Ухвала суду № 54607919, 22.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 377/631/15-ц Головуючий у І інстанції Малишенко Т. О.Провадження № 22-ц/780/5987/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 22.12.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ТОВ « Кредитні ініціативи» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 04.09.2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

встановила:

В червні 2015 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 194 455,54 грн., а саме: за кредитом - 84 398,01 грн.; по відсотках - 66 566,95 грн.; пені - 43 490,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.01.2008 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Первинний кредитор) та фізична особа ОСОБА_2 (Позичальник) уклали кредитний договір №10, відповідно до якого Первинний кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 300 000,00 грн., яка зобов'язалася повертати, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком платежів. 17 грудня 2012 року між ПАТ АК ПІБ, яке є правонаступником ЗАТ АК ПІБ та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останнє зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження першого, а перше відступити останньому свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в Додатку №1 до Договору відступлення, в т.ч. за кредитним договором № 10 від 21.01.2008 року. Позичальник не виконує належним чином свої зобов'язання по кредитному договору, в результаті чого станом на 01.01.2015року має прострочену заборгованість, наявність якої підтверджується розрахунком заборгованості, про що відповідач була попереджена в письмовій формі.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 04.09.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги. Вважає висновки суду наведені в рішенні суду не відповідають дійсності. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення є, зокрема, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів які підтверджують факт переходу права вимоги до ТОВ «Кредитні ініціативи» та належного повідомлення відповідача про відступлення прав вимоги.

З такими висновками не може погодитися колегія суддів, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 21.01.2008 року «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» (закрите акціонерне товариство) далі «Банк» та фізична особа ОСОБА_2 «Позичальник», 21 січня 2008 року уклали кредитний договір №10, відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 300 000,00 -рн., за користування яким встановлюється процентна ставка розмірі 14,5% річних, з кінцевим поверненням кредиту та процентів за ним не пізніше 18 січня 2013 року (а.с.5). Відповідно до п.2.4., Договору, погашення процентів за кредитом здійснюється щомісячно відповідності до графіка (Додаток 1), який є невід'ємною частиною договору (а.с. 11). Кредит Позичальнику надається на придбання автомобіля та ремонт житла.

Укладеними між сторонами Договором №10/640 від 25.04.2012 року, договором №2/10/444 від 10 травня 2011 року, Договором №12/10-08 від 29 квітня 2009 року внесено зміни до кредитного договору № 10 віл 21.01.2008 року ( а.с.16-32).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитного прав у зобов'язанні.

Як вбачається з матеріалі в справи, а саме копії договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року , укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промисловий банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» та витягу з реєстру позичальників (додаток № 1)до договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року бог відповідача було передано позивачу саме по кредитному №10 від 21.08.2008 року. Отже на момент відступлення прав вимоги у ОСОБА_2 була наявна прострочена заборгованість по кредиту.

Так, матеріали справи містять реєстр поштових відправлень, згідно з яким ТОВ «Кредитні ініціативи» повідомило ОСОБА_2 про заміну кредитора у зобовязанні (а.с. 41).Крім того, 20.05.2015 року ОСОБА_2 була направлена досудова вимога із зазначенням розміру заборгованості за кредитними договорами та інформації про те, що у звязку з укладенням 17 грудня 2012 року договору про передачу активів та кредитних зобовязань ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» , останнє замінює ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як кредитора (стає новим кредитором).

Однак досудові вимоги, направлені на адресу ОСОБА_2, залишилися без задоволення, жодних дій, спрямованих на врегулювання питання щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, останньою здійснено не було.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте позичальник не проводив погашення заборгованості за кредитним договором ні ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ні ТОВ «Кредитні ініціативи» про що свідчить розрахунок заборгованості, який знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням відповідно до ст.. 309 ЦПК України нового рішення, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи в ході судового розгляду позивач поніс судові витрати в сумі: 1944грн. 55коп. - судовий збір при подачі позовної заяви, 972 грн. 28 коп. судовий збір при подачі апеляційної скарги.

З урахуванням вимог ст.88 ЦПК України на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» з відповідача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2916 грн.83 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ « Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Славутицького міського суду Київської області від 04.09.2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ЄДРПОУ: 35326253 р/р 26507010332001 заборгованість за кредитом в розмірі 194455,54 грн (сто дев"яносто чотири тисячі чотириста п"ятдесят п"ять гривень)., яка складається з заборгованості за кредитом 84398 грн.01 коп., заборгованості по відсотках 66 566 грн.95 коп., та пені 43 490 грн.58 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ЄДРПОУ: 35326253 р/р 26507010332001 судовий збір в сумі 2916 грн.83 коп.

Рішення набирає законної сили після проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: