Рішення № 5457532, 06.05.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 травня 2009 р. Справа 2/154-08

за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до: Державного підприємства Літинської виправної колонії № 123, 22300, Вінницька область, м.Літин, пров. 2- й Радянський, 9

про стягнення 8220 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_3,за довіреністю

відповідача : Павленко О.Х., за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Подано позов Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державного підприємства Літинської виправної колонії № 123 про стягнення коштів за оренду індивідуально визначеного майна, а саме бочки 10 м кубічних, в сумі 980,00 грн.; зобов'язання повернути грошову компенсацію орендованого майна в сумі 5000,00 грн., та стягнення коштів за користування річчю за час прострочення в сумі 2240,00 грн.

Ухвалою суду 19.08.2008 року порушено провадження у справі та призначено засідання на 13.10.2008 року.

Ухвалами суду від 13.10.2008 року, 01.12.2008 року, 19.01.2008 року розгляд справ відкладався за клопотаннями сторін та для надання додатків доказів та пояснень по справі.

При цьому: 29.09.2008 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що позивач виставляє незаконні вимоги за майно, що договір оренди колонією не зареєстрований і значиться без номера; колонія не давала доручення на отримання бочки; відсутня накладна прийому - передачі бочки з підписами посадовців, що її приймали і взяли на зберігання; приходні бухгалтерські документи свідчать, що така бочка не приймалася; також зазначає, що в позовній заяві позивач констатує, що 07.02.2007 року він звертався з вимогою розрахуватися за оренду і представив копію договору, що діє з 02.07.2007 року, а дану претензію відповідач не отримував; акти звірки між сторонами не проводились.

21.10.2008 року від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача ще неустойку за вересень, жовтень, та листопад 2008 року, у розмірі 840 грн., з врахуванням викладеного прохальну частину позову просить розглянути в наступній редакції: стягнути з відповідача кошти за оренду індивідуально визначеного майна в сумі 980 грн.; зобов'язати відповідача повернути грошову компенсацію орендованого майна в розмірі 5000 грн.; стягнути з відповідача кошти за користування річчю за час прострочення в сумі 3080 грн. Дана заява прийнята судом.

Ухвалою суду від 09.02.2009 року провадження у справі зупинено та надіслано матеріали господарської справи № 2/154-08 до прокуратури Вінницької області для перевірки у порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України обставин щодо здійснення Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 відносно Державного підприємства Літинської виправної колонії № 123 господарської операції, а саме щодо факту передачі індивідуально визначеного майна бочки 10 м кубічних в тому рахунку таких питань: чи мав місце факт укладення договору оренди № б/н від 02.07.2007 року ; чи мав місце факт підписання акту прийому - передачі індивідуально визначеного майна бочки 10 м куб. від 02.07.2007 року на виконання договору оренди № б/н від 02.07.2007 року; чи є відповідні документи у Державному підприємстві Літинської виправної колонії № 123, які свідчили б про факт отримання бочки 10 м куб.; чи було отримано Державним підприємством Літинською виправною колонією № 123 від Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 бочку 10 м куб.

20 березня 2009 року до суду повернулась справа №2/154-08 з прокуратури Вінницької області з висновком проведеної перевірки.

Відповідно до ст. 79 ГК України господарський суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 06.05.2009 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.

Заслухавши представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

З пояснення представника позивача вбачається, що 02.07.2007 року між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та Державним підприємством Літинська виправна колонії № 123, в особі начальника установи ОСОБА_7, що діє на підставі статуту було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, а саме, бочки 10 м. куб., вартістю 5000 грн.

На підставі акта прийому - передачі від 02.07.2007 року наймачу було передане майно.

Відповідно до умов договору оренди, відповідач зобов'язувався сплачувати за користування бочкою орендну плату в розмірі 140 грн., на протязі дії договору. Відповідно до п.10.1. договору оренди індивідуально визначеного майна від 02.07.2007 року - договір укладено строком на один рік, що діє з 02.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Відповідач порушив умови договору та не сплачував орендну плату. Тобто заборгованість по оренді майна складає за період сім місяців в розмірі 980 грн.

Відповідачу 07.02.2008 року була направлена вимога № 29 про сплату заборгованості за орендоване майно, яка залишена без задоволення.

Позивач посилаючись на ст. 220 ГК України, ч.1 ст. 785 ЦК України. ч.2 ст. 785 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. грошової компенсації за орендоване майно та 3080 грн. коштів за користування річчю за час прострочення.

Тобто всього просив суд стягнути 980 грн. заборгованості по орендній платі, 5000 грн. грошової компенсації за орендоване майно та 3080 грн. коштів за користування річчю за час прострочення.

Також ОСОБА_2 було надано письмове пояснення суду про те, що металева бочка обємом 10 м. куб. забрана орендарем само вивозом із складу у місті Жмеринка, вул. Одеська, 126 вантажним автомобілем. 02.07.2007 р. між підприємцем ОСОБА_2 та Літинською ВК-123 був вже підписаний договір оренди бочки.

Відповідач в свою чергу надав письмове пояснення, що позовні матеріали датуються коли начальником колонії був ОСОБА_7, а нині колонію очолює Лабай Л.Г., який заперечує проти наявності бочки тому, що при передачі матеріальних цінностей він не приймав бочки для випалювання вугілля, що належала СПД ОСОБА_2.

09.02.2009 року відповідач надав довідку № 742, в якій вказано, що за розпорядженням керівництва колонії було проведено ревізію видачі шляхових листів для автотранспортну колонію з 29.06.2008 року по 20.07.2008 року. В результаті встановлено, що шляховий лист по маршруту Літин-Жмеринка не видавався.

Наведені розбіжності у поясненнях представників сторін призвело до того, що суд не міг з'ясувати наявність між сторонами правовідносин та фактичного отримання бочки 10 м куб., , що унеможливлювало суд розглянути справу по суті.

Тому судом було надіслано матеріали справи до прокуратури Вінницької області для перевірки вказаних обставин.

З прокуратури Вінницької області надійшов відмовний матеріал по факту передачі СПД ОСОБА_2 індивідуально - визначеного майна, а саме бочки об'ємом 10 м.куб Літинський виправній колонії № 123.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.03.2009 року вбачається, що на час укладення договору оренди із СПД ОСОБА_2, ( 02.07.2007 року) начальником Літинської виправної колонії був ОСОБА_7, який і підписував вищевказаний договір, а також акт прийому - передачі майна. Також було встановлено, що між колишнім начальником ОСОБА_7 та теперішнім Лабаєм Л.Г. не було проведено передачу майна установи, відповідний акт не складався.

Колишній начальник Літинської виправної колонії № 123 ОСОБА_7 підтвердив факт укладення договору оренди та отримання металевої бочки від ОСОБА_2 та пояснив, що договір оренди та акт прийому - передачі майна, він передав для реєстрації в бухгалтерію установи, а металева бочка використовувалась для випалювання деревного вугілля на виробничому об'єкті біля с. Уладівка Літинського району Вінницької області, де вона і залишалася на момент переведення ОСОБА_7 на роботу в іншу установу.

З відібраних пояснень у головного бухгалтера вбачається, що в бухгалтерію Літинської ВК № 123 документи про оренду бочки, взятої у СПД ОСОБА_2, не надходили. По бухгалтерських документах вищевказана бочка не проходила ( не рахувалась). Відповідно орендна плата за її користування сплачена не була.

Проведеною перевіркою на місці колишнього виробничого об'єкту с. Уладівка, було встановлено місце знаходження металевої бочки об'ємом 10 м. куб., яка була отримана від СПД ОСОБА_2 З метою постановки вказаної бочки на бухгалтерський облік було складено акт прийому - передачі вказаної бочки, який підписано між колишнім начальником Літинської виправної колонії № 123 ОСОБА_7( здав) та теперішнім начальником колонії Лабай Л.Г.( прийняв ).

Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526, ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Факт укладення договору оренди індивідуально - визначеного майно від 02.07.2007 року підтверджений матеріалами справи.

Факт наявності майна, а саме бочки об'ємом 10 м. куб. у наймача за договором оренди також підтверджений, докази містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до п.1.1. договору оренди від 02.07.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв в платне строкове користування індивідуально визначене майно у вигляді бочки 10 мм. куб у кількості 1 штука, на загальну вартість 5000 грн. Майно передавалось в оренду з метою використання у виробничих цілях. Строк оренди визначається за домовленістю обох сторін та може бути припинено за вимогою будь - якої сторони.

Відповідно до п.10.1. договору оренди індивідуально визначеного майна від 02.07.2007 року - договір укладено строком на один рік, що діє з 02.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Відповідно до п.2.1. договору оренди - орендар вступає у платне строкове користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Відповідно до п.2.2 договору оренди - передача майна в оренду здійснюється за вартістю визначеною в акті.

Відповідно до акта прийому - передачі від 02.07.2007 року підписаного між СПД ОСОБА_2 ( майно передав) та Літинською ВК - 123 ( майно прийняв), майно ( бочка об'ємом 10 м. куб. - 1 шт. на загальну вартість 5000 грн.) була передана наймачу Літинській виправні колонії №123.

Відповідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди - орендна плата визначається на підставі балансової вартості майна з врахуванням зносу ( амортизації ) і становить 140 грн. за місяць.

Враховуючи п. 10.1. договору оренди, строк дії договору з 02.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто сім місяців. Тому сума, яка підлягає сплаті за орендну плату становить 980 грн.

Відповідач за орендоване майно розрахунків не проводив, на день розгляду справи в суді доказів сплати заборгованості не надав. Тому враховуючи викладене позов в частині стягнення 980 грн. заборгованості за орендну плату майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Наймач не повернув майно наймодавцю, як то передбачено умовами договору оренди.

Враховуючи дану норму закону та заяву про збільшення позовних вимог, позов в частині стягнення з відповідача 3080 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення підлягає задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача 5000 грн. грошової компенсації орендованого майна задоволенню не підлягає, тому що сума заявлена до стягнення не обґрунтована та нормативно не забезпечена.

Посилання позивача на ст. 220 ГК України - ( боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення) є безпідставною, оскільки дана норма закону регулює відносини щодо грошових зобов'язань або виконання послуг.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

Тому з відповідача підлягає до стягнення 980 грн. заборгованості по орендній платі за майно; 3080 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Слід відмовити в стягненні з відповідача 5000 грн. грошової компенсації орендованого майна.

Віднести судові витрат на відповідача за правилами ст.49 ГПК України, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 12,33,43, 49, 82, 84, 115, 116, ГПК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,527,759,760,785 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Літинської виправної колонії № 123( 22300, Вінницька область, м.Літин, пров. 2- й Радянський, 9, код ЄДРПОУ 08679652 ) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_2 в Жмеринському відділенні Промінвестбанку, МфО 302322, код ЗКПО НОМЕР_1 ) 980 грн. заборгованості по орендній платі за майно; 3080 грн. неустойки; 50,37 грн. витрат на сплату державного мита; 58,28 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судовго процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в стягненні 5000 грн. грошової компенсації орендованого майна.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 травня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Суб'єкту підприємницькоїдіяльності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1

3 - відповідачу Державному підприємству Літинській виправній колонії № 123( 22300, Вінницька область, м.Літин, пров. 2- й Радянський, 9,