Постанова № 54615511, 25.11.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 264/6176/15-а

2-а/264/259/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Хараджа О.О., при секретарі Сердюк Ю.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області (надалі - УПФУ) про визнання дій відповідача неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, в якому просила визнати дії відповідача по відмові в нарахуванні пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі за період з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року протиправними, скасувати рішення УПФУ №4323 та зобовязати відповідача зробити перерахунок пенсії та нарахувати пільговий стаж роботи в районах Крайньої Півночі за вищезазначені періоди із застосуванням районного коефіцієнта 1,6 з моменту нарахування пенсії - з 19 липня 2004 року по 13 вересня 2015 року та з 14 вересня 2015 року і в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком з 19 липня 2004 року. 25 травня 2015 року вона звернулась до відповідача із заявою про розяснення порядку призначення їй пенсії. Отримавши відповідь, вона дізналась, що при обчислені розміру пенсії у стаж її роботи не було враховано періоди роботи в районах Крайньої Півночі: з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року. При цьому факт роботи у вказаний період та отримання заробітної плати в районах Крайньої Півночі позивачка підтверджує записами у трудовій книжці та довідками, в яких зазначені періоди роботи. Після цього позивачка звернулась до УПФУ зі скаргою на неправомірні дії відповідача, повязані з не включенням вказаного пільгового періоду роботи до страхового стажу. 31.08.2015 року отримала рішення №4323 про відмову у зарахуванні пільгового стажу на підставі того, що позивачкою не були надані трудові договори за вищезазначені періоди. Вважає дії УПФУ протиправними, тому для захисту своїх прав змушена звернутися до суду.

У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просила суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 19.07.2004 року звернулась до УПФУ з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Разом з документами нею була надана заява, в якій вона просила не зараховувати період роботи з 15.10.1969 року по 16.01.1970 року до предявлення довідки, а також у звязку з тим, що трудові договори про роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі не збереглися, стаж просила рахувати на загальних підставах. 19.07.2004 року позивачці була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Періоди стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі обчислені в одинарному розмірі, загальний страховий стаж 36 років 08 місяців 15 днів. Згідно записів у трудовій книжці позивачки вона працювала в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі у зазначені у позові періоди часу, однак відсутні записи про укладання трудових договорів та право на пільгове обчислення стажу. У довідках про стаж, наданих разом із заявою від 01.07.2015 року про зарахування пільгового стажу роботи, підтверджуються лише періоди роботи, проте відсутня інформація про укладання письмових договорів та пільги, що надавались працівнику у звязку із роботою в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. З цих підстав УПФУ було прийняте рішення №4323, оскільки позивачкою не доведено те, що вона мала право на пільги встановленні ст. 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі". Просила залишити без розгляду позовні вимоги за період з 19 липня 2004 року по 01 липня 2015 рік, як такі що заявлені з порушенням передбачених процесуальним законом строків, у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 25.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог за період з 19.07.2004 року по 13.03.2015 року залишені без розгляду за пропуском встановлено ст. 99 КАС України процесуального строку.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя та їй була призначена пенсія за віком з 19 липня 2004 року.

З трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що її було прийнято до копальні «Перемога» комбінату Індігірзолото МКМ СРСР Оймяконського району Якутської АРСР 07 липня 1972 року на підставі наказу №26к від 07 липня 1972 року та звільнено 31 липня 1973 року на підставі наказу №28/к від 30 липня 1973 року (записи у трудовій книжці 17-22). (а.с.6).

Відповідно до записів у трудовій книжці та довідці №203 від 25 березня 2014 року позивачка працювала у Тенькінській комплексній геологорозвідувальній експедиції Північно-Східного територіального геологічного управління, розташованого в районах Крайньої Півночі (Магаданська область) з 27 вересня 1973 року (наказ №124/к від 27 вересня 1973 року) по 28 листопада 1973 року (наказ №105/к від 28 листопада 1973 року). Заробітна плата нараховувалась з районним коефіцієнтом 1,7. Періодів, що не зараховуються до трудового стажу немає.

Відповідно до записів у трудовій книжці та довідці №103 від 01 квітня 2014 року позивачка працювала у Дорожньо-будівельному управлінні №3 (ДБУ-3) "Магаданавтодор" у період з 25 лютого 1974 року (наказ №40-к від 26 лютого 1974 року) по 16 квітня 1974 року (наказ №70-к від 18 квітня 1974 року). Підприємство було зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_2, яка відноситься до районів Крайньої Півночі. В м. Магадан та Магаданській області встановлений районний коефіцієнт 1,7 до заробітної плати.

Відповідно до записів у трудовій книжці та довідці №162 від 21 березня 2014 року позивачка працювала у Дорожньо-будівельному управлінні №1 ПРСО "Магаданавтодор" з 09 липня 1974 року (наказ №28/к від 15 липня 1974 року) по 08 жовтня 1977 року (наказ №72/к від 07 жовтня 1977 року). Підприємство розташоване у районах Крайньої Півночі. Заробітна плата нараховувалась з районним коефіцієнтом 1,7.

