося 31.08.2015 року, а долучені ОСОБА_3 до заяви документи ніяким чином не стосуються виконавчого листа № 346/4828/13-ц.

Відповідно до роз»ясень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Така ж правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 73цс13, де зазначено, що згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в теку нерухоме майно.

З огляду на дію статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК України та розясень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ та вказану вище правову позицію ВСУ банк скористався своїм правом та отримав у Коломийському міськрайонному суді рішення як про стягнення кредитної заборгованості (рішення від 05.02.2014р. під головуванням судді Хільчука І.І.), так і рішення про звернення стягнення кредитної заборгованості за рахунок предмету іпотеки (рішення від 29.09.2014 року під головуванням судді Потятинника Ю.Р.), а також рішення цього ж суду від 24.04.2015 року під головуванням судді Потятинника Ю.Р. про стягнення на користь банку нарахованих і несплачених відсотків за відповідний період у межах дії кредитного договору.

Всі три судові рішення були звернуті до примусового виконання, зокрема, на підставі судового рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.09.2014 року 02.12.2014 року був виданий виконавчий лист № 346/3293/14-ц і звернутий банком до примусового виконання, а постановою державного виконавця ВДВС Коломийського МРУЮ ОСОБА_7 від 03.03.2015 року зафіксовано виконавче провадження закінченим у звязку з фактичним виконанням. Підставою для ухвалення цієї постанови стало платіжне доручення № 1 від 27.02.2015р.

Таким чином платіжне доручення № 1 від 27.02.2015р. є підставою виключно для закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 346/3293/14-ц, а не для закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 346/4828/13-ц, як зазначає у своїй заяві ОСОБА_6 Дана обставина підтверджується також записом у графі цього платіжного доручення: призначення платежу, де вказано: погашення богу за рішенням Коломийського MPC № 346/3293/14, ОСОБА_6

Як убачається із самого виконавчого листа, виданого Коломийським міськрайонним судом 07 березня 2014 року на виконання рішення цього ж суду від 05.02.2014р., зміст виконавчого листа повністю відповідає змісту резолютивної частини ухваленого судом рішення, а отже підлягає до виконання на стадії виконавчого провадження, яка є завершальною стадією судового провадження ( ст.1 ЗУ Про виконавче провадження).

Повторна заява про звернення до примусового виконання виконавчого листа № 346/4828/13-ц, виданого 07.03.2014р. на виконання судового рішення від 05.02.2015 року, датована 09.07.20015 року, або ж після виконання ОСОБА_3 судових рішень від 29.09.2014 року та від 24.04.2015 року ( виконавчих листів відповідно № 346/3293/14-ц та № 346/733). Підставою для повторного предявлення даного виконавчого листа до примусового виконання була наявна заборгованість ОСОБА_3 перед АТ Банк ОСОБА_4 та Кредит за кредитним договором № 1432руЗ-07 від 15.08.2007р., яка залишилася непогашеною, незважаючи на виконання позичальником судових рішень, вказаних вище.

Заява представника банку про відкриття виконавчого провадження та постанова головного державного виконавця ВДВС Коломийського МРУЮ ОСОБА_2 від 09.07.2015р. про відкриття виконавчого провадження повністю відповідають чинному законодавству, зокрема ст.ст. ст. 598, ст. 599 та ст. 629 ЦК України, а також ст..ст. 1,18, 22, 25 Закону України Про виконавче провадження.

На даний час, тобто станом на 03.09.2015 року - день підготовлення заперечення на заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає до виконання така заборгованість становить:

- сума строкової заборгованості за тілом кредиту - 11 665,95 дол. США;

- сума простроченої заборгованості по тілу кредиту - 3 741,73 дол. США;

- сума заборгованості по процентах за користування кредитом - 2 449,48 дол. США;

- сума заборгованості по щомісячній комісії - 1 514,91 грн.

Як висновок вищенаведеному та враховуючи правові підстави, якими боржник обґрунтовує свої вимоги у заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає до виконання та дійсну наявну заборгованість боржника перед банком, вважають, що ці вимоги є абсолютно безпідставними, оскільки суперечать ст. 369 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Крім того звернулися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором №1432pv3-07 від 15.08.2007 року у розмірі 2439,40 дол. США ( в гривневому еквіваленті станом на 17.09.2015 року становить 53234,05 грн.) та пені в розмірі 10000 грн. Також, у зв"язку із наявністю їх скарги у провадженні Коломийського міськрайонного суду під головуванням судді П"ятковського В.І. на дії державного виконавця відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 з приводу виконання рішення № 346/4828/13-ц просять зупинити провадження у справі.

Представник відділу ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції визнав заяву та пояснив, що заявниця фактично свої зобов'язання по сплаті заборгованості визначеної рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року повністю виконала, про що свідчить встановлені вищевказаним рішенням суду від 24.04.2015 року № 346/733/15-ц обставини, платіжне доручення № 1 від 27.02.2015 року на суму 207408 грн., вважає, що є всі підстави для визнання виконавчого листа № 346/4828 виданого Коломийським міськрайонним судом 05.02.2014 р. таким що не підлягає виконанню, оскільки зобов'язання за вказаним рішенням суду заявницею виконані поза межами виконавчого провадження, відкритого 09.07.2015 року № ВП 48082273.

Зясувавши обставини, на які заявниця ОСОБА_3 посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає до задоволення, а заяву позивача по справі з приводу постановлення додаткового рішення слід залишити без розгляду та в задоволенні заяви про зупинення провадження по справі слід відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року у справі № 346/4828/13-ц за позовом ПАТ ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково та вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ ОСОБА_4 та Кредит заборгованість за кредитним договором № 1432pv3-07 від 15.07.2007 p. у розмірі 187183 грн. 19 коп. Дане рішення вступило в законну силу і направлено виконавчим листом до виконання.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 вказаного рішення суду в добровільному порядку, банк звернувся до неї з другим позовом - про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору, укладеного в якості забезпечення вищевказаного кредитного договору і заочним рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.09.2014 року вказаний позов банку задоволений частково - вирішено в рахунок погашення заборгованості, згідно кредитного договору № 1432pv3-07 від 15.07.2007 p., що був укладений між AT ОСОБА_4 та Кредит та ОСОБА_6, в сумі 187183 грн. 19 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: комерційне приміщення за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6

Таким чином, банк у зв'язку з несплатою ОСОБА_6 заборгованості за кредитним договором за рішенням суду від 05.02.2014 року, скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення тієї ж заборгованості в розмірі 187183,19 грн. і вказане рішення суду набуло законної сили, та було заявницею повністю добровільно виконане, шляхом перерахуванням вказаних коштів без процедури звернення стягнення на майно.

Однак, у зв'язку з затримкою нею сплати вказаних коштів, банк звернувся до неї з третім позовом про стягнення нарахованих відсотків, пені та комісії за період з часу, з моменту винесення рішення Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року і по день фактичної сплати коштів. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 24.04.2015 року у цивільній справі № 346/733/15-ц за позовом ПАТ ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_6 про стягнення коштів, вказаний позов банку задоволено частково та вирішено стягнути з неї в користь ПАТ ОСОБА_4 та Кредит 111995 грн. заборгованості за кредитним договором. В решті позову відмовлено.

При цьому приймаючи вказане рішення судом встановлено, що присуджену суму відповідач повністю сплатила і це підтверджується платіжним дорученням № 1 від 27.02.2015 року на суму 207408 грн. та постановою про закінчення виконавчого провадження про звернення стягнення на майно від 03.03.2015р. і тому у відповідності до ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд вважає доведеним, що свої зобов'язання по сплаті заборгованості визначеної рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05.02.2014 року нею повністю виконано, про що свідчить встановлені вищевказаним рішенням суду від 24.04.2015 року № 346/733/15-ц обставини, платіжне доручення № 1 від 27.02.2015 року на суму 207408 грн., вважаю, що є всі підстави для визнання виконавчого листа № 346/4828 виданого Коломийським міськрайонним судом 05.02.2014 р. таким що не підлягає виконанню, оскільки зобов'язання за вказаним рішенням суду нею виконані поза межами виконавчого провадження, відкритого 09.07.2015 року № ВП 48082273.

