Рішення № 54611525, 22.12.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3055/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

представника позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_7 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2015 року по справі за позовом ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.10.2013 року між позивачем ПАТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_8 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10249 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості.

ОСОБА_8 зобовязання за вище вказаним договором належним чином не виконувала у звязку з чим у неї утворилася заборгованість в сумі 19343,36 грн., яка складається:

-9376,35 грн. заборгованість за кредитом;

-8,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

-2360 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

-6201,31 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором;

-500 грн. штраф (фіксована частина);

-897,30 грн. штраф (процентна складова).

ПАТ «Акцент-Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_8 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 19343,36 грн.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 9376,35 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ПАТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2015 року прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права і просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам, комісії, пені та штрафам та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не повністю ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості та задовольняючи позовні вимоги лише в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки та інших видів штрафу може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 29.10.2013 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 10249 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості.

ОСОБА_8 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала у звязку з чим станом на 15.09.2015 року має заборгованість в сумі 19343,36 грн., яка складається з 9376,35 грн. заборгованість за кредитом; 8,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 2360 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 6201,31 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 897,30 грн. штраф (процентна складова).

Так як добровільно погасити заборгованість по кредиту ОСОБА_8 не бажає, то ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Указаний кредитний договір складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка), (Стандарт), які згідно умов кредитного договору є складовою надання споживчого кредити. Сплату процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом передбачено в заяві позичальника. Інші складові заборгованості за кредитом ( пеня за насвоечасне виконання зобовязань за договором, штраф (фіксована частина) та штраф (процентна складова) та їх розмір передбачено Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка), (Стандарт).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, у відповідності з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу та інших умов, які зазвичай висуваються.

Так як боржник ОСОБА_8 не виконала зобовязання та не повернула кредит в оговорені в договорі строки, то в кредитодавця виникло право на стягнення заборгованості.

До стягнення підлягає заборгованість за кредитом в сумі 9376,35 гривни, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 8,40 гривни та заборгованість по комісії за користування кредитом, так як ці складові кредиту та їх розмір прямо передбачено в заяві позичальника, яка підписана кредитодавцем та боржником (а.с. 5).

Що стосується стягнення пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором в сумі 6201,31 гривни, штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 гривень та штрафу (процентної складової) в сумі 897,30 гривни, то зазначені складові кредиту, їх розмір та порядок нарахування визначено в Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка), (Стандарт).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановивши, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), розділом 5 яких установлено відповідальність сторін, не містять підпису відповідача, у заяві позичальника від 29 жовтня 2013 року домовленості сторін щодо їх відповідальності та розміру пені немає, тому колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором в сумі 6201,31 гривни, штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 гривень та штрафу (процентної складової) в сумі 897,30 гривни, які не передбачені заявою позичальника.

Позивачем не доведено належними і допустимими доказами, які б підтверджували, що саме на ці Умови надання споживчого кредиту погодився відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили відповідальність та розмір пені в момент підписання заяви позичальника, оскільки Умови не містять жодного реквізити про дату їх прийняття, а тому за таких обставин позов в зазначеній частині не підлягає до задоволення. Такі висновки будуть відповідати правовим висновкам Верховного Суду України, наданих ним в своїй постанові по справі №6-1926цс15 від 04 листопада 2015 року.

Так як рішення суду першої інстанції ухвалене по неповно зясованим обставинам, що мають значення для справи, то таке рішення підлягає до зміни із скасуванням його в частині відмови в стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, пені та штрафів та ухвалення в цій частині нового рішення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_8 на користь Банку підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1339,8 грн. сплачений Банком при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 209, 303, ст.309, 316, ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_7 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2015 року задовольнити частково.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2015 року змінити, скасувавши його в частині відмови у стягненні заборгованості по процентам, комісії, пені та штрафам.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Акцент-Банк» 8 (вісім) гривень 40 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2360 ( дві тисячі триста шістдесят) гривень заборгованості по комісії за користування кредитом, а всього 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Відмовити ПАТ «Акцент-Банк» в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_8 пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором в сумі 6201,31 гривни, штрафу (фіксованої частини) в сумі 500 гривень та штрафу (процентної складової) в сумі 897,30 гривни, які не передбачені заявою позичальника.

Рішення Тальнівського районного суду від 29 жовтня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Акцент-Банк» тіла кредиту в сумі 9376 гривень 35 коп. залишити без змін.

Стягнути з з ОСОБА_8 на користь ПАТ «Акцент-Банк» судові витрати по справі в сумі 1339 (одна тисяча триста тридцять девять) гривень 80 коп.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу його проголошення.

Головуючий :

Судді :