Постанова № 54582688, 16.12.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4510/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Петрукович Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16 жовтня 2015 року №Ю-0021881701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2015 року №0025751701 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог /а.с. 24/).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про порушення контролюючим органом вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у частині визначення суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету, без урахування понижуючого коефіцієнту. Зазначені обставини зумовили необґрунтовані висновки Миргородської ОДПІ під час проведення планової виїзної перевірки та призвели до прийняття спірних вимог та рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у звязку з вагітністю та пологами) понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі /а.с. 145-148/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" зареєстроване як юридична особа 27 вересня 2001 року, ідентифікаційний код 31622816, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 10-13/.

У період з 28 серпня 2015 року по 08 жовтня 2015 року посадовими особами Миргородської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія", код 31622816 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року, та з питання правильності нарахування та сплати збору на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року.

Правомірність порядку та підстав проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 16 жовтня 2015 року №845/16-20-22-01-11/31622816/48 /а.с. 163-188/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення статей 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пункту 95 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижена сума ЄСВ становить 351146,47 грн, у тому числі: за квітень 2015 року на 133486,91 грн, за травень 2015 року на 122927,03 грн, за червень 2015 року на 94732,53 грн.

Відповідно до висновків Акту перевіркою встановлено, що при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у звязку з вагітністю та пологами) понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

У Акті перевірки зазначено, що у ході перевірки документів, які свідчать про суми нарахування єдиного внеску (відомості нарахування заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2015 року) встановлено, що ТОВ «Агротех-Гарантія» нараховувало заробітну плату працівникам (страхувальникам), які перебувають у трудових відносинах, нижче розміру мінімальної заробітної плати за квітень, травень, червень 2015 року та проводило донарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати враховуючи норми статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Крім того, на думку осіб, що проводили перевірку, при складанні Звітів про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень-червень 2015 року ТОВ «Агротех-Гарантія» безпідставно, при нарахуванні єдиного внеску, скористувалося правом на використання понижуючого коефіцієнта, що становив у квітні 2015 року 0,773, у травні 2015 року 0,782, у червні 2015 року 0,823, що призвело до заниження суми нарахування єдиного внеску нарахованого на заробітну плату та відображеного р.3.1.1. Звіту ЄСВ на загальну суму 347672,90 грн, у тому числі за квітень 2015 року на 130757,88 грн, за травень 2015 року на 122572,21 грн, за червень 2015 року на 94342,90 грн /а.с. 180 зворотній бік - 181/.

На підставі Акту перевірки відповідачем сформовано податкову вимогу від 16 жовтня 2015 року №Ю-0021881701 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 351146,47 грн /а.с. 6/ та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2015 року №0025751701, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від суми своєчасно не нарахованого єдиного внеску, що становить 175573,23 грн /а.с. 27/.

Позивач не погодився із зазначеними рішенням та вимогою, у звязку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенню та вимозі, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску контролюючим органом здійснено на підставі відомостей Звітів про суми заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень-червень 2015 року, а також пов'язується з порушенням платником застосування понижуючого коефіцієнту.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із підпунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

Частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" врегульовано, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

На виконання вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем у квітні-червні 2015 року подано звітність про нарахування єдиного внеску за квітень /а.с. 158-160/, травень /а.с. 150-152/ та червень 2015 року /а.с.153-156/ із застосуванням понижуючого коефіцієнту до ставки єдиного внеску.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

Положеннями зазначеного Закону платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці, шляхом застосування роботодавцем коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02 березня 2015 року №219-VIII, що набрав чинності 13 березня 2015 року, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 95, згідно з яким страхувальникам при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надано право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску - за дотриманням певних умов.

При цьому Законом від 02 березня 2015 року №219 встановлено втрату чинності пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

До набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» розрахунок понижуючого коефіцієнта здійснювався відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року №77.

Відповідно до приписів частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" скористалось правом, наданим вищевказаними нормативно-правовими актами щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до ставки єдиного внеску.

Пунктом 95 "Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" розрахувало понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску з дотриманням вимог «а», «б», «в» пункту 95 "Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що не заперечується відповідачем у Акті перевірки та письмових запереченнях.

Єдиною підставою для нарахування позивачу суми єдиного внеску та застосування до ТОВ «Агротех-Гарантія» штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про те, що при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у звязку з вагітністю та пологами) понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Однак, відповідачем не спростовано виконання позивачем умов, передбачених підпунктом «а», «б», «в» пункту 95 "Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", необхідних для застосування понижуючого коефіцієнта.

Сторонами не заперечується, що позивач з урахуванням понижуючого коефіцієнта у квітні 2015 року 0,773, у травні 2015 року 0,782, у червні 2015 року 0,823 сплатив єдиний соціальний внесок у строки та у розмірах, визначених чинним законодавством.

При цьому, суд зауважує, що норми чинного законодавства не ставлять застосування платником понижуючого коефіцієнту у залежність від здійснення донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на підставі звітів розраховано єдиний внесок встановлений для підприємства без врахування понижуючого коефіцієнта на загальну суму 351146,47 грн.

Об'єктом правопорушення, визначеного пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є правовідносини щодо донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Об'єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність ненарахування грошових зобов'язань у передбачених Законом розмірах. Відповідальність за приписами пункту 3 частини одинадцятої статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків або територіальний орган доходів і зборів донарахує не нарахований єдиний внесок. У цьому випадку сума штрафу становитиме 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано єдиний соціальний внесок за період з квітня по червень 2015 року із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

З наведеного вбачається, що вимога та рішення відповідача не ґрунтуються на нормах законодавства України та фактично призводить до нарахування єдиного внеску та штрафів за відсутності порушень законодавства, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини другої статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обовязку відповідача, останній у ході судового розгляду справи правомірності винесеної податкової та прийнятого рішення не довів, а тому позовні вимоги ТОВ «Агротех-Гарантія» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16 жовтня 2015 року №Ю-0021881701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2015 року №0025751701 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправним і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16 жовтня 2015 року №Ю-0021881701 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2015 року №0025751701.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 16 жовтня 2015 року №Ю-0021881701.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 04 листопада 2015 року №0025751701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7900,80 грн /сім тисяч девятсот гривень вісімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2015 року.

СуддяЛ.М. Петрова