Ухвала суду № 54601840, 24.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2245/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Коваля М.П.,

судді Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Ширяївському районі Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України у Ширяївському районі Одеської області звернулося до суду з позовом до ТОВ «Моноліт» про стягнення 10408,32 гривень заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, що були призначені на пільгових умовах.

Свої позовні вимоги УПФ України у Ширяївському районі Одеської області обґрунтувало несплатою спірної суми відповідачем у добровільному порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року вищенаведений позов було задоволено. Стягнуто спірну суму.

В апеляційній скарзі ТОВ «Моноліт» просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що колишньому працівнику відповідача (ОСОБА_1П.) було призначено пенсію на пільгових умовах (п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). У відповідача мається 10408,32 гривень заборгованості по виплаті та доставці вищенаведеної пенсії за весь 2014 рік.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Вищенаведена правова позиція викладена в рішеннях Верховного суду України від 11 листопада 2015 року (справа № 817/463/15), від 7 липня 2015 року (справа № 21-735а15) тощо.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про необхідність зясування обставин призначенні вищенаведеної пенсії ОСОБА_1 у звязку з тим, що є чинне рішення про таке призначення, зазначені обставини не входять до предмету розгляду даної справи та відповідач не позбавлений права, в законом встановленому порядку, оскаржити таке призначення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Ширяївському районі Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» про стягнення 10408,32 гривень заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій (за період січень-грудень 2014 року), що були призначені на пільгових умовах залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 25 грудня 2015 року.

Головуючий /ОСОБА_2/

Судді /ОСОБА_3/

/ОСОБА_4/