Постанова № 54601166, 04.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р. Справа № 804/9192/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товарситва «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фінансової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товарситво «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фінансової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень від 08.07.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за березень 2015 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 9/28-01-46-30926946 від 19.06.2015 року. На підставі акту перевірки податковим органом винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є субєктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані суду письмові заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення рішення є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне акціонерне товарситво «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фінансової служби України як платник податків.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що у період з 21.05.2015 року по 19.06.2015 року, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за березень 2015 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 9/28-01-46-30926946 від 19.06.2015 року.

За результатами перевірки перевіряючими зроблені висновки про порушення позивачем абз. «в» та «б» п. 200.4, ст.200. п. 201.6 ст.201, п. 139.1.9 п. розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в березні 2015 року на 14297 грн. та завищено суму, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 90523 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення від 08.07.2015 року: № НОМЕР_2 , яким зменшено сума відємного значення з ПДВ на суму 90523 грн. та № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 14297 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 7148 грн. 50 коп.

Суд вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що позивач згідно укладених договорів мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Енерготехмаш» (придбано монтажні виробничі ремонтні роботи основних виробних фондів); ПП «Будтехсірвіс Придніпров'я» (придбано роботи з поточного, капітального ремонту основних виробничих засобів та дообладнання станів замовника); ТОВ «Нікопроммаш» (придбано роботи з ремонту електрообладнення);ТОВ «РТЦ» (придбано тару пакувальну, вироби з деревини).

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем надано первинні документи, а саме, податкові накладні акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ -2.

Отже, твердження відповідача про встановлення факту нереального придбання товару не підтверджується матеріалами справи, оскільки до перевірки були надані оформлені належним чином первинні документи.

При цьому, будь-яких зауважень щодо форми і змісту наданих первинних документів перевіряючими в акті перевірки зазначено не було.

Судом встановлено відповідність зазначених первинних документів за угодами з його контрагентами документів вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість. Зазначені первинні документи є достатніми для визначення характеру, виду, обсягу наданих послуг та дають можливість зробити висновок про пов'язаність витрат ТОВ «Еком» LTD з його господарською діяльністю.

ОСОБА_3 Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано розяснення шо, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2.Установлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції.

3. Установлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи, у звязку з чим, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товарситва «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 08.07.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, винесені Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фінансової служби України.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товарситва «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2239 грн. 37 коп. (дві тисячі двісті тридцять девять гривень тридцять сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 09.11.2015р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 09.11.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5