Ухвала суду № 54602712, 24.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 р. Справа № 814/3806/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1судді ОСОБА_2судді ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі матеріали за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року (про відмову у відстроченні терміну сплати судового збору, залишення позову без руху) за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-257» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в Ленінському районі м. Миколаєва звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Спецмонтаж-257» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2, за вересень 2015 року в сумі 5135,29 грн.

Одночасно позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що Законом України «Про судовий збір», що діяла до 01.09.2015, Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у звязку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору передбачені не були.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у задоволенні клопотання позивача про відстрочення терміну сплати судового збору відмовлено.

Позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та направлення матеріалів до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є державним органом, а тому, посилання на майновий стан в звязку з відсутністю фінансування в цьому випадку є недоречними, у звязку з чим позов належить залишити без руху до сплати позивачем судового збору у розмірі 1218 грн.

В апеляційній скарзі УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва вказує, що його бюджетом не передбачена сплата судового збору на 2015 рік, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без руху та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст. 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Позивач не входить до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта, що бюджетом Пенсійного фонду на 2015 рік не були передбачені кошти на сплату судового збору, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 року №67 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік» передбачені видатки на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення у розмірі 2 245 652,7 тис. гривень.

Відповідно до абзацу 2 п.1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з абзацом 4 п.3 цього Положення №384/2011, одним з основних завдань Пенсійного фонду України є керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абзацу 6 пп.5 п.4 Положення №384/2011, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Таким чином, Пенсійному фонду України у 2015 році були виділені кошти на управління у сфері пенсійного забезпечення у розмірі 2 245 652,7 тис. гривень. Це управління передбачає також організацію Пенсійним фондом України роботи підпорядкованих йому управлінь щодо стягнення відповідних платежів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що нову редакцію Закону України «Про судовий збір», яка набрала чинності з 01.09.2015 року прийнято за урядовим законопроектом, тобто уряд передбачив, що органи Пенсійного фонду повинні сплачувати судовий збір в повному обсязі.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції помилково зазначив в резолютивній частині, що клопотання позивача стосується відстрочення терміну сплати судового збору, а не звільнення від сплати судового збору, однак вважає, що вказана помилка не призвела до неправильного вирішення спірного питання по суті.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За таких обставин підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 р. відмовлено у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судових витрат та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлюються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.

Враховуючи те, що позивач не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, а тому з управління Пенсійного фонду України належить стягнути судовий збір за подання до суду апеляційної скарги у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року (про відмову у відстроченні терміну сплати судового збору, залишення позову без руху) - залишити без змін.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л ОСОБА_1 Суддя: ОСОБА_2 Суддя: ОСОБА_3