Постанова № 54592745, 14.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2015 р. № 820/6316/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Комінтернівського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Харківський області, в якому просить визнати дії відповідача щодо зняття її з реєстрації місця проживання неправомірними, та зобовязати Комінтернівський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України у Харківський області відновити реєстрацію місця її проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послалась на ті обставини, що 24.12.2014 року її без відома було знято з реєстрації місця проживання із зазначеної квартири, що на думку позивача порушує її права.

Представник позивача в судове засідання не прибув та надав до суду заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач, Комінтернівський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України у Харківський області, свого представника до судового засідання не направив, та надав письмові заперечення на позов.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач, ОСОБА_1, з 21.11.2012 року по 24.12.2014 року була зареєстрована відповідно до вимог ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою: АДРЕСА_1.

При звернені позивача до відповідного органу для отримання нового паспорту громадянина, останньому стало відомо, що 24.12.2014 року її було знято з реєстрації місця проживання.

У своїх запереченнях до позову представник відповідача зазначає, що зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 було проведено на підставі відповідної заяви громадянина ОСОБА_2, який до своєї заяви надав оригінал документу про право власності на згадану квартиру від 30.04.2014 №1140, який, на думку відповідача, є документом що підтверджує втрату позивачем права користування зазначеним житловим приміщенням.

Проте суд не може погодитися з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Порядок реалізації свободи пересування та вільного місця проживання визначено ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

заяви особи або її законного представника;

судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

свідоцтва про смерть;

паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу

державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

Згідно ст. 109 Житлового кодексу Української РСР, Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Відповідно до ч.3 ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відтак, заява нового власника квартири та свідоцтво про право власності не може бути документом, який свідчить про припинення підстав на право користування житловим приміщенням, в розумінні ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів прийняття спірного рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавству України, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Комінтернівського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України у Харківській області щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Комінтернівський районний відділ Головного Управління Державної міграційної служби України у Харківській області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТітов О.М.