Вирок № 54587888, 24.12.2015, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/1278/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

Судді Чорноус Л.І.

за участю:

прокурора Яреми В.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

при секретарі Поліщук С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180080000176 від 05.05.2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,одруженого, непрацюючого , раніше не судимого , жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 , вул Замкова,2 Гощанського району Рівненської області

за ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 травня 2015 року біля 19 години ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Замковій у с.Тучин Гощанського району Рівненської області , під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин , умисно наніс ОСОБА_1 близько пяти ударів кулаками в різні частини тіла. Внаслідок таких дій обвинуваченого, потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці голови справа, в правій лобно-скроневій ділянці, в тімяній ділянці справа, крововиливів на лівому передпліччі та на тильній поверхні правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю і показав, що між ним та потерпілим ОСОБА_1 протягом тривалого часу існують неприязні стосунки з приводу того, що потерпілий випасає кози, які періодично пошкоджують саджанці на його земельній ділянці та в парковій зоні. 01.05.2015 року кози потерпілого знову пошкодили саджанці дерев у парку, що викликало у нього гнів. Коли ж біля 19 години повз його господарство проходив потерпілий, він до нього звернувся окликом, на що ОСОБА_1 відреагував нецензурною лайкою у відповідь і, не зупинившись, продовжив іти далі. Така поведінка ОСОБА_1 розізлила ОСОБА_2 і він підбіг до нього ззаду і, схопивши за плечі, розвернув до себе. ОСОБА_1 став оборонятися і вони почали качатися по землі. Добре обставин нанесення тілесних ушкоджень для потерпілого не памятає, так як був дуже схвильований, але не заперечує факту спричинення для ОСОБА_1 тілесних ушкоджень від своїх дій. У скоєному щиро розкаюється, але вважає, що ОСОБА_1 спровокував його своїми діями.

Цивільний позов, предявлений ОСОБА_1 не визнає взагалі, хоча не заперечує спричинення для останнього моральної шкоди.

Враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечували щодо застосування ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом зясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, також розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим в скоєнні кримінального правопорушення, його винність доведена також іншими доказами, дослідженими в ході судового засідання.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав , що дійсно з 2010 року між ним та обвинуваченим існують неприязні стосунки, так як ОСОБА_2 чіпляється до нього з приводу пошкодження дерев козами.

1 травня 2015 року біля 19 години до нього зателефонували з приводу призначеної зустрічі. Коли він ішов на зустріч, то напроти господарства обвинуваченого останній його гукнув, на що ОСОБА_1 відповів у грубій формі, так як поспішав. Ступивши кілька кроків він почув , що його хтось наздоганяє і відчув удар по голові кулаком. Коли він розвернувся, то побачив, що це був ОСОБА_2, який притис його до металевої загорожі , а він почав у відповідь захищатися. Потім вони качалися по землі, поки їх на розборонили люди.Добре обставин бійки не памятає, так як був у стресовому стані.

Неправомірними діями ОСОБА_2 йому спичинено як матеріальної шкоди, так і моральної.

Матеріальна шкода полягає в тому, що внаслідок спричинених обвинуваченим тілесних ушкоджень він змушений був лікуватися та обстежуватися у лікарів. За проведення обстеження МРТ, яке призначив лікар невролог, оскільки йому боліла голова, ним було потрачено 880 грн., а на придбання ліків 451,96 грн. Ще потрібно затратити на придбання ліків 683,65 грн.

Також ним було затрачено 252 грн. на проїзд до слідчого, лікарів , судмедексперта. Тому він просить стягнути з обвинуваченого на свою користь 2267,61 грн. матеріальної шкоди.

Моральна шкода, полягає в тому, що злочинними діями обвинуваченого було принижено його гідність, так як інцидент бачили односельці.

Спричинені тілесні ушкодження потягли за собою фізичні страждання та, внаслідок цього, порушився його нормальний спосіб життя , погіршилися стосунки з оточуючими людьми, так як раніше він був доволі публічною особою в с. Тучин . Протягом місяця йому довелося неодноразово переживати події, що мали місце 1 травня 2015 року лікарі, допити у слідчого, огляд у судмедексперта та інше. Тому моральну шкоду він оцінює у 20000 грн.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження , а саме - висновку експерта № 373 від 05.05.2015 року , вбачається, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді : саден в лобній ділянці голови справа, в правій лобно-скроневій ділянці, в тімяній ділянці справа, крововиливів на лівому передпліччі та на тильній поверхні правої кисті відносяться до легких тілесних ушкоджень. В своїй сукупності виникнення даних тілесних ушкоджень внаслідок самопадіння з висоти власного зросту малоймовірне (арк. пров.15-16).

Протоколами проведення слідчого експеременту від 04.09.2015 року та від 03.10.2015 року, проведеними за участю потерпілого та обвинуваченого підтверджуються обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (арк.пров.20-26,53-55).

Згідно із додатковим висновком експерта №373/Д-1031 від 28.09.2015 року тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, могли виникнути за обставин, на які показав потерпілий при проведенні з ним слідчого експеременту 04.09.2015 року (арк.пров.28).

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд рахує доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження .

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 кримінальне правопорушення скоїв вперше, в скоєному розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Вказані обставини суд вважає такими, що помякшують покарання.

Обставин , що обтяжують покарання не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини справи, матеріали, що характеризують обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, активно сприяв встановленню істини, за місцем проживання характеризується позитивно (арк.пров.50), суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 1ст.125 КК України - у виді громадських робіт і це покарання буде достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів .

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 , то суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала .

Згідно записів , що містяться у медичній карті на імя ОСОБА_1 від 05.05.2015 року , виданої КЗ „Рівненська обласна клінічна лікарня , лікарем неврологом надано рекомендації щодо обстеження ОСОБА_1, в тому числі і МРТ головного мозку. Як вбачається з фіскального чека від 05.05.2015 року та даних обстеження МРТ від цього ж числа, ОСОБА_1 було сплачено 880 грн. і ця сума підлягає стягненню з підсудного на користь потерпілого .

Що стосується затрат на придбання ліків на суму 451,96 грн., то позов у цій частині не підлягає до задоволення, оскільки потерпілим не надано доказів на підтвердження того, що саме ті ліки, які він придбав згідно чеків №84601 від 30.05.2015 року та №36468 від 12.05.2015 року були призначені йому відповідним лікарем для лікування отриманих тілесних ушкоджень.

Потерпілий просить стягути також 683,65 грн. на придбання ліків та проведення процедур. Дані вимоги теж не підлягають до задоволення у звязку з відсутністю доказів .

Предявляючи вимоги про стягнення затрат на поїздки у м. Рівне , в смт. Гоща на суму 252 грн., то в цій частині позов не підлягає до задоволення , оскільки потерпілим не представлено доказів вартості проїзду з с.Тучин до смт.Гоща, з смт.Гоща до м.Рівне та з м.Рівне до с.Тучин та доказів того, що саме у ті дні, за які надані квитки , ОСОБА_1 викликався до слідчого, їздив у лікарню , тощо , а надані ним квитки викликають сумнів, так як квитки за 05.05.2015 року у напрямку Тучин-Гоща, Рівне-Тучин та по місту є однієї серії та порядкові номери починаються з квитків, які він нібито придбав аж 30.05.2015 року.

За таких обставин з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягає стягненню 880 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Що стосується позовних вимог потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою , яка її завдала , за наявності її вини.

Оскільки , внаслідок неправомірних дій обвинуваченого , потерпілий ОСОБА_1 зазнав не тільки матеріальної шкоди , а й моральної шкоди , то позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково.

Суд , вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди виходить з того , що потерпілому ОСОБА_1 неправомірними діями обвинуваченого було завдано фізичного болю у звязку з ушкодженням здоровя , потерпілий переніс душевні страждання , внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого, чим було принижено його гідність як громадянина, а тому з урахуванням вимог розумності і справедливості розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 1500 грн., які слід стягнути з обвинуваченого.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. матеріальної шкоди , 1500 (одну тисячу пятсот) грн. 00 коп. моральної шкоди та 427 (чотириста двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору , сплаченого потерпілим за вимогу немайнового характеру (моральної шкоди).

Стягнути ізОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 00 коп.за вимоги майнового характеру.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 не обирати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :