Рішення № 54573697, 21.10.2015, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.10.2015

Справа № 497/2387/15-ц

Провадження № 2/497/813/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс» (надалі ТОВ «Украфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 37 752.40 гривен та суму судових витрат у розмірі 1 218.00 гривен судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до умов договору позики 2014-01-01245 від 04.06.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мігфінанс», яке згідно договору про відступлення права вимоги передало повноваження ТОВ «Укрфінанс», та ОСОБА_1, позивач надав останньому позику в розмірі 2000.00 гривен з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожний день користування грошовими коштами (732% річних), з кінцевим терміном повернення 03.09.2014 року.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в звязку з чим у нього, тобто відповідача ОСОБА_1, перед позивачем, виникла заборгованість, яка станом на 10.01.2015 року склала 37752.00 гривен. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.32). Подав заяву про підтримання позовних вимог, задоволення їх у повному обсязі та розгляд справи у його відсутність в заочному порядку (а.с.35).

Відповідач також в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в справі є відповідні докази (а.с.34). Будь-яких заяв, пояснень, заперечень на спростування доводів, викладених в позовній заяві до суду не надав.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.35).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобовязаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Судом встановлено, що між сторонами 04.06.2014 року укладено договір позики №2014 -02-01245 (а.с.9), відповідно до якого позивач надав відповідачу позику: грошові кошти готівкою у сумі 2 000.00 гривен, про що свідчить видатковий касовий ордер від 04.06.2014 року (а.с.10) з нарахуванням відсотків у розмірі 2% за кожний день користування грошовими коштами (732% річних), з кінцевим терміном повернення 03.09.2014 року, а відповідач зобов`язався повернути борг в строк до 03.09.2014 року, та сплатити відсотки за користування позикою, що в сумі складає 2680.00 гривен, позика взята строком на 10 днів з урахуванням дня отримання коштів, проте до теперішнього часу відповідач борг не повернув.

Починаючи з 20 червня 2014 року позивач в усній та письмовій формі неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу, однак відповідач не виконав взяті на себе зобовязання і не повернув кошти до теперішнього часу, не сплатив відсотки за користування коштами.

26 червня 2014 року відповідач звертався на імя директора ТОВ «Мігфінанс» з власноручно написаною заявою, якою визнав наявність у нього боргу в розмірі 3268.00 гривен станом на 26.06.2014 року, та зобовязався повернути протягом десяти днів (а.с.20).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родових ознаками.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до розділу 7 договору при прострочені сплати відсотків більше ніж на три дні позичальник має сплати позикодавцю штраф у розмірі 250 гривен (п.7.1), у разі невиконання позичальником зобов'язань по поверненню позики у встановлений у договорі термін, позичальник сплачує позикодавцю пеню з розрахунку 2% за кожний день від суми заборгованості, що накопичилась (п.7.2).Сума заборгованості, що утворилася, включає в себе основний борг, капіталізовані відсотки, штраф та раніше нарахована пеня (п.7.3).

Отже сума боргу відповідача на момент звернення позивачем до суду становить 37752.40 гривен, яка складається з :

- суми основного боргу 2 000 гривен;

- 2% відсотки за користування грошовими коштами 221 день 8840.00 гривен;

- штраф за прострочення сплати відсотків 250.00 гривен;

- 2% пені за кожен день від суми заборгованості, що накопичилася за невиконання позичальником зобов'язань по поверненню позики у встановлений термін (кількість прострочених днів 204 ) 26912.40 гривен, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-8).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору (а.с.4-8).

Відповідачу, суд пропонував подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази на спростування доводів викладених в позовній заяви, що було проігноровано відповідачем (а.с.31, 34).

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач знехтував своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборотуабо інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами божник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником.

Відповідно статті 610 ЦК України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

Зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 218.00 гривен, який був сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с.1).

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 131, 197 п.2, 208, 209, 212-215, 223-228, 294 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 1046, 1048, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КМ № 076639, виданий 14.11.2002 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс» (68601, Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т.Суворова, № 60, оф.18, ЄДРПОУ 39762554, п/р 26001562800100 в ПАТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005

заборгованість за договором позики № 2014-02-01245 від 04.06.2014 року станом на 10.01.2015 року в розмірі 37752.40 гривен (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 40 копійок)

та судовий збір в розмірі 1218.00 гривен (одна тисяча двісті вісімнадцять гривен).

Всього: 38 970.40 гривен (тридцять вісім тисяч девятсот сімдесят гривен сорок копійок).

На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. В. Кодінцева