У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного
суду Рівненської області в складі:
головуючої судді - Шеремет А.М.,
суддів: Демянчук С.В., Бондаренко Н.В.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського державного гуманітарного університету про визнання недійсним наказу про зменшення ставки старшого викладача,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Рівненський державний гуманітарний університет здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01 вересня 2014 року до 22 листопада 2014 року за попередніми умовами праці, виходячи зі ставки 1,0 посадового окладу старшого викладача кафедри теорії методики профосвіти Рівненського державного гуманітарного університету та з врахуванням проведених виплат заробітної плати за цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що судом першої інстанції були зроблені неправильні висновки, щодо відсутності підстав скасування наказу №189-п від 22 вересня 2014 року, оскільки зміни в організації виробництва і праці для позивача відбулися в межах тієї ж спеціальності, кваліфікації і посади. При цьому зміни в організації виробництва і праці стосуються всього підприємства, а оспорюваний наказ передбачає зміну істотних умов праці і інших працівників, а не лише позивача.
Крім того, відповідач не надав жодного письмового документу щодо ознайомлення позивача зі зменшенням ставки посадового окладу.
Просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року змінити та прийняти нове рішення, згідно якого уточнені позовні вимоги від 31 липня 2015 року задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2011 року відповідно до наказу № 187-к від 01 вересня 2011 року прийнята в Рівненський державний гуманітарний університет на посаду старшого викладача кафедри професійної педагогіки і трудової підготовки.
01 вересня 2014 року наказом Рівненського державного гуманітарного університету № 128 осн/д «Про розподіл ставок навчального навантаження у штаті кафедр на 2014-2015 навчальний рік» затверджено кількість ставок на відповідних кафедрах з 01 вересня 2014 року, зокрема, 7 ставок по кафедрі теорії і методики професійної освіти.
В додаток до зазначеного наказу 22 вересня 2014 року відповідачем прийнято наказ № 189-п, згідно витягу з якого у відповідності до затверджених протоколів розподілу навчального навантаження науково-педагогічних працівників РДГУ на 2014/2015 навчальний рік та на підставі поданих завідувачами кафедр службових записок ОСОБА_1, серед інших науково-педагогічних працівників, переведено з 1,0 на 0,75 ставки старшого викладача.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що зміни в організації виробництва і праці є законними та стосуються всього підприємства, проте, відповідачем порушено строк повідомлення позивача про зміну істотних умов праці
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.3ст.32 КЗпП Україниу зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
У п.31постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 рокувказано, що зміна істотних умов праці згідно з ч.3ст.32 КЗпПу межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, допускається, якщо це викликано змінами в організації виробництва і праці, і працівник був повідомлений про ці зміни не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження.
Пунктом 10 вказаної постанови встановлено, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, впровадження передових методів, технологій тощо. При зміні в організації виробництва і праці власник має право без згоди працівника змінювати істотні умови праці, а саме - систему та розміри оплати праці, надані пільги, режим роботи, робочий час, суміщення професій, розряди і найменування посад тощо з обов'язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці.
Отже, зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках зміни в організації виробництва і праці.
Судом встановлено, що видання наказу № 189-п від 22 вересня 2014 року пов'язане з необхідністю внесення змін до організації виробництва і праці, зумовлено неможливістю збереження попереднього розміру заробітної плати внаслідок зменшення кількості студентів та, відповідно, обсягу навчального навантаження, що підтверджується наказом Рівненського державного гуманітарного університету № 128 осн/д «Про розподіл ставок навчального навантаження у штаті кафедр на 2014-2015 н.р», довідкою про контингент студентів РДГУ на 01 вересня 2015 року, та стосується певної кількості осіб, а не виключно одного позивача.
Суд обґрунтовано відмовив в скасуванні наказу № 189-п від 22 вересня 2014 року щодо зменшення позивачу ставки старшого викладача, оскільки встановлення доцільності зміни в організації виробництва і праці виходить за межі компетенції суду та завдань, покладених на судочинство, суд не може втручатися у дискреційні повноваження власника або уповноваженої ним особи при прийнятті рішень, коли у межах, які визначені законом, керівний орган має можливість самостійно, на власний розсуд, вибрати за певними критеріями один з кількох варіантів рішення.
У відповідності дост.103 КЗпП Українипро нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Згідно із п.12постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 рокуроботодавець відповідно до ст.21,2 Закону України «Про оплату праці»не може в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором. Розмір заробітної плати за працю може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати тільки в разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших передбачених законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Недотримання вказаного строку відповідачем не є безумовною підставою для скасування спірного наказу в частині зменшення позивачу ставки старшого викладача, враховуючи встановлений судом факт зміни в організації виробництва і праці.
У разі виникнення трудових спорів власник повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідні зміни за два місяці. Такими незаперечними доказами можуть бути лише письмове повідомлення працівника про заплановані зміни з розпискою останнього про ознайомлення, а також письмова заява працівника, що він відмовляється продовжувати роботу у зв'язку зі зміною істотних умов праці або, навпаки, згоден продовжувати роботу в нових умовах.
Матеріали справи не містять належних доказів щодо повідомлення позивача про зміну істотних умов праці у встановлений законодавством строк.
Таким чином, відповідачем порушено строк повідомлення про зміну істотних умов праці, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовної вимоги про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження, а саме - два місяці з дня винесення наказу № 189-п від 22 вересня 2014 року. Враховуючи, що вказаним наказом позивач вважається переведеною на 0,75 ставки старшого викладача з 1 вересня 2014 року та фактично з цієї дати отримала заробітну плату, обраховану зі ставки 0,75,період з 1 по 22 вересня 2014 року також підлягає перерахунку, виходячи зі ставки 1,0 старшого викладача.
Що стосується моральної шкоди, то позивачем не надано суду належних та допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди та обґрунтування розміру компенсації такої шкоди. Факт завдання позивачу діями відповідача фізичного болю та порушення нормальних життєвих зв'язків, на які вона покликається у позовній заяві, жодним чином не підтверджено. Доказів, що позивач зазнала душевних страждань, про які зазначив представник позивача в судовому засіданні, не наведено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене без порушень норм процесуального та матеріального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий А.М. Шеремет
Судді : С.В. Демянчук
ОСОБА_2
Судове рішення № 54588316, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/16822/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: