Ухвала суду № 54601839, 24.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2945/15-а

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Коваля М.П.,

судді Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за апеляційною скаргоюприватного підприємства "ЮГ ОЙЛ" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства "ЮГ ОЙЛ" до Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державного фіскальної служби у Херсонській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП "ЮГ ОЙЛ"звернулось до суду з адміністративним позовом доГенічеської ОДПІГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2015 № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено грошові зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 37137,50 грн., у тому числі за основним платежем на 29710,00 грн. та за штрафними санкціями на 7427,50 грн.

Свої позовні вимоги ПП "ЮГ ОЙЛ" обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року в задоволенні даного позову відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзіПП "ЮГ ОЙЛ" просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, щооскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту від 15.05.2015 № 4/22-02/37586166, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету акцизного податку за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р. (далі - акт № 4, акт перевірки).

Під час перевірки відповідачем встановлено, що за перевірені податкові періоди 2015 року позивач у податковій звітності занизив обсяг продажу підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній мережі, на 594192,00 грн., у зв'язку з чим не задекларував та не сплатив акцизний податок з такого продажу у загальній сумі 29710,00 грн. Причиною такого відхилення у задекларованих показниках податкової звітності було те, що позивач до складу продажу не включив продаж паливно-мастильних матеріалів покупцям, розрахунки якими здійснено у безготівковому порядку (через розрахунковий рахунок), а відпуск здійснено через АЗС позивача.

Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з пп. 213.1.1, 213.1.3, 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України; реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За змістом підпунктів 214.1.1, 214.1.2, 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є: вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку; вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку; вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абз. 1 пп. 14.1.212).

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абз. 2 пп. 14.1.212).

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що у разі продажу ПММ акцизним податком має оподатковуватись весь продаж підакцизних товарів кінцевим споживачам - фізичним особам чи суб'єктам господарювання незалежно від способу розрахунків та способу отримання ними ПММ, вирішальним є використання безпосередньо цими особами придбаних ПММ.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На думку суду, з метою належного оподаткування акцизним податком продажу ПММ позивач має забезпечити належний облік продажу ПММ кінцевим споживачам та/або для подальшого комерційного використання покупцями цих товарів. З цією метою позивач мав отримувати дані про напрям використання проданих товарів у покупців цих товарів та аналізувати провий статус покупців цих товарів.

Тобто, для оподаткування акцизним податком обсягу продажу ПММ позивач має виходити з підтвердження покупцем мети подальшого використання придбаних ПММ, при відсутності такого підтвердження обсяг продажу має обкладатись акцизним податком на загальних підставах.

Як слідує з акту перевірки № 4, таблиці № 8 цього акту, встановлено, що відпуск ПММ здійснювався позивачем через власну АЗС різним споживачам і даних про напрямок використання в комерційних цілях чи не для власного споживання не має.

Надані позивачем копії первинних документів не спростовують висновки ДПІ, викладені в акті, а лише тільки підтверджують факт відпуску ПММ матеріалів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргуприватного підприємства "ЮГ ОЙЛ " залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства "ЮГ ОЙЛ" до Генічеської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державного фіскальної служби у Херсонській області про скасуванняподаткового повідомлення-рішення від 28.05.2015 № НОМЕР_1 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 25 грудня 2015 року.

Головуючий /ОСОБА_1/

Судді /ОСОБА_2/

/ОСОБА_3/