Постанова № 54603641, 23.12.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2015 р.Справа № 916/3433/15Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Колоколова С.І., Ліпчанської Н.В.;

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 03/12 від 01.11.2015 року;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №648/08 від 11.08.2015 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015 року

у справі № 916/3433/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ

до Приватного підприємства „Прогресфарм, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник

про стягнення 2 313 389,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.10.2015 року (Суддя Зайцев Ю.О.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ (Далі ТОВ „УКРОПТПОСТАЧ) до Приватного підприємства „Прогресфарм, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник (Далі ПП „Прогресфарм) про стягнення 2 313 389,81 грн. задоволені частково. Суд стягнув з ПП „Прогресфарм на користь ТОВ „УКРОПТПОСТАЧ штраф у розмірі 856 856,50 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 274,26 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що відповідачем було допущено порушення поставки товару через компанію виробника Ципла ЛТД, та ним було докладено усіх зусиль для поставки товару за договором, зокрема, було направлено претензію компанії виробнику Ципла ЛТД. Прострочення з поставки було допущено відповідачем з незалежних від нього обставин, а отже вважав за доцільне зменшити розмір штрафу, який слід стягнути з відповідача на користь позивача та встановити його в розмірі 856 856,50 грн. Решту доводів і поданих сторонами доказів, суд першої інстанції відхилив як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ „УКРОПТПОСТАЧ звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник не погоджується з прийнятим рішенням та вважає, що невідповідність висновків обставинам справи призвела до ухвалення необєктивного та невірного рішення.

Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що товар закуповується для подальшої поставки в Міністерство охорони здоровя України і в свою чергу, через зрив строків поставки товару відповідачем по даній справі, позивач отримав від Мінздраву України претензію щодо сплати штрафу. Крім того, в претензії, направленій відповідачем до компанії виробника Ципла ЛТД вказано про повне визнання штрафних санкцій з боку позивача у розмірі 2 237 768,06 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 18.12.2014 року між ТОВ УКРОПТПОСТАЧ (Покупець) та ПП Прогресфарм (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 348/14 (Далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби (товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначена в специфікації до цього Договору, яка є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. Договору покупець проводить оплату поставленого товару шляхом здійснення попередньої оплати 70% вартості товару. Оплата вартості товару у розмірі 30% здійснюється Покупцем протягом 10 календарних днів з дня отримання товару.

Пунктами 4.2., 4.3. Договору сторони погодили, що продавець здійснює поставку товару у відповідності з заявкою Покупця протягом 120 календарних днів з дати оплати товару. Зобовязання продавця щодо поставки товару є виконанним в повному обсязі у момент, коли весь товар переданий у розпорядження покупця.

В пунктах 8.1., 8.2. Договору сторони зазначили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачну чинним законодавством України та цим Договором. У випадку затримки поставки товару понад терміни, встановлений пунктом 4,2 Договору, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з Продавця додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) товару.

Згідно пункту 11.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 року, або його припинення у встановленому порядку, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Відповідно Додатку № 1 до Договору (Специфікації), продавець зобов'язується поставити покупцеві лікарські засоби виробництва компанії Ципла ЛТД, Індія, а саме ТЕНВІР в кількості 1 103 310 фл. на суму 3 659 679,27 грн., ТЕНВІР-ЕМ в кількості 633 660 фл. на суму 3 084 973,71 грн., та ОНКОДОКС-50 в кількості 45 118 фл. на суму 8 478 759,54 грн. на загальну суму.

22.12.2014 року ТОВ УКРОПТПОСТАЧ було здійснено попередню 70 % оплату за договором у розмірі 10 656 037,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1151 та 1153 вад 22.12.2014 року, які наявні в матеріалах справи.

Водночас 22.12.2014 року ТОВ УКРОПТПОСТАЧ звернулось до ПП „Прогресфарм листом № 591/1, в якому просило здійснити поставку препаратів згідно умов Договору.

Проте, ПП „Прогресфарм лише 07.07.2015 року частково виконало свій обовязок щодо поставки товару, зазначеного в Специфікації до Договору №348/14, а саме було поставлено препарат ОНКОДОКС-50 в кількості 4 282 фл. на загальну суму 1 650 508,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПП-0068184 від 07.07.2015 року.

Через часткову поставку товару з простроченням та недопоставку, 18.08.2015 року ТОВ УКРОПТПОСТАЧ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення пені в сумі 1 567 467,18 грн. та штрафу в розмірі 745 922,63 грн. на загальну суму 2 313 389,81 грн. згідно умов Договору.

