Рішення № 54621866, 21.12.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/10019/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- ОСОБА_2

при секретарі - Желєзнову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Відділ паспортно-реєстраційної та імміграційної роботи Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області про визнання таким, що втратив право користування житловим будинком,-

встановила:

Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду (а. с. 1-2), в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, вул. Б. Хмельницького, будинок, № 32.

Свої позовні вимоги позивачка, як зазначено в рішенні суду, обгрунтовувала тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними господарчими будівлями та спорудами, розташований в с. Сербка, Комінтернівського району, Одеської області, вул. Б. Хмельницького, 32. У вказаному будинку зареєстрований відповідач, який приходиться їй сином. В даний час відповідач тривалий час у будинку не проживає, його власних речей не має, але не бажає у добровільному порядку знятися з реєстраційного обліку. В звязку з неможливістю вирішення даного питання у позасудовому порядку, просила суд ухвалити рішення та визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком.

В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду позивачка позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, пояснила, що у неї з відповідачем склалися негативні стосунки, які призводять до постійних сварок, образ та рукоприкладства. Їх спільне проживання на одній житловій площі не можливе та є предметом розгляду сільської ради та органів міліції. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що йому немає де проживати і він має право на проживання у будинку матері. Щодо постійних сварок між ними, то їх причиною є матір, а не він, тому заперечував проти задоволення позову.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено повністю. Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, вул. Б. Хмельницького, буд. 32.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.10.2015 року, в якій просить рішення суду від 22.10.2015 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, причини неявки свого представника суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5К є власницею будинку за адресою: с. Сербка, Комінтернівського району, Одеської області, вул. Б. Хмельницького, 32 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, померлого 23 січня 2009 року (а. с. 6, 9-14).

Згідно акту від 16.09.2015 року ОСОБА_3 з червня 2014 року по теперішній час у будинку матері не проживає (а. с. 5).

Відповідно до довідки від 19.10.2015 року № 1037 виданої сільським головою Сербківської сільської ради Комінтернівського району Одеської області питання можливості спільного проживання родини ОСОБА_3 було предметом розгляду сільської ради та дільничного інспектора (а. с. 23).

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийняв до уваги факт не проживання відповідача у житловому будинку та неналежну поведінку відповідача (в тому числі і у залі судового засідання) до своєї матері, яка проявляється у відсутності поваги, агресії. Суд прийняв до уваги вік позивачки та враховував неможливість самозахисту від проявів агресії сина, щодо неї.

Суд врахував, що відповідач ОСОБА_3 23.12.2009 року відмовився від своєї частки на спадщину у вказаному житловому будинку (а. с. 6), але вважає, що в даний час відповідач має де мешкати, працездатний та може в силу свого віку вирішити питання організації мешкання.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до ст. 32 Конституції України, ст. ст. 379-382 ЦК України, ст. ст. 65, 116, 157 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-65, 208, 209, 212-214, 218 ЦПК України, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції дійшов таких висновків неповно зясувавши обставини по справі, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, вул. Б. Хмельницького, 32, який належить їй на законних підставах, в звязку з його не проживанням у вказаному будинку, посилаючись на ст. ст. 71-72 ЖК України, ст. 405 ЦК України (а. с. 1-2).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Тобто, відповідно до положень вказаних норм закону, на які позивачка посилалася в обґрунтування своїх позовних вимог, необхідно, щоб член сімї був відсутнім в спірному житлі саме без поважних причини понад строки зазначені вище.

Проте, в судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач, який є сином позивачки та членом її сімї, зареєстрований в спірному будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Сербка, вул. Б. Хмельницького, 32 (а. с. 4), належному позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а. с. 6-8), не проживає в зазначеному будинку з поважних причин, у звязку з конфліктною ситуацією, яка склалася між ним та його братом і матірю позивачкою (а. с. 23, 36-37).

Те, що між сторонами існує конфлікт підтвердили в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції і самі сторони.

Відповідач належного йому житла не має, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, від своєї частки в спірному будинку після смерті ОСОБА_5, відповідач відмовився на користь позивачки (а. с. 6).

Доводи позивачки, що у відповідача є інше належне йому майно не підтверджуються будь-якими доказами по справі та заперечуються відповідачем.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачки з підстав, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивачка просила визнати позивача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в спірному житловому будинку, посилаючись на відповідні норми закону, вказані вище. Проте, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, на свій розсуд застосував норми закону, які регулюють інші відносини, а саме виселення, однак, позивачка таких позовних вимог не заявляла, на що також вказує в апеляційній скарзі відповідач.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.10.2015 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.10.2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Відділ паспортно-реєстраційної та імміграційної роботи Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області про визнання таким, що втратив право користування житловим будинком скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

ОСОБА_6

ОСОБА_2