Постанова № 54598831, 22.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа№ 910/13348/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

при секретарі Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача

за первісним позовом не з'явились

від відповідача

за первісним позовом Тхорика С.М. - дов. №225-КР-4288 від 24.11.2015 р.

від третьої особи Якимчука С.М. - дов. б/н від 24.06.2015 р.

Ющенка І.П. - дов. б/н від 21.12.2015 р.

від прокуратури Жовтун Н.Б. - посв. №019901 від 21.08.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства

«Київопорядкомплект»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 11.06.2015 р. (суддя Ващенко Т.М.)

у справі №910/13348/15

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Будпромальпсервіс»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Київопорядкомплект»

про визнання права власності

за зустрічним позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Будпромальпсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Київопорядкомплект»

про визнання права власності

за участю прокуратури міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. у справі №910/13348/15 заяву Київської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальпсервіс» (далі - ТОВ «Будпромальпсервіс») та іншим особам, зокрема, але не виключно: підприємствам, організаціям, установам усіх форм власності та підпорядкування, їх посадовим особам, вчиняти усі та будь-які дії, зокрема, але не виключно: вивозити, переміщати, використовувати, вчиняти правочини щодо піску загальною масою 503 319 тонн, об'ємом пісочної суміші 335 546 куб.м, що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га по вул. Лютневій, 64 (код ділянки 90:337:006) на території Жукова острова у місті Києві. В задоволенні решти заяви - відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. залучено до участі у справі №910/13348/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Публічне акціонерне товариство «Київопорядкомплект» (далі - ПАТ «Київопорядкомплект»).

Не погодившись із ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. про забезпечення позову у справі №910/13348/15, ПАТ «Київопорядкомплект» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами №2/06-151 від 14.08.2015 р. та №2/06-172 від 22.09.2015 р., які є тотожними, з тими самими доводами й вимогами, просило оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржена ухвала місцевого суду є необґрунтованою, незаконною, такою, що порушує права ПАТ «Київопорядкомплект» як власника піску, прийнята за неповного з'ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду цим обставинам тощо.

В судове засідання з'явилися представники Київської міської ради, ПАТ «Київопорядкомплект» та прокуратури міста Києва, представник ТОВ «Будпромальпсервіс» в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належно, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав.

На підставі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення ТОВ «Будпромальпсервіс» (а.с. 194) про дату, час та місце розгляду справи, неявка його представника не перешкоджає вирішенню апеляційних скарг по суті, з огляду на приписи ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційний господарський суд вважав за необхідне скарги розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники апелянта заявили усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.06.2015 р. у справі №761/16143/15-к, яке задоволено апеляційним господарським судом, доводи апеляційних скарг підтримали, просили скарги задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, й справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Представники Київської міської ради та прокуратури міста Києва в судовому засіданні доводи скарг заперечили, просили не брати їх до уваги, оскаржену ухвалу суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.

На підставі ст. 101 ГПК України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Так, ТОВ «Будпромальпсервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 об'ємом 500 000 тонн та вартістю 50 000 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що видобуток (намив) піску на згаданому об'єкті здійснюється без будь-яких дозволів, тому ТОВ «Будпромальпсервіс» вважає, що такий пісок є власністю всього українського народу, в тому числі позивача тощо.

05.06.2015 р. Київською міською радою подано зустрічний позов до ТОВ «Будпромальпсервіс» про визнання за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 загальною масою 503 319 тонн (загальний об'єм пісочної суміші 335 546 куб. м) та вартістю 21 474 944,00 грн. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ТОВ «Будпромальпсервіс» відсутні правовстановлюючі документи на зайняття земельної ділянки площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64, в тому числі і для вивезення спірного піску, який на ній знаходиться. Оскільки рішення про надання ТОВ «Будпромальпсервіс» спеціального дозволу на видобуток корисної копалини (піску) місцевого значення не приймалось, то його вимоги про визнання права власності на намитий пісок порушують права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Києва як розпорядника земель комунальної власності міста Києва тощо.

Разом із зустрічною позовної заявою Київською міською радою на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої, з урахуванням її уточнення, Київська міська рада просила суд заборонити ТОВ «Будпромальпсервіс» та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору: піску загальною масою 503 319 тонн (об'ємом суміші 335 546 куб.м) та вартістю 21 474 944,00 грн., який складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га по вул. Лютневій, 64 на території Жукова острова у місті Києві, зокрема, але не виключно: заборонити ТОВ «Будпромальпсервіс» та іншим особам (підприємствам, організаціям та установам усіх форм власності та підпорядкування, а також їх посадовим особам) вивозити (переміщати), пісок, вчиняти правочини щодо піску, заборонити доступ та будь-яке використання піску, що складований в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукового острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64.

Згадана заява мотивована тим, що відповідно до акту від 28.05.2015 р. обстеження земельної ділянки по вул. Лютневій, 64 на території Жукова острова в м. Києві намитий та складований пісок вивозиться невідомими особами великогабаритними автотранспортом, тому є всі підстави вважати, що майно, яке є предметом спору може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення тощо.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову місцевий суд на підставі приписів ст.ст. 66, 67 ГПК України погодився з позицією заявника про існування реальної ймовірності зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна, яке є предметом спору, відтак дійшов висновків про задоволення заяви Київської міської ради.

Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, на підставі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (абзац 3 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (абзац 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі як за первісним, так і за зустрічним позовами є вимоги про визнання права власності на намитий пісок в затоці Канівського водосховища та наземному складі площею 5,9 га на території Жукова острова у м. Києві по вул. Лютневій, 64 загальною масою 503 319 тонн (загальний об'єм пісочної суміші 335 546 куб. м), відтак невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна, яке є предметом спору.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, й предметом спору у даній справі, про співмірність заходів із заявленими позовними вимогами, а відтак обґрунтовано вважав, що вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивачів за первісним та за зустрічним позовами на час вирішення спору в суді, забезпечить можливість виконання рішення суду тощо.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи й всупереч вимогам ст. 67 ГПК України встановлено заборону іншим особам, крім відповідача, вчиняти дії щодо предмета спору тощо, не заслуговують на увагу як безпідставні й необґрунтовані, адже не підтверджуються жодними доказами й не спростовують викладених в оскарженій ухвалі висновків. Долучена до матеріалів справи копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.06.2015 р. у справі №761/16143/15-к також не спростовує законних висновків місцевого суду щодо обґрунтованого вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі.

Крім цього, за твердженнями представника апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції однією з причин оскарження ухвали про забезпечення позову, є вплив її дії на господарську діяльність підприємства, її фактичне припинення, відтак спричинення апелянту матеріальних збитків, оскільки лише після вивезення арештованого піску діяльність скаржника по справі може бути відновлено тощо.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає висновки місцевого суду законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскарженого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» №2/06-151 від 14.08.2015 р. та №2/06-172 від 22.09.2015 р. залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. у справі №910/13348/15 - без змін.

Матеріали оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. у справі №910/13348/15 повернути за належністю до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун