Постанова № 54598790, 21.12.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р.Справа № 916/11/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» Від ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» Від Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського РУЮ Одеської області ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 не зявився ОСОБА_6, довіреність № б/н, дата видачі: 26.06.15 В.о. голови ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» - ОСОБА_7, наказ № 9-к, дата видачі: 17.06.14 не зявивсярозглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» на ухвалу господарського суду Одеської області від19.11.2015р. у справі№ 916/11/15-г /головуючий суддя Гуляк Г.І./за позовом Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України»до відповідача проОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» зобовязання передати насіння та стягнення штрафу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. (головуючий суддя Власова С.Г., судді Зайцев Ю.О., Панченко О.Л.), яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р., позов ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» задоволено, СФГ «Тритікум» зобовязано передати на користь ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Трудівник» у кількості 6 тон, насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Селена Стар» у кількості 40 тон, вартістю 71639 грн. 48 коп. З СФГ «Тритікум» на користь ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» стягнуто штраф у розмірі 35 819грн. 74 коп. та судовий збір в сумі 2149 грн. 19 коп.

03.07.2015р. на виконання рішення суду було видано відповідний наказ.

09.10.2015р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 2-5553/15 від 09.10.2015р.) в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2015р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» на дії органу державної виконавчої служби (вх. № 2-5553/15 від 09.10.2015р.) відмовили.

Не погоджуючись з даною ухвалою Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» звернулось з апеляційною скаргою, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області по справі № 916/11/15-г від 19.11.2015р., прийняти нову ухвалу, якою задовольнити скаргу СФГ «Тритікум» про скасування постанови ВДВС Овідіопольського РУЮ від 11.08.2015р.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на той факт, що суд першої інстанції не звернув уваги, що у разі невиконання рішення суду в строк передбачений для самостійного виконання державний виконавець у разі відсутності поважних причин накладає на боржника штраф. В данному випадку законних підстав для накладення штрафу не було, оскільки поважна причина невиконання рішення існувала, а саме відсутність майна належної якості, що зазначено державним виконавцем в акті від 10.08.2015р.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. по справі №916/11/15-г позов державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» задоволено, зобовязано Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» передати на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Трудівник» у кількості 6 (шість) тон, насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Селена Стар» у кількості 40 (сорок) тон, вартістю 71 639 грн. 48 коп. та стягнуто штраф у розмірі 35 819 грн. 74 коп. та судовий збір в сумі 2 149 грн. 19 коп.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. по справі №916/11/15-г господарським судом Одеської області 03.07.2015р. було видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.

Наказ про примусове виконання рішення було предявлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області.

Виконавче провадження відкрито за вищезазначеним виконавчим документом 31.07.2015р. відповідно до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову, яку було отримано представником ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум», за дорученням 04.08.2015р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 31.07.2015р. боржнику ОСОБА_1 (фермерському) господарству «Тритікум» наданий добровільний 7 семиденний строк для самостійного виконання вимог вищезазначеного виконавчого документу, а саме: до 10.08.2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення.

В матеріалах справи міститься акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 10.08.2015р.

В акті державного виконавця від 10.08.2015р. зазначено, що акт складений:

«За участю понятих:

1. ОСОБА_8______________

2.____________

у присутності:

заст. голови СФГ «Тритікум» ОСОБА_7_________

пр-ка СФГ «Тритікум» ОСОБА_6___________»

В кінці акту державного виконавця від 10.08.2015р. містяться підписи, а саме:

Державного виконавця Іскра С.І.

Боржника ОСОБА_7

Понятих: 1. ОСОБА_9

2. ОСОБА_6

При цьому, громадянка ОСОБА_10 на початку акту державного виконавця була вказана як присутній представник боржника, при цьому вже в кінці цього ж акту підпис ОСОБА_10 проставлений в графі понятий 2.

Стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих. Присутність понятих обовязкова під час вчинення виконавчих дій, повязаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі. Як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, підлеглістю чи підконтрольністю. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

У судовому засіданні 21.12.2015р. в.о. голови СФГ «Тритікум» ОСОБА_7 пояснив, що громадянка ОСОБА_9 (яка зазначена в акті державного виконавця як понятий) є його рідною донькою та працює на підприємстві СФГ «Тритікум». ОСОБА_6 відповідно до усних пояснень в.о. голови СФГ «Тритікум» ОСОБА_7 та згідно довіреності № б/н від 26.06.2015р. (яка міститься в матеріалах справи) є представником ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум».

Таким чином, вказаний акт державного виконавця складений із суттєвими порушеннями вимог ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки зазначені у ньому поняті не можуть бути такими, тому як ОСОБА_9 та керівник боржника ОСОБА_7 повязані між собою родинними звязками та підлеглістю, а ОСОБА_6 повязана із керівником боржника стосунками підконтрольності, тобто вказані особи є заінтересованими стосовно боржника при проведенні виконавчих дій. Можна дійти висновку, що державний виконавець проводив огляд майна стягувача на зберіганні у сховище боржника без участі стягувача та понятих. А згідно ст. 12 Закону, стягувач як сторона виконавчого провадження, має право брати участь у проведенні виконавчих дій. Вказане право стягувача держвиконавець не дотримав при проведенні виконавчих дій 10.08.2015р.

Окрім того, в акті державного виконавця відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 10.08.2015р. встановлено, що на момент перевірки зерно є у повному обсязі та в наявності, але не відповідає вимогам насіння у звязку з тим, що втрачені посівні якості насіння.

Щодо даного твердження державного виконавця слід зазначити наступне:

В постанові Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. при апеляційному перегляді рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. по справі № 916/11/15-г зазначено, що:

Судом 1 інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що насіння, яке передане на зберігання відповідачу втратило свої якісні показники, що підтверджується Довідкою Управління контролю та якості насіння і садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства у звязку з тим, що сортові та посівні якості насіння засвідчують Сертифікати згідно зі ст. 1, 17, 21 Закону України «Про насіння та садивний матеріал», а Довідка як доказ, який підтверджує сортові та посівні якості насіння чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до розділу 13 ДСТУ 4138-2002 (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості) до державних документів про якість насіння належать: Акт апробації сортового посіву, Сертифікат на насіння України, Посвідчення про кондиційність насіння, Результат аналізу насіння; такі документи видають насіннєві інспекції України.

Визначення посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу шляхом аналізування проб, відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу, здійснюється лабораторіями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Проби насіння і садивного матеріалу відбираються від партій насіння та садивного матеріалу державним інспектором територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

З такими висновками суду першої інстанції щодо відсутності належних та допустимих доказів з питання втрати посівних якостей насіння, яке знаходиться на зберіганні, погодився і апеляційний господарський суд у постанові від 25.06.2015р., тобто вказані доводи боржника вже були предметом розгляду судів двох інстанцій при розгляді первісного позову. У судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця, колегією суддів було зясовано у представників боржника, що будь-яких інших підстав та доводів, окрім тих, які були заявлені боржником як відповідачем по справі під час розгляду позовних вимог з питань втрати посівних якостей насінням, у державного виконавця не було на момент складання ним акту від 10.08.2015р. Боржником під час проведення виконавчих дій було представлено державному виконавцю ту ж саму Довідку Управління контролю та якості насіння і садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства, якій була надана належна правова оцінка господарським судом у даній справі. Незважаючи на те, що вказані доводи відповідача були відхилені судами як необґрунтовані, державний виконавець зробив висновок в акті від 10.08.2015р. про втрату посівних якостей насінням, що на думку боржника є поважною причиною неможливості виконання судового рішення.

Але з даним твердженням державного виконавця, викладеним в акті від 10.08.2015р., погодитись не можливо, оскільки, по-перше, акт державного виконавця не містить відомостей, на підставі яких здійснено висновок, що зерно не відповідає вимогам насіння та втрачені посівні якості насіння, по-друге, вказані доводи були заявлені як заперечення на позовні вимоги та досліджені судами, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. по справі № 916/11/15-г та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. при апеляційному перегляді вказаного рішення.

Враховуючи усі вище перелічені недоліки, які містить акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції від 10.08.2015р. даний акт не приймається колегією суддів до уваги при розгляді апеляційної скарги.

У своїй Скарзі Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» зазначає, що в процесі виконання наказу було встановлено, що у СФГ «Тритікум» знаходиться 40т. зерна загальною вартістю 71639,48 гривень, але у звязку з втратою кондиційності вказане зерно є товарним і не може вважатися елітним насінням у відповідності до вимог ДСТУ, про що було складено відповідний акт державним виконавцем.

В подальшому, як зазначив скаржник, державним виконавцем було прийнято постанову від 11.08.2015 року про накладення штрафу, за невиконання вимог виконавчого документа.

Свою скаргу СФГ «Тритікум» обґрунтовує, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, також скаржник вважає, що дії державного виконавця є незаконними, так як він повинен був повернути виконавчий документ стягувачу на підставі ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч. 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 89 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у звязку з чим 11.08.2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. відповідно до вимог ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання скаржника на п. 6 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» є помилковим, оскільки, якщо в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у боржника відсутнє майно визначене виконавчим документом, яке він має передати стягувачу, здійснені усі заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, лише після цього виконавче провадження завершується на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як вже було зазначено вище, акт державного виконавця складений з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та вказані в ньому висновки, а саме, що насіння, виявлене у боржника, втратило посівні якості, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Доказів виконання боржником самостійно у добровільному порядку рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. в строк, передбачений державним виконавцем в постанові від 31.07.2015р. про відкриття виконавчого провадження, матеріали справи не містять та боржником не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, відсутні факти самостійного виконання або поважні причини невиконання боржником рішення суду.

Згідно матеріалів справи, у судовому засіданні 19.11.2015р. Селянське (фермерське) господарство «Тритікум» надало копію ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області, за вказаним наказом у справі № 916/11/15-г було змінено спосіб і порядок виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. по справі № 916/11/15-г (наказ від 03.07.2015р.) шляхом стягнення з ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» суму у розмірі 71 639 (сімдесят одна тисяча шістсот тридцять девять) грн. 48 коп. насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Трудівник» у кількості 6 тон, насіння озимого ячменю першої репродукції сорту «Селена Стар» у кількості 40 тон., вказану ухвалу залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зобовязаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи з примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» (ст. 11 названого Закону). Частиною 1 ст. 6 цього ж Закону унормовано, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. У розумінні приписів наведених норм наслідком таких дій державного виконавця має бути повне виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 09.11.2015р. про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.05.2015р. у справі № 916/11/15-г апеляційний господарський суд до уваги не приймає, оскільки постанова державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про накладення штрафу на боржника за невиконання вимог виконавчого документа прийнята 11.08.2015р., тобто за декілька місяців до винесення ухвали судом 09.11.2015р. Тобто, вказана ухвала суду ще не існувала на момент прийняття держвиконавцем оскаржуваної постанови, тому не може мати юридичних наслідків у вигляді підстави для визнання постанови недійсною.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області правомірно виніс постанову про накладення штрафу від 11.08.2015р. ВП№48296812.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 (фермерського) господарства «Тритікум» не підлягає задоволенню, а ухвала від 19.11.2015р. залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 19.11.2015р. у справі № 916/11/15-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

ОСОБА_4