Постанова № 54602656, 16.12.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. Полтава Справа № 816/4561/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на його письмову заяву від 14.08.2015 УМВС України в Полтавській області було надано відповідь від 16.09.2015, яка у частині об'єктивності, всебічності розгляду заяви та відповіді по суті звернення заявника не відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про звернення громадян". У зв'язку з тим, що відповідь на звернення надана ОСОБА_1 не по суті звернення заявника та не вирішує питань, які зазначалися ним у зверненні, останній вважає свої права грубо порушеними та просить суд визнати дії УМВС України в Полтавській незаконними, зобов'язати управління у повному обсязі вирішити питання, порушені у його зверненні, а саме зобов'язати Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області направити на його адресу письмову відповідь на скаргу, та притягнути посадових осіб, винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян" до суворої дисциплінарної відповідальності.

Позивач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду клопотання, у якому просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, у письмових запереченнях на адміністративний позов просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника управління. Також у письмових запереченнях відповідач вказує на недопущення УМВС України в Полтавській області при наданні 16.09.2015 відповіді ОСОБА_1 вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян", у зв'язку з чим позовні вимоги останнього вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).

Закон №393/96-ВР забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина 1 статті 1 Закону №393/96-ВР).

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, відповідно до статті 4 Закону №393/96-ВР належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Судом встановлено, що 14.08.2015 ОСОБА_1 через скриньку приймальні громадян МВС України подано письмове звернення (а.с. 40), у якому заявник порушує питання щодо допущення посадовими особами Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області приписів Закону України "Про звернення громадян" у зв'язку із не наданням відповіді на його скаргу від 24.03.2015. З огляду на це, ОСОБА_1 у зверненні від 14.08.2015 просив МВС України зобов'язати Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області направити на його адресу відповідь на скаргу від 24.03.2015, а також притягнути до відповідальності осіб, винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян", яке виразилося у ненаданні відповіді на скаргу від 24.03.2015, при цьому, про прийняті міри реагування заявник просив повідомити йому окремим листом.

Для встановлення всіх обставин, викладених у зверненні, здійснення перевірки, надання оцінки діям працівників міліції і вжиття заходів реагування, звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015 було спрямоване до УМВС України в Полтавській області, про що заявника повідомлено листом від 19.08.2015 №10/5-Ж-1702 (а.с. 39).

16.09.2015 за результатами розгляду звернення від 14.08.2015 громадянину ОСОБА_1 за вих.№Ж-24 надана відповідь про розгляд його попередніх звернень, дотримання законності при їх розгляді (а.с. 44-45). У вказаній відповіді ОСОБА_1 проінформовано про те, що відповідь на його попереднє звернення від 23.04.2015 направлена на його адресу Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області за вих.№4/9931 від 16.04.2015.

Позивач вважаючи, що відповідь на його звернення від 14.08.2015 надана не по суті звернення та не вирішує питань, які зазначалися ним у зверненні, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до стаття 3 Закону №393/96-ВР заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Порядок розгляду заяв (клопотань) та скарг визначено статтями 15, 16 Закону №393/96-ВР.

Так, за приписами вказаних норм, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Тобто, Законом №393/96-ВР визначено, що відповідь органу державної влади на заяву (клопотання) чи скаргу громадянина є по суті рішенням вказаного органу зі спірних питань. До такого рішення Законом застосовуються спеціальні вимоги, як то: рішення має бути об'єктивним (тобто безстороннім та неупередженим), всебічним (тобто таким, що охоплює, розглядає що-небудь з усіх боків, в даному випадку, усі питання, що поставлені позивачем у скарзі), також у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України (стаття 17 Закону №393/96-ВР).

Як слідує з матеріалів справи, підставою для подачі ОСОБА_1 до МВС України письмового звернення від 14.08.2015 слугувало те, що 24.03.2015 заявник звернувся до ПМУ УМВС України в Полтавській області зі скаргою на дії співробітників Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, проте до 14.08.2015 жодної відповіді на свою скаргу він не отримав.

Так, у матеріалах справи міститься адресована начальнику ПМУ УМВС України в Полтавській області копія скарги ОСОБА_1 від 24.03.2015 на дії співробітників Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (а.с. 34-35). У вказаній скарзі заявник просить ПМУ УМВС України в Полтавській області: 1) зобов'язати співробітників Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області провести повну перевірку за його заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ "Нова Пошта" у зв'язку із заволодінням ними належного ОСОБА_1 майна; 2) надіслати на його адресу у встановлений законом строк письмову відповідь з цього приводу.

Відповідь на скаргу ОСОБА_1 оформлена листом Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 16.04.2015 (а.с. 38). За змістом вказаного листа по зверненню заявника співробітниками Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області була проведена відповідна перевірка, в ході розгляду матеріалів по факту заволодіння посадовими особами ТОВ "Нова Пошта" належного ОСОБА_1 майна ознак кримінального правопорушення виявлено не було, заявнику рекомендовано вирішувати питання з ТОВ "Нова Пошта" в порядку цивільного судочинства.

Доказів направлення на адресу ОСОБА_1 листа-відповіді Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 16.04.2015 на скаргу заявника від 24.03.2015 матеріали справи не містять.

В свою чергу позивач в позовній заяві наполягає на тому, що жодної відповіді на свою скаргу від 24.03.2015 від Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області він не отримував, у зв'язку з чим 14.08.2015 ним було подано відповідне письмове звернення до МВС України. Так, у письмовому зверненні від 14.08.2015 ОСОБА_1 поставлені наступні питання:

1) зобов'язати Октябрський РВ УМВС України в Полтавській області направити на адресу заявника відповідь на його скаргу від 24.03.2015;

2) осіб винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян" притягнути до відповідальності та окремим листом повідомити заявника про прийняті міри реагування.

Судовим розглядом встановлено, що для встановлення всіх обставин, викладених у зверненні, здійснення перевірки, надання оцінки діям працівників міліції і вжиття заходів реагування, звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015 було спрямоване до УМВС України в Полтавській області, про що заявника повідомлено листом від 19.08.2015 №10/5-Ж-1702 (а.с. 39).

16.09.2015 старшим інспектором з ОД ВДІМ УГБ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_3 проведено службову перевірку інформації, викладеної у зверненні громадянина ОСОБА_1 від 14.08.2015, результати якої оформлені висновком від 16.09.2015, затвердженим заступником начальника УМВС України в Полтавській області полковником міліції ОСОБА_4 (а.с. 41-43). За висновками службової перевірки інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 від 14.08.2015, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників СДІМ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області не встановлено.

В цей же день, тобто 16.09.2015, за вих.№Ж-24 громадянину ОСОБА_1 була надана відповідь по розгляду його звернення (а.с. 44-45).

Дослідивши зміст зазначеної відповіді судом встановлено, що по першому порушеному заявником у зверненні питанню щодо зобов'язання Октябрського РВ УМВС України в Полтавській області направити на адресу ОСОБА_1 відповідь на його скаргу від 24.03.2015, УМВС України в Полтавській області лише проінформовано ОСОБА_1 про те, що за матеріалами його звернення проведено перевірку згідно із Законом України "Про звернення громадян" і на адресу заявника направлено відповідне повідомлення про її результати за вих.№4-9931 від 16.04.2015, при цьому, будь-якої конкретизації щодо змісту вказаного повідомлення відповідь УМВС України в Полтавській області від 16.09.2015 не містить.

З відповіді на звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015 взагалі не можливо встановити чи вживалися УМВС України в Полтавській області відповідні заходи по вирішенню порушеного заявником питання щодо зобов'язання Октябрського РВ УМВС України в Полтавській області направити на адресу ОСОБА_1 відповідь на його скаргу від 24.03.2015.

Поряд з цим, УМВС України в Полтавській області у відповіді від 16.09.2015 взагалі не проінформувало ОСОБА_1 про результати розгляду другого порушеного заявником у зверненні питання щодо притягнення осіб, винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян" до відповідальності, та не направило заявнику окремого листа про прийняті у зв'язку з цим міри реагування.

Таким чином, при наданні 16.09.2015 відповіді на звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015, порушені останнім у зверненні питання у повному обсязі УМВС України в Полтавській області розглянуті та вирішені не були. Відтак, суд доходить висновку, що відповідь УМВС України в Полтавській області від 16.09.2015 у частині об'єктивності, всебічності розгляду звернення та відповіді по суті порушених у зверненні питань не відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про звернення громадян".

Однак, вимоги позивача в частині визнання незаконними дій УМВС України в Полтавській області щодо неповного вирішення порушених заявником у зверненні від 14.08.2015 питань суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе прийняте за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015 рішення, що оформлене листом УМВС України в Полтавській області від 16.09.2015 №Ж-24. Саме воно має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав (чи інтересів).

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що рішення відповідача, оформлене листом від 16.09.2015 №Ж-24, є протиправним і саме визнання вказаного рішення протиправним та його скасування буде належним способом захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог про визнання дій незаконними та визнати протиправним та скасувати рішення УМВС України в Полтавській області, прийняте за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015, оформлене у вигляді листа від 16.09.2015 №Ж-24.

З приводу позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання УМВС України в Полтавській області у повному обсязі вирішити порушені у зверненні заявника питання, а саме зобов'язати Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області направити на його адресу письмову відповідь на скаргу та притягнути посадових осіб, винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян", суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо розгляду звернень в порядку Закону України "Про звернення громадян" є дискреційним повноваженням та компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також Постановою ВАСУ від 21 жовтня 2010 року № П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача у повному обсязі вирішити порушені у зверненні заявника питання, а саме зобов'язати Октябрський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області направити на його адресу письмову відповідь на скаргу та притягнути посадових осіб, винних у порушенні Закону України "Про звернення громадян", до суворої дисциплінарної відповідальності, не підлягають задоволенню, з огляду на те, що вони втручаються в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов до висновку про протиправність рішення відповідача, оформленого листом від 16.09.2015 №Ж-24, та скасував його, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати УМВС України в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015.

Зазначене узгоджується з положеннями пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не доведено обставин на яких ґрунтується правомірність прийнятого за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015 рішення, оформленого листом УМВС України в Полтавській області від 16.09.2015 №Ж-24, а вимоги позивача є частково правомірними, а тому вони підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області прийняте за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015, оформленого ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 16.09.2015 р. № Ж-24.

Зобов'язати ОСОБА_2 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 14.08.2015.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2015 року.

Суддя Р.І. Молодецький