15.10.2015 року ТОВ УКРОПТПОСТАЧ звернулось до суду із заявою про зменшення заявлених позовних вимог, згідно якої просив стягнути з ПП „Прогресфарм 1 420 329,55 грн. пені та 745 922,63 грн. штрафу, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 68 70).

До вказаної заяви позивач додав копії видаткових накладних № ПП-0070549 від 13.08.2015 року на суму 1 653 342,60 грн. та № ПП-0071890 від 03.09.2015 року на суму 987 281,72 грн., згідно яких ПП „Прогресфарм частково поставило товар з прострочкою, у звязку з чим ТОВ УКРОПТПОСТАЧ і зробив новий розрахунок пені та штрафу.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За вимогами ст. 712 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 620 Цивільного кодексу України, якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги.

З положень ст. 536 Цивільного кодексу України вбачається, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

У статтях 610,611 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За таких обставин, враховуючи невиконання відповідачем свого зобовязання щодо поставки товару у строки, визначені в Договорі, колегія суддів вважає зменшені позовні вимоги про стягнення пені у сумі 1 420 329,55 грн. та штрафу у сумі 745 922,63 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом, в порушення вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно не було розглянуто вищезазначену заяву та прийнято рішення у справі за вимогами без врахування їх зменшення.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що після здійснення ним власного розрахунку штрафних санкцій їх загальна сума становить 1 713 713,00 грн., при цьому не зазначив, яка ж саме сума штрафу та пені, і за який період окремо підлягають стягненню з відповідача, що є неприпустимим.

Також, є помилковим висновок суду першої інстанції про зменшення штрафу до 856 856,50 грн., оскільки позивачем було заявлено про стягнення штрафу у сумі 745 922,63 грн.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення про зменшення штрафних санкцій, судом першої інстанції не було враховано вимоги ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, не взято до уваги ступінь виконання зобовязання, майнові інтереси сторін.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд за клопотанням сторони або за власною ініціативою може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Основною умовою для застосування права суду на зменшення пені є правильний розрахунок її обчислення та наявні у справі належні докази того, що сума нарахованих позивачем штрафних санкцій є надмірно великою у порівнянні зі збитками кредитора, зобовязання боржником було або виконано повністю, або частково, докази тяжкого майнового стану відповідача та т.і. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази наявності вищенаведених обставин, які б давали можливість застосування судом вказаних норм матеріального та процесуального права України. Судом першої інстанції необґрунтовано в даному випадку зменшено розмір пені за власною ініціативою з огляду на недослідження співрозмірності розміру штрафної санкції та збитків кредитора від невиконання в строк договірного зобовязання відповідача щодо поставки товару.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за несвоєчасну поставку товару штраф у сумі 745 922,63 грн. та пеня у розмірі 1 420 329,55 грн. за періоди з 22.04.2015 року по 08.07.2015 року, з 09.07.2015 року по 14.08.2015 року, з 15.08.2015 року по 04.09.2015 року та з 05.09.2015 року по 05.10.2015 року.

При цьому судовою колегією не приймаються до уваги доводи відповідача щодо неправильного розрахунку позивачем суми пені і штрафу, з огляду на наступне.

Умовами Договору передбачено, що штраф і пеня нараховуються, виходячи з вартості непоставленого товару (п. 8.2.). Враховуючи, що після здійснення позивачем 70 % оплати у сумі 10 656 037,50 грн. відповідачем було прострочено поставку товару (замість 21.04.2015 року поставку частково здійснено лише 07.07.2015 року), позивачем вірно обчислено суму пені та штрафу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015 року у даній справі зміні з викладенням резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101-105; Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ на рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015 року у справі № 916/3433/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.10.2015 року у справі № 916/3433/15 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ до Приватного підприємства „Прогресфарм, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник про стягнення пені у розмірі 1 420 329,55 грн. та штрафу у сумі 745 922,63 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства „Прогресфарм, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м.Київ пеню у розмірі 1 420 329,55 грн., штраф у сумі 745 922,63 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 43 325, 04 грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Прогресфарм, Одеська область, Біляївський район, с. В.Дальник на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „УКРОПТПОСТАЧ, м. Київ судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 57 928,33 грн.

Господарському суду Одеської області доручити видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді С.І. Колоколов

ОСОБА_3