Постанова № 54601044, 24.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/20835/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Комаревцева Л.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 30 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком, підвищивши її розмір на 10 відсотків розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та доплатити різницю в розмірі пенсії з 27.04.2015 року.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 30 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 08.08.1996 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва та отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

27.04.2015 року позивачка звернулась до пенсійного органу із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, та їй було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, при розрахунку пенсії ОСОБА_2 не було встановлено підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 вищевказаного Закону в розмірі 10 відсотків.

Тому, 25.05.2015 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про надання роз'яснень щодо причин не встановлення їй підвищення розміру пенсії в розмірі 10 відсотків у порядку ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, листом від 23.06.2015 року № 387/С-297 Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва була надана відповідь, згідно якої відповідач не вбачає законних підстав для встановлення підвищення розміру пенсії, так як позивачці призначено пенсію за віком шляхом переведення пенсії по інвалідності, а тому до неї не застосовується норма ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно підвищення пенсії на 2,5 відсотки за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач повинен був застосовувати при переведенні позивача на пенсію за віком норми ч.3 ст.29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачка народилась у період до 31.12.1961 року, а згідно ст. 26 зазначеного Закону до досягнення віку 60 років право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 56 років 6 місяців - для жінок, які народилися з 01 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, перерахунок, виплата пенсій здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності; У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Стаття 10 вказаного Закону передбачає, що особі яка має право одночасно на різні види пенсії призначається за її вибором один із видів пенсії.

У відповідності до вимог ч.3 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

Отже, висновок суду першої інстанції стосовно того, що, незважаючи на отримання позивачем соціальної пенсії, при набутті права на пенсію за віком її обчислення повинно здійснюватись з урахуванням вимог ч.3 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є вірним, а тому постанова суду в цій частині є законною.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком, підвищивши її розмір на 10 відсотків розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та доплатити різницю в розмірі пенсії з 27.04.2015 року. Судом було постановлено рішення щодо задоволення позову про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 03.05.2015 року.

Таким чином, частина позовних вимог, яка стосується перерахунку пенсії позивачу за період з 27.04.2015 року по 03.05.15 року судом вирішена не була.

Тому, виходячи з вимог ст. 201 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції з урахування наступного.

Так, згідно ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З даним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду 03.11.2015 року, а тому суд першої інстанції повинен був залишити без розгляду позовні вимоги за період з 27.04.2015 року по 02.05.2015 року включно, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити постанови суду, позовні вимоги за період з 27.04.2015 року по 02.05.2015 року включно залишити без розгляду.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 198, п. 1, 2 ч. 1, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, або вирішено не всі позовні вимоги чи питання.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає (ч. 10 ст. 183-2 КАС України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 3.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діє з 01 вересня 2015 року встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 535,92 грн. (1218*0,4=487,2; 487,2*110%/100%=535,92) за ставкою звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру та з урахуванням змін до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності з 01 вересня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва - задовольнити частково.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року - змінити, зазначивши в резолютивній частині постанови, що позовні вимоги за період з 27.04.2015 року по 02.05.2015 року включно - залишити без розгляду.

В іншій частині постанову суду - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 535,92 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.