Рішенням №4323 від 16.07.2015 року УПФУ позивачці відмовлено у зарахуванні до трудового стажу пільгових періодів роботи позивачки у районах Крайньої Півночі. У рішенні відповідач посилаються на те, що у наданих позивачкою довідках є інформація за періоди роботи у місцевостях Крайньої Півночі, але відсутня інформація про укладання трудового договору із зазначенням, що працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі". (а.с. 11).

Частиною 1, 4 ст.6 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України відносно Відповідача діє імперативний принцип правого порядку за яким, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на час звернення позивачки із заявою про включення до трудового стажу пільгового періоду й дотепер у відносинах між Україною і Росією в області пенсійного забезпечення діє міжнародна Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Згідно зі ст. 1 цієї Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць угоди має здійснюватись за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ст.11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, які входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Згідно з пунктом 5 розділу XV Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон №1058) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, було встановлено указами Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 01.08.45 р. "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10.02.60 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та від 26.09.67 р. "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.67 р.

Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Підпунктом д) пункту 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Пунктом 3 ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР, як в редакції від 10.11.1967 року №1020, так і в новій редакції від 03.01.1983 року №12, до районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі незалежно від районів входить вся Якутська АРСР, а також Магаданська область.

Судом встановлено, що позивачка в період з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року працювала на постійній основі на копальні «Перемога» комбінату Індігірзолото МКМ СРСР Оймяконського району Якутської АРСР, в період з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року - у Тенькінській комплексній геологорозвідувальній експедиції Північно-Східного територіального геологічного управління, розташованого в Магаданській області; у період з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року - в Дорожньо-будівельному управлінні №3 (ДБУ-3) "Магаданавтодор", розташованому в с. Тауйськ Магаданської області та у період з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року - в Дорожньо-будівельному управлінні №1 ПРСО "Магаданавтодор" (Магаданська область).

Враховуючи наявні записи в трудовій книжці позивачці, довідки, та положення чинного законодавства та законодавство СРСР, яке діяло до 01.01.1991р., суд погоджується з доводами позивачки про неправомірність дій відповідача щодо не включення періодів роботи позивачки з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року для пільгового обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та зобов'язання відповідача включити зазначений період для пільгового обчислення страхового стажу.

Посилання відповідача на відсутність строкового трудового договору, як на підставу для відмови в зарахуванні позивачу до пільгового трудового стажу періоди роботи в районах Крайньої Півночі, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, виходячи з вищевказаного, наявність такого договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу. Оскільки пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами», суд надає перевагу саме «трудовій книжці» згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», бо закон має вищу юридичну силу, ніж постанови та інструкції, тому вважає цього достатнім і законним для обчислення страхового стажу позивачці без трудового договору.

Таким чином, системний аналіз положень п. 5 Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. д) пункту 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, п. 3 ОСОБА_2 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148, дає можливість суду дійти висновку та визнати право позивачки на призначення пенсії з урахуванням 1,5 кратного збільшення стажу роботи (тобто один рік роботи зараховується як один рік та шість місяців) в районі Крайньої Півночі: на копальні «Перемога» комбінату Індігірзолото МКМ СРСР Оймяконського району Якутської АРСР з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року; у Тенькінській комплексній геологорозвідувальній експедиції Північно-Східного територіального геологічного управління, розташованого в районах Крайньої Півночі (Магаданська область) з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року; у Дорожньо-будівельному управлінні №3 (ДБУ-3) "Магаданавтодор" у період з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року, розташованому в с. Тауйськ Магаданської області; у Дорожньо-будівельному управлінні №1 ПРСО "Магаданавтодор" з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року (Магаданська область). За таких обставин оскаржуване рішення відповідача №4323 від 16.07.2015 року є протиправним, оскільки прийнято без дотримання наведеного вище законодавства та встановлених пільг, чим порушуються права позивачки.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що встановлено ст. 11 КАС України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_2, ПВР СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Інструкцією «Про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6, 10, 11, 86,94, 99, 158, 161, 162,163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області щодо неврахування при призначені пенсії ОСОБА_1 пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі за період з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області №4323 від 16.07.2015 року в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року в одинарному розмірі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Іллічівському районі міста Маріуполя Донецької області здійснити з 14 березня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу її роботи в районі Крайньої Півночі за період з 07 липня 1972 року по 30 липня 1973 року, з 27 вересня 1973 року по 28 листопада 1973 року, з 25 лютого 1974 року по 16 квітня 1974 року та з 09 липня 1974 року по 08 жовтня 1977 року на пільгових умовах із пільговим коефіцієнтом, а саме: один рік роботи у вказані періоди зарахувати за один рік та шість місяців з урахуванням фактично сплачених сум.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду України через Іллічівський районний суд м. Маріуполя з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Повний текст рішення буде виготовлений 30.11.2015 року.

Суддя: О. О. Хараджа