Постанова № 54594381, 14.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 р. Справа № 820/9406/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2015р. по справі № 820/9406/15

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила частково скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 24 липня 2015 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування в розмірі 9981,04 грн. (основний платіж 7984, 83 грн., штрафні санкції 1996, 21 грн.); скасувати частково податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24 липня 2015 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 6757,23 грн. (основний платіж 5405,78 грн., штрафні санкції 1351,45 грн.); скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 р., яким застосовані штрафні санкції в розмірі 35077,26 грн.; скасувати повністю рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4 від 06 серпня 2015 р. яким застосовані штрафні санкції в розмірі 1811, 10 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 липня 2015 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування в розмірі 9981, 04 грн. (основний платіж 7984,83 грн., штрафні санкції 1996,21 грн.); скасовано частково податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24 липня 2015 р. в частині збільшення суми грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 6757,23 грн. (основний платіж 5405,78 грн., штрафні санкції 1351,45 грн.); скасовано частково податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 р. яким застосовані штрафні санкції в розмірі 19079, 26 грн.; скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4 від 06 серпня 2015 р. яким застосовані штрафні санкції в розмірі 1811,10 грн. від 30 травня 2014 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції частково скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача залишити без задоволення, а вимоги апеляційної скарги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2014 р. по 31 грудня 2014 р., за результатами якої складено № 1136/20-34-17-03-07/НОМЕР_5 від 09 квітня 2015 р. ( а.с. 13-28).

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 44.6 ст. 44, п. 177.2, п. 177.4, ст. 177, п. 121.1 ст. 121, п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, пп. 2 п. 1 ст. 7, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

На підставі вищезазначеного акту перевірки, контролюючим органом винесені: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_6 від 30 квітня 2015 р. яким застосовані штрафні санкції в розмірі 1811,10 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_7 від 30 квітня 2015 р. яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування в розмірі 92286,65 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_8 від 30 квітня 2015 р. яким застосовані штрафні санкції в розмірі 340 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 30 квітня 2015 р., яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 56802, 47 грн. (а.с.29-32).

Позивачем оскаржено вищезазначені рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_2 Управління ДФС у Харківській області прийняло рішення від 08 червня 2015 р. № 649/П/20-40-10-04-14, яким скасовано та відкликано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_6 від 30 квітня 2015 р., яким застосовані штрафні санкції в розмірі 1811, 10 грн. ( а.с.39-42).

Крім того, ГУ ДФС у Харківській області зобовязано відповідача здійснити повторну перевірку ФОП ОСОБА_1 з урахуванням додатково поданих документів.

Результати зазначеної перевірки оформлені актом від 23 червня 2015 р. № 1871/20-34-17-03-07/НОМЕР_5 (а.с.79-95).

Висновками зазначеного акту встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, що призвело до заниження грошових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 50299,55 грн.; п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до заниження грошових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 24544, 83 грн.; пп. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування; п. 9, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 07 липня 2015 р. № 228/ФОП/20-40-10-04-14 (а.с. 44-51) скасовані: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_7 від 30 квітня 2015 р. в частині збільшення грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 29412, 21 грн. (основний платіж 20897 грн., штрафні санкції 5882, 44 грн.), податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_9 від 30 квітня 2015 р. в частині збільшення грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 26121, 25 грн. (основний платіж 20897 грн., штрафні санкції 5224, 25 грн.) та збільшені штрафні санкції, визначені в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_8 від 30 квітня 2015 р. на суму 35077, 26 грн.

ДПІ у Московському районі м. Харкова винесені та направлені ФОП ОСОБА_1 нові податкові повідомлення-рішення щодо визначення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкцій за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24 липня 2015 р., яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізособами за результатами річного декларування в розмірі 62874,44 грн. (основний платіж 50299,55 грн., штрафні санкції 12574,89 грн.), з яких позивач просить скасувати 9981,04 грн, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 29.07.2015р., яким застосовані штрафні санкції в розмірі 35077,26 грн., яке позивач просить скасувати в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24 липня 2015 р., яким збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 30681,22 грн. (основний платіж 24544,97 грн., штрафні санкції 6136,25 грн.) (а.с. 52-54), з яких позивач просить скасувати 6757,23 грн.

06 серпня 2015 р. відповідач виніс рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 1811,10 грн. ( а.с.43).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 15 980 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податковго Кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Тобто, в податковому повідомленні-рішенні визначається норма на підставі якої розраховуються штрафні санкції.

З приводу застосування штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ( надалі Закон), суд зазначає,

Судовим розглядом встановлено, що податкове повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 р. на суму 35077, 26 грн. прийняте податковим органом на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», саме: не зберігання Z звітів.

Колегія суддів, вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що норма пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на час винесення рішення не існувала, з наступних підстав.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01 липня 2015 р. № 569-VIII внесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема з тексту Закону виключено пункт 4 статті 17.

Закон № 569-VIII набрав чинності з дати його опублікування яке відбулось 23 липня 2015 року в офіційному виданні «Голос України» № 131, тобто суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах, 29 липня 2015 року застосовуючи штрафну санкцію, послався на норму матеріального права, яка існувала у перевіряємому періоді правомірно.

Проте, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково не встановлено порушення податковим органом при винесенні податкового повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 р. вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Судовим розглядом встановлено, що на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачу визначена штрафна санкція в розмірі 15980 грн. за встановлення 26 випадків не зберігання фіскальних чеків та 21 випадок не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків.

За кожний випадок не зберігання або не забезпечення друку фіскальних звітних чеків , фіскальний орган застосував штрафну санкцію в розмірі 340 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», субєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не виконуючи протягом певного періоду обовязок щодня друкувати фіскальний звітний чек, субєкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у КОРО триваюче.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України на підставі аналізу наведених норм матеріального права дійшла висновку, що за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в КОРО, виявлених під час перевірки субєкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України по справі № 21-260а13 від 24 вересня 2013 року та по справі № 21-428а13 від 03 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного колегія суддів, приходить до висновку, що за встановлені під час перевірки порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягають у незабезпеченні виконання щоденного друку 21 фіскального звітного чеку та не зберігання 26 фіскальних звітних чеків в КОРО може застосуватися лише одна фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 340 грн., у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 15 640 грн., з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 р. по справі № 820/9406/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 15 640 грн.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 29 липня 2015 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 15 640 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року по справі № 820/9406/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови виготовлений 21.12.2015 р.