Рішення № 54594074, 16.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015Справа №910/25653/15

За позовом Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2»

до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Київська обласна рада

2) Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації

про виселення з приміщення

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Василенко О.О.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: Коваленко А.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про виселення із займаного приміщення площею 11,00 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 р за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/25653/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 05.11.2015 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.11.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Представник відповідача у дане судове засідання 18.11.2015 не з'явився, вимог ухвали не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київську обласну Раду, зважаючи на наступне. 01.09.2009 р. між Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» та Приватним акціонерним товариством «Телесистеми України» був укладений договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09. Порядок надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області затверджено рішенням Київської обласної ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 р. відкладено розгляд справи до 02.12.2015 р., у зв'язку з неявкою уповноваженого представника відповідача у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи.

Через відділ діловодства суду 27.11.2015 р. від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації.

У судовому засіданні 02.12.2015 р. представник позивача підтримав клопотання про залучення до участі у справі Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації, просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації, оскільки відповідно до порядку надання в оренду майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 702-35-VІ від 28.11.2013 Погодження для продовження оренди відповідачеві надає саме Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації.

Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання 02.12.2015 р. не з'явилися, вимог ухвали не виконали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, у зв'язку з неявкою уповноважених представників відповідача та третьої особи-1 у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду та у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, керуючись ст. 27, ст. 77 ГПК України, ухвалою від 02.12.2015 р. розгляд справи відклав на 16.12.2015 р.; залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації; зобов'язав учасників судового процесу надати певні пояснення та документи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2015 р. надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 16.12.2015 р. надав суду письмові пояснення по суті спору, які залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача та третьої особи-1 у судове засідання 16.12.2015 р. не з'явились, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи-1 про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 16.12.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. між Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна лікарня №2» (надалі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Телесистеми України» (надалі - орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 11,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49. Майно розташоване: 10,00 кв.м на технічному поверсі лікарні та 1,00 кв.м на даху лікарні (надалі - майно), що знаходиться на балансі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2», вартість якого визначена гідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.01.2009 р., і становить: 10,00 кв.м. - 11 800,00 грн. без ПДВ та 1,00 кв.м. - 16 720,00 грн. без ПДВ.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення обладнання базової станції стільникового зв'язку.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

Орендоване майно було передане відповідачу на підставі акту-прийому передачі майна від 01.09.2009 р.

Відповідно до п. 10.1. договору сторони встановили строк оренди майна на 365 днів, що діяв з 01.09.2009 р. до 31.08.2010 р. включно.

Додатковою угодою № 1 від 01.09.2010 р. до договору № 79/09 від 01.09.2009 р. сторони продовжили дію договору строком до 27.08.2013 р.

02.10.2013 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 1022/11, в якому просив продовжити дію договору ще на рік.

Відповідно до Порядку надання в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 702-35-VІ від 28.11.2013 р., для продовження оренди відповідачу необхідно було отримати погодження Управління з питань власності Київської обласної державної адміністрації.

15.11.2013 р. відповідач надіслав до Управління з питань власності КОДА (надалі - управління) лист № 1190-12, щодо продовження терміну дії договору.

17.02.2014 р. відповідачу було надано відповідь № 01-49, в якій управління повідомляло, що для подальшого опрацювання питання щодо погодження продовження терміну дії договору, необхідно надати в управління належним чином затвердженні копії санітарного паспорту джерела випромінювання електромагнітної енергії базової станції та акту державної приймальної комісії, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта у сфері телекомунікації або копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих Державною архітектурно-будівельною інспекцією згідно чинного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 р. № 461.

Відповідач замість вищезазначених документів направив до Управління копію листа управління від 04.12.2014 р. № 01-626.

Таким чином, необхідні для отримання погодження документи відповідачем так і не були надані, в зв'язку з чим управління прийшло до висновку про недоцільність продовження договору оренди від 01.09.2009 р. № 79/09 з відповідачем.

Також за період з 01.03.2014 р. до 20.08.2014 р. у відповідачу існувала заборгованість по орендній платі в розмірі 21 516,67 грн. (за п'ять місяців користування майном). При цьому, позивач одноразово надсилав відповідачу повідомлення про сплату боргу, на які відповіді не надходило.

27.08.2014 р. позивач направив ПрАТ «Телесистеми України» лист № 845-9, в якому інформував відповідача про припинення з 01.10.2014 р. чинності договору оренди № 79/09.

Однак, відповідачем залишив вищевказаний лист без відповіді та реагування.

Згідно з п. 5.12. договору, у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути в 15-ти денний термін орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що обов'язок по складанню акта прийому-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідач після закінчення терміну дії договору зазначене орендоване приміщення не звільнив, за актом прийому-передачі позивачу не передав.

За таких обставин, Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про виселення із займаного приміщення площею 11,00 кв. м. за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09 від 01.09.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо повернення орендованого майна після закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09 від 01.09.2009 р. належним чином не виконав.

Відповідач жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо виселення ПрАТ «Телесистеми України» з орендованого приміщення за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09 від 01.09.2009 р., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про виселення із займаного орендованого приміщення площею 11,00 кв. м. за договором оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області № 79/09 від 01.09.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 22599262) із займаного приміщення площею 11,00 кв. м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49. Майно розташоване: 10,00 кв.м на технічному поверсі лікарні та 1,00 кв.м на даху лікарні, що знаходиться на балансі Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» (04053, м. Київ, провул. Нестерівський, 13/19, код ЄДРПОУ 01993718).

3. Стягнути з Приватного акціонерне товариство «Телесистеми України» (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 22599262) на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2» (04053, м. Київ, провул. Нестерівський, 13/19, код ЄДРПОУ 01993718) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.12.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина