Постанова № 54602733, 23.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 р. Справа № 638/13380/13-цКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, Харківського міського управління юстиції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 638/13380/13-ц

за позовом ОСОБА_1

до Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області , Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області , Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , Харківського міського управління юстиції

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації в Харківській області щодо прийняття та направлення листа №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» про накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1; визнати протиправними дії Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області щодо реєстрації арешту та заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 внесеної до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна на підставі листа Державної податкової адміністрації в Харківській області №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна»; зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити певні дії шляхом проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони, арешту) квартири АДРЕСА_2 внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2. 19 липня 2005 року Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення Державної податкової адміністрації в Харківській області, було накладено арешт та заборону відчуження на вищезазначену квартиру. Зазначає, що арешт чи заборона вчиняти певні дії можуть бути накладені лише за постановою Державної податкової адміністрації в Харківській області на майно осіб, які є приватними підприємцями, або на майно юридичних осіб. Позивач не є приватним підприємцем та не є засновником будь-якої установи, боргових зобов'язань перед бюджетом не має, тому просить зняти заборону з його квартири, орскільки вона вчинена з перевищенням повноважень наданих відповідачам.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації в Харківській області щодо прийняття та направлення листа №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» про накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Визнано протиправними дії Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області щодо реєстрації арешту та заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 внесеної до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна на підставі листа Державної податкової адміністрації в Харківській області №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна».

Зобов'язано державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити певні дії шляхом проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони, арешту) квартири АДРЕСА_2 внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області та Харківське міське управління юстиції не погодились із таким рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просять постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні відповідачі - Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області та Харківське міське управління юстиції доводи апеляційних скарг підтримали та просили суд їх задовольнити.

Позивач та його представник проти апеляційних скарг заперечували, просили відмовити у їх задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, заперечень, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі акту приймання - передачі від 28 березня 2000 року квартира АДРЕСА_2 передана Державній податковій адміністрації у Харківській області та зареєстрована у Харківському БТІ за державою в особі Верховної ради (користувач державна податкова адміністрація в Харківській області).

Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харкова №124/51 від 11 липня 2000 року зазначена квартира включена в число службової житлової площі ДПА у Харківській області.

Рішенням виконкому Київської районної ради м. Харкова №213-13 від 15 серпня 2000 року як виняток зазначена квартира як службова була надана ОСОБА_1 з видачею відповідного службового ордеру.

Згідно з розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 18 серпня 2004 року №1946-Д зазначена квартира була приватизована позивачем з видачею свідоцтва про право власності на житло.

Згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно на час розгляду справи судом ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2.

19 липня 2005 року Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі листа Державної податкової адміністрації в Харківській області було накладено арешт та заборону відчуження на вищезазначену квартиру.

Позивач не погодився із такими діями відповідачів та звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області зазначає, що право власності на оскаржувану квартиру визнано за державою в особі Державної податкової адміністрації в Харківській області. Також зазначено, що відповідно до рішення №2-989/2010 управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської області Харківської міської ради відмінено розпорядження відділу приватизації житлового фонду №1946-Д від 18.08.2004 року про передачу у власність квартири АДРЕСА_3, анульовано свідоцтво на право власності на житло №1-04-242278 на ім'я ОСОБА_1. Квартира відповідно до рішення виконкому Київської районної ради м. Харкова №213-13 від 15.08.2000 року має статус "службового житла". Таким чином, у позивача відсутні правові підстави щодо вирішення у судовому порядку будь-яких питань щодо зняття заборони відчуження квартири.

Харківське міське управління юстиції у доводах апеляційної скарги зазначає, що між сторонами у справі не існує будь-яких спірних матеріальних адміністративно-правових правовідносин, оскільки позивач у встановленому законом порядку до Харківського міського управління юстиції з заявами про державну реєстрацію припинення раніше встановлених обтяжень не звертався, будь-яких рішень з порушеного питання його посадовими особами не приймалось. Також зазначив, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-989/2010 права власності на оскаржувану квартиру визнано за державою в особі ДПА в Харківській області, а тому у позивача відсутній правовий зв'язок із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів частково не погоджується із рішенням суду першої інстанції та вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 2 Закону встановлено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (стаття 7 Закону № 3425- XII).

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) державні нотаріуси вчиняють дії з накладення заборони відчуження житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого та рухомого майна, майнових прав (підп. 11 п. 2 наказу).

При цьому нотаріуси зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про нотаріат» і складеної присяги, сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки нотаріальних дій, що вчиняються для того, щоб юридична необізнаність не могла їм зашкодити, зберігати в таємниці відомості, одержані ними у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій, відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п.8 наказу).

Так, пунктом 250 Розділу 26 "Накладання заборони відчуження нерухомого та рухомого майна" Інструкції №20/5 в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи за місцем розташування земельної ділянки, а також у випадках, передбачених законодавством, за місцем реєстрації рухомого майна накладає заборону їх відчуження: за повідомленням банку (фінансової установи), іншої юридичної особи про видачу фізичній особі позики на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири; при посвідченні договору застави, ренти житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, якщо це передбачено договором; при посвідченні договору довічного утримання (догляду); при посвідченні договору дарування з обов'язком передати майно у майбутньому, якщо це передбачено договором; при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років); при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя; при одержанні повідомлення про набрання чинності рішенням суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; при посвідченні спадкового договору; за постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Колегія суддів зазначає, що серед вказаних вище підстав накладення нотаріусом заборони на відчуження майна відсутня така підстава, як лист податкового органу.

Пунктом 251 цього ж Розділу встановлено, що накладання заборони щодо відчуження провадиться шляхом, серед іншого, вчинення напису про це на повідомленні банку, іншої юридичної особи про видачу-позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири.

У листі Державної податкової адміністрації у Харківській області №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» відсутні підтвердження стосовно обліку та права власності ДПА у Харківській області на вказану квартиру, а отже відсутні підстави вирішення питань згідно із законодавством щодо власності на квартиру та прийняття рішення про накладення заборони на її відчуження.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що у Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області не було підстав для здійснення реєстрації заборони відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_1.

Колегія суддів також зазначає, що порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно змінений на підставі Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів від 11.02.2010р. № 1878, згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013 року.

Частинами 2,3 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції Закону України від 11.02.2010р. № 1878) закріплено, що систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Таким чином, оскільки органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України, в установленому законодавством порядку, входять до системи органів державної реєстрації прав, колегія суддів погоджується із висновком, що державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції відповідач є законним правонаступником реєстратора прав власності на нерухоме майно, а саме Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області.

Враховуючи, що Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області не було порушено прав позивача, але інший державний орган, окрім державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, не може виправити помилку нотаріуса, то суд першої інстанції правомірно зобов'язав державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити певні дії шляхом проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони, арешту) квартири АДРЕСА_2 внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Щодо доводів апеляційних скарг з приводу наявності рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-989/2010, яким право власності на оскаржувану квартиру визнано за державою в особі ДПА в Харківській області, колегія суддів їх до уваги не приймає з таких підстав.

Так, предметом оскарження у даній справі є дії та рішення, які мали місце у 2005 році, а рішення суду, на яке посилаються апелянти (2-989/2010) було прийнято лише у 2010 році. Тому, на момент направлення податковим органом оскаржуваного листа зазначена квартира належала позивачу на праві приватної власності, а тому у нотаріальної контори не було підстав накладати заборону на її відчуження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Першої Харківської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Харківській області щодо реєстрації арешту та заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 внесеної до Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна на підставі листа Державної податкової адміністрації в Харківській області №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» та зобов'язання державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції вчинити певні дії шляхом проведення державної реєстрації припинення обтяження (заборони, арешту) квартири АДРЕСА_2 внесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є законним та обгрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Щодо визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації в Харківській області щодо прийняття та направлення листа №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» про накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 колегія суддів зазначає таке.

Податкова інспекція є органом державної влади і її діяльність має підпорядковуватись вимогам законодавства.

Колегія суддів зазначає, що дії податкового органу повинні створювати, змінювати чи припиняти правовідносини, які безпосередньо впливають на поведінку позивача.

Дії відповідача щодо прийняття та направлення оскаржуваного листа не можуть бути протиправними, оскільки самі по собі дії не є юридично значимими та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків суб'єкта, вони не встановлюють ніяких вимог чи обов'язкових правил поведінки для позивача.

Самі по собі дії відповідача не порушують прав позивача, а тому не підлягають захисту в судовому порядку у зв'язку з відсутністю предмета оскарження.

Колегія суддів зазначає, що права позивача можуть бути порушені внаслідок прийняття податковим органом за результатами його діяльності певних рішень, які можуть вплинути на його права та обов'язки.

І вже рішення, прийняті в тій чи іншій формі за результатами діяльності податкового органу, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

В даному випадку права позивача були порушені не шляхом вчинення владних управлінських дій податкового органу, а шляхом накладення заборони нотаріусом.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року по справі №638/13380/13-ц підлягає частковому скасуванню відповідно до вимог статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 638/13380/13-ц скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації в Харківській області щодо прийняття та направлення листа №793/9/01-206 від 01.07.2005р. «Щодо відчуження майна» про накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні зазначених позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року по справі №638/13380/13-ц залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015 р.