Рішення № 54600900, 25.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення матеріальної шкоди ,

в с т а н о в и л а :

у червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з останнього на свою користь 42 175, 75 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 850 грн. витрат за проведення оцінки та 2 160 грн. витрат на транспортні послуги.

Справа № 761/15643/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/16850/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Маліновська В.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.В обґрунтування позову зазначав, що з вини відповідача 03.10.2013 року сталася ДТП, внаслідок якої автомобілі зазнали механічних пошкоджень. У встановлені законом строки, він звернувся до страхової компанії із заявою про страхову подію, яка отримана адресатом 04.11.2013 року, а в подальшому 21.01.2014 року направив заяву про виплату страхового відшкодування, яка була отримана страховиком 31.01.2014 року. Проте у визначений законом строк страховик виплату страхового відшкодування не здійснив. На початку 2015 року йому стало відомо, що страховик змінив своє місце знаходження. На відому адресу страховика 24.02.2015 року він знову направив заяву (скаргу) про виплату страхового відшкодування, однак на час звернення до суду жодних відповідей від нього не отримав. Згідно оприлюдненої інформації в мережі Інтернет, на сьогоднішній день ПрАТ СК «Інкомстрах» виключена зі складу МТСБУ та є неплатежспроможним щодо виплати страхових виплат. Тому вважає, що виплата страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.08.2015 року, занесеною до журналу судового засідання, до участі у справі як третю особу залучено ПрАТ «СК «Інкомстрах».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що згідно рішення від 04.02.2014 року ПрАТ «СК «Інкомстрах» виключений зі складу МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ та страхове відшкодування його не виплачено. Також суд не взяв до уваги, що на час ДТП відповідач не мав страхового полісу, у судовому засіданні вказував, що віддав поліс страховій компанії, а надалі подав цей поліс до суду. Крім того, суд не залучив як третю особу МТСБУ.

Представник відповідача ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2013 року по вул. Борщаговській в м. Київ сталася ДТП, а саме ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай Акцент» д.н. НОМЕР_1 здійснив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2, внаслідок якої автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хюндай Акцент» д.н. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Інкомстрах» відповідно до страхового полісу № АС/6029567, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., франшиза - 0 грн..

Згідно зі звітом № 14 від 23.01.2014 року про оцінку автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ВАЗ» д.н. НОМЕР_2 складає 42 175, 75 грн..

21.01.2014 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Інкомстрах» із заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вказаної ДТП, проте у визначений законом строк страховик виплату страхового відшкодування не здійснив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір матеріального збитку не перевищує ліміту страхового відшкодування, передбаченого договором про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн.), а відтак виплата матеріального збитку підлягає стягненню зі страхової компанії. Крім того, позивач не надав доказів того, що страховик ПрАТ «СК «Інкомстрах» ліквідований і виключений з реєстру ЄДРПОУ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Пунктами 9.1, 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 29 цього Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції, керуючись вимогами зазначених норм дійшов правильних висновків про те, що розмір матеріального збитку не перевищує ліміту страхового відшкодування, передбаченого договором про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності, а відтак всі спори щодо стягнення виплаченого страхового відшкодування мають вирішуватися між позивачем та ПрАТ СК «Інкомстрах». Вимог до ПрАТ СК «Інкомстрах» позивач у даному спорі не заявляв.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Разом з тим суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач також просив стягнути витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 2 160 грн. та у підтвердження понесених витрат надав квитанцію № 010589 від 04.10.2013 року (а.с. 38).

Зазначені витрати не входять до витрат, які відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовуються страховиком.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки позивач вимушений був нести витрати на евакуацію транспортного засобу, який був пошкоджений з вини відповідача, рішення в частині відмови у позові про стягнення таких витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині стягнення 2 160 грн. на евакуацію транспортного засобу.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року в частині відмови у стягненні витрат на евакуацію транспортного засобу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 160 грн. витрат на евакуацію транспортного засобу та 243, 60 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243, 60 грн. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді