Постанова № 54600669, 22.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа № 922/5437/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 01/44-806Д від 28.07.2015 року

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ (вх. №5668 Х/3) на окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.15 у справі № 922/5437/15

за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до ТОВ "Енерго Х", м. Харків

про стягнення 77 113,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

16.11.2015 року господарським судом Харківської області прийнято окрему ухвалу по справі № 922/5437/15, яку надіслано Державному підприємству "Енергоринок", м. Київ. Зобовязано підприємство вжити невідкладні організаційно-правові заходи до недопущення в подальшому порушень діючого законодавства та по усуненню вказаних недоліків в роботі осіб відповідальних за юридично-правову роботу.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти нове рішення, яким скасувати окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015 року у справі № 922/5437/15, посилаючись на відсутність жодних норм діючого законодавства, що були порушені позивачем під час розгляду справи. Позивач наголошує про можливість закінчення провадження справи ще 26.10.2015, оскільки сторонами до матеріалів справи були подані всі необхідні докази відсутності предмету спору. Крім того, позивач підтверджує факт належного виконання вимог щодо надання витребуваних судом документів. Таким чином, позивач вважає обставини, викладені в окремій ухвалі від 16.11.2015 року, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, а саму ухвалу незаконною.

Відповідач надав пояснення у справі, в яких підтверджує викладену позивачем позицію, вважає апеляційну скаргу ДП "Енергоринок" такою, що підлягає задоволенню, а окрема ухвала скасуванню. Крім того, відповідач просив провести судове засідання 22.12.2015 без участі представника ТОВ "Енерго Х".

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду від 25.09.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2015.

В подальшому, ухвалами господарського суду Харківської області від 26.10.2015 та від 04.11.2015 розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2015 року задоволено заяву позивача про припинення провадження у даній справі в звязку з відсутністю предмету спору та погашенням відповідачем виставлених ДП "Енергоринок" претензій. Провадження у справі №922/5437/15 припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Окрема ухвала від 16.11.2015 року прийнята господарським судом Харківської області за виявленим в процесі розгляду справи фактом ігнорування позивачем вимог діючого законодавства та ухвал суду щодо надання витребуваних документів, незявлення в призначені судові засідання без поважних причин, що, за висновками суду, свідчить про недобросовісне користування позивачем своїми процесуальними правами, спрямоване на зловживання своїми процесуальними правами та умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Однак, з таким висновком місцевого господарського суду погодитися не можна з наступних підстав.

За змістом статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі.

Окрема ухвала є засобом реагування господарського суду на виявленні під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

В окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання (пункт 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Однак, винесена господарським судом окрема ухвала за результатами розгляду справи № 922/5437/15 зазначеним вимогам не відповідає.

Як свідчать матеріали справи, у вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу в сумі 77 113,07 грн. за порушення умов договору купівлі-продажу електроенергії № 8838/02 від 13.08.2012, укладеного між ДП "Енергоринок" та ТОВ "Енерго Х".

Ухвалою господарського суду від 25.09.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2015. Зобовязано позивача надати до суду акт звірки взаємних розрахунків за договором, а також обґрунтований розрахунок перевищення відповідачем замовленої електроенергії та витяги з ЄДР станом на час розгляду справи на позивача та відповідача.

09.10.2015 відповідач повідомив суд про те, що ТОВ "Енерго Х" сплатило ДП "Енергоринок" 77 133,07 грн. штрафу згідно наданих до матеріалів справи платіжних доручень (а.с. 81-84).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2015 розгляд справи відкладено на 26.10.2015, а також повторно зобовязано позивача надати витребувані попередньою ухвалою суду документи.

26.10.2015 позивач звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження від 23.10.2015 №01/44-12017, а також підтвердив факт погашення відповідачем претензій, виставлених ДП «Енергоринок» станом на 16.10.2015.

Зазначені обставини свідчать про фактичне врегулювання, відсутність спору між сторонами на час розгляду справи в судовому засіданні 26.10.2015, оскільки грошові вимоги, які були предметом позовних вимог, а саме сума штрафу в розмірі 77 133,07 грн. за порушення умов договору купівлі-продажу електроенергії № 8838/02 від 13.08.2012, були повністю задоволені відповідачем та погашені за платіжними дорученнями, які додані відповідачем до матеріалів справи, що, в свою чергу, підтвердив позивач, надавши до суду довідку про погашення ТОВ «Енерго X» претензій, виставлених ДП «Енергоринок» станом на 16.10.2015, за підписом директора та головного бухгалтера підприємства.

Проте, суд першої інстанції в судовому засіданні 04.11.2015, з невідомих причин та без належного мотивування, відклав розгляд вищезазначеного клопотання на наступне судове засідання, вважаючи необхідним витребувати у позивача обґрунтований розрахунок перевищення відповідачем замовленої електроенергії, письмове уточнення позовних вимог щодо загальної суми позову та його ціни, докази відправки уточнення відповідачу, а також витяги з ЄДР станом на час розгляду справи на позивача та відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що до судового засідання 04.11.2015, представником позивача, через канцелярію господарського суду Харківської області подано письмові пояснення від 29.10.2015 №01/44-12189 разом з додатком, а саме:

- обґрунтованим розрахунком перевищення ТОВ «Енерго X» замовленої електроенергії у травні 2015 року;

- завіреною копією акту звірки від 01.10.2015 №07/51-4-11150 за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.09.2015;

- завіреною копією акту звірки від 20.10.2015 №07/51-4-11730 за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.10.2015;

- довідкою №21337630 про наявність відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Енерго X»;

- довідкою №21337630 про наявність відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-пІдприємців щодо ДП «Енергоринок»;

- доказами відправки (опис вкладення і фіскальний чек) письмових пояснень з додатками відповідачу.

Тобто, 04.11.2015 позивачем були подані всі документи, що попередньо витребовувалися господарським судом Харківської області.

Проте, вищезазначені документи були залишені судом першої інстанції без уваги, а клопотання позивача про припинення провадження у справі в звязку з погашенням відповідачем суми штрафу знову безпідставно вирішено судом відкласти на наступне судове засідання. При цьому, судом жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність зазначених документів перешкоджає вирішенню клопотання про припинення провадження у справі, зважаючи на те, що між сторонами не залишилось неврегульованих питань.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України - позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу шляхом подання позовної заяви.

Тобто, ГПК України, не передбачено надання письмових уточнень позовних вимог, тому зобов'язуючи ДП «Енергоринок» надати такі уточнення, суд першої інстанції порушив ст. 22 ГПК України.

Всі інші документи витребувані судом, були надані позивачем до суду, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення позивачем норм процесуального права в звязку з невиконанням позивачем вимог ухвали, оскільки даний факт спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів звертає увагу, в разі, коли стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду.

Що стосується незявлення позивача в судове засідання, колегія суддів звертає увагу, як зазначено в п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Разом з цим, в даному випадку станом на 26.10.2015 року сторонами було підтверджено відсутність предмету спору, про що надано відповідні документи, належність яких судом жодним чином не ставилася під сумнів, тому відсутність позивача ніяким чином не впливала на вирішення клопотання про припинення провадження у справі в звязку з відсутністю предмету спору.

Отже, доводи суду першої інстанції, які стали підставою для винесення окремої ухвали, не можуть свідчити про наявність у діях позивача порушень законності або недоліків, що є підставою для застосування господарським судом ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскаржувана окрема ухвала суду першої інстанції не визначає в чому саме полягає допущене позивачем порушення законності, не містить посилання на конкретні норми закону чи іншого нормативно-правового акта, вимоги яких порушено. Натомість обставини, на які посилається суд в ухвалі, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

До того ж, колегія суддів зазначає, що ухвалою господарського суду від 16.11.2015 місцевий господарський суд задовольнив заяву позивача про припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в звязку з відсутністю предмету спору та погашенням відповідачем виставлених ДП "Енергоринок" претензій. А отже постановлення судом окремої ухвали та витребування судом документів, які в результаті, жодним чином не вплинули на вирішення справи по суті, свідчить про помилкову оцінку обставин судом при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Отже, окрема ухвала винесена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та недодержанням вимог та підстав, встановлених ст. 90 Господарського процесуального кодексу України для її прийняття, у звязку з чим окрема ухвала господарського суду Харківської області від 16.11.15 у справі № 922/5437/15 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ задовольнити.

Окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.15 у справі № 922/5437/15 скасувати.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 25.12.2015

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.