Ухвала суду № 54579532, 16.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р. Справа № 876/7960/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова Львівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі УПФ України у Франківському районі м. Львова) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення подання до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області про повернення помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та зобов'язання УПФ України у Франківському районі м. Львова сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 7 965,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона, як громадянин, який придбав житло вперше, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та проведення державної реєстрації права власності на нього, нею безпідставно внесений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який відповідач, незважаючи на її звернення, у встановленому порядку, не бажає їй повернути. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року позов задоволений.

Відповідач УПФ України у Франківському районі м. Львова оскаржив постанову суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що УПФ України у Франківському районі м. Львова не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно та відомостями чи придбавається особою житло вперше. Крім цього, вважає, що позивач повинен був звертатися із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору до УДКС, на рахунки якого такий був сплачений. Також, зазначає, що кошти УПФ не можуть бути використані для задоволення вимог позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства такі дії забороняються.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 17.03.15 року придбала житловий будинок, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Лесі Українки, 203, загальною вартістю 796 570 грн.

Для нотаріального оформлення договору купівлі - продажу позивачем сплачений збір на державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості придбаного нерухомого майна на рахунок управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, що підтверджується квитанцією від 17.03.15 року № 0.0.361917796.1 (а.с.13).

Вважаючи, що зазначений збір сплачений помилково, оскільки житло нею придбано вперше, позивач ОСОБА_1 19.03.15 року звернулася до управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі міста Львова із заявою про внесення подання до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7 965,70 грн..

Листом УПФ України у Франківському районі м. Львова №5479/05-15 від 09.04.15р. відмовлено позивачу у внесенні подання про повернення сплачених коштів у звязку з тим, що відповідно до поданих ОСОБА_1 документів, а саме, заяви від 24.03.15р. вх.№2023/2, копії виписки по рахунку від 17.03.15р. на суму 7965,70 грн про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не вбачається, що ОСОБА_1 вперше придбавала житло чи перебувала у черзі на одержання житла.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не спростував доводів позивача про те, що нерухоме майно придбано нею вперше, тобто, не довів правомірності своєї відмови.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 зазначеного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 року за № 291/22823, органи Державного казначейства України у процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено апеляційним судом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, отриманої суддею Львівського апеляційного адміністративного суду Іщук Л.П., позивачем придбаний за договором купівлі-продажу від 17.03.2015 року житловий будинок за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Лесі Українки, 203, який є єдиним житлом, набутим у власність ОСОБА_1

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, підлягає поверненню, а отже, відповідно до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету відповідач повинен звернутися з поданням до органів Державного казначейства України про повернення ОСОБА_1 коштів.

Щодо посилань апелянта на те, що позивач повинен був звертатися із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору до УДКС, на рахунки якого такий був сплачений, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.

В пункті 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, передбачає звернення платника з заявою про повернення коштів до відповідних органів, що контролюють надходження платежу, для ініціювання внесення подання до органу Державної казначейської служби України. Тобто, першочергово платник має звернутися до відповідного контролюючого органу про повернення помилково зарахованих платежів, і лише у випадку відмови - звертається до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 зверталась до УПФ України у Франківському районі м. Львова із заявою про внесення подання про повернення сплаченого нею збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу житлового будинку у сумі 7 965,70 грн, однак їй у такому відмовлено (а.с. 14, 15).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обгрунтовано та підставно задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 813/2566/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_2

,