В процесі розгляду даної заяви ОСОБА_3 представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, однак, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, оскільки по даній справі рішення вступило в законну силу і виконано відділом ДВС, а з вимогами викладеними у вказаній заяві слід звертатися з окремим позовом до суду.

Також суд вважає, що додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додатково поданих доказів. Не допускається подання документів, що підтверджують, розмір вимог після ухвалення рішення.

Додаткове рішення може бути ухвалене після проголошення рішення і до закінчення строку на виконання рішення (ч.2 ст.220 ЦПК України). Зі змісту ст.22 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.

Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення, вона датована 17.09.2015 року. Разом з тим, рішення Коломийського міськрайонного суду ухвалено 05.02.2014 року, а набрало законної сили 16.02.2014 року. Виконавчий лист виданий 05.02.2014 року, строк його пред'явлення встановлено протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням законної сили.

Отже, позивач мав можливість звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення протягом одного року, з дня, що настає за днем набрання рішенням законної сили (тобто до 16.02.2015 року). Однак цей строк позивачем пропущено.

Відповідно до норм ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, тому суд вважає, що слід дану заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Також, представник позивача звернулася до суду із заявою про зупинення провадження по справі, мотивувала тим, що в провадженні Коломийського міськрайонного суду, під головуванням судді Пятковського В.І., знаходиться справа за скаргою АТ Банк ОСОБА_4 та Кредит на дії головного державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 і що предметом оскарження є дії по виконавця щодо ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження за цим же виконавчим листом, який ОСОБА_3 вважає виконаним.

Однак, суд вважає, що підстав для зупинення провадження по даній справі немає, оскільки головним державним виконавцем ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 законно проведено виконання шляхом закінчення провадження 04.03.2015 р. по справі № 346/4828/13-ц за позовом ПАТ ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором а не по справі яку вказує у заяві представник позивача № 346/2848/13ц (?), що підтверджено рішенням по справі за скаргою АТ ОСОБА_4 та Кредит на дії головного державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 від 10.12.2015 р. про відмову в задоволенні скарги АТ ОСОБА_4 та Кредит на дії головного державного виконавця ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, тому в задоволенні заяви про зупинення провадження слід відмовити.

Наведене стверджується: копіями рішень Коломийського міськрайонного суду /а.с.175-178 т.1, 180-183 т.1, 29-30 т.2/, копіями постанов про закінчення виконавчого провадження /а.с.179 т.1, 210 т.1, 225 т.1/, копіями постанов про відкриття виконавчого провадження /а.с.184 т.1, 208 т.1, 224 т.1/, копіями інформації про заборгованість по кредиту позичальника /а.с.198 т.1, 221 т.1/, копіями виконавчих листів /а.с.206 т.1, 209 т.1, 211 т.1/, копією постанови про повернення виконавчого документа /а.с.207 т.1/, копіями платіжних доручень /а.с.212 т.1, 226 т.1/, копіями судових рішень /а.с.213-220 т.1/, копією інформації про виконавче провадження /а.с.227-231 т.1/, копіями меморіальних ордерів /а.с.237-238 т.1/, таблицею про примусове виконання зобовязання /а.с.239 т.1/, офіційним курсом валют /а.с.240 т.1, 244 т.1/.

На підставі наведеного та ст.,ст. 369, 220, 201 ЦПК України і керуючись ст.,ст.72,73, 209, 210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 346/4828/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту - задовольнити і визнати виконавчий лист виданий 05.02.2014 р. Коломийським міськрайонним судом по справі № 346/4828/13-ц таким, що не підлягає виконанню.

Заяву Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит щодо ухвалення додаткового рішення по справі № 346/4828/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту залишити без розгляду.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит щодо зупинення провадження по справі за заявою ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 346/4828/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Банк ОСОБА_4 та Кредит до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, або отримання її копії.

Суддя Хільчук І. І.