Рішення № 54569844, 23.12.2015, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Борисов Є.А.

Справа № 420/973/15-ц

Провадження № 22ц/782/681/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Луганської області в складі:

головуючого Борисова Є.А.

суддів: Яреська А.В., Єрмакова Ю.В.

за участю секретяря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2015року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалось на те, що відповідно до укладеного договору б\н від 22.01.2013року відповідач отримав кредит у розмірі 8100грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та сплатою штрафу у розмірі 500грн.+ 5% при порушенні позичальником строків платежу більш ніж на 30днів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених договором. У звязку з порушенням зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 31.01.2015року, має заборгованість в сумі 12413,98грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 7460,06грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 3686,59грн.; заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 200грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 567,33грн. Позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати в сумі 243,60грн.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 13.08.2015року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.01.2013року у розмірі 12413,98грн., а також судові витрати в сумі 243,60грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі. Посилається при цьому апелянт на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам у повній мірі рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 22. 01.2013року відповідач отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 8100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Станом на 31.01.2015року сума боргу перед позивачем за договором склала 12413,98грн., з яких: 7460,06грн заборгованість за кредитом; 3686,59грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 200грн.-заборгованість з комісії за користування кредитом; 500грн штраф (фіксована частина); 567,33грн штраф (процентна складова).

Сума заборгованості підтверджена наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості (а.с. 5-6).

На підставі зазначеного, з урахуванням умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають повному задоволенню та заборгованість в сумі 12413,98грн. підлягає стягненню з відповідача.

Проаналізувавши наявні дані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, але, в частині стягнення штрафних санкцій, не застосував до спірних правовідносин, що виникли між сторонами, положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014р., із змінами, внесеними 12.02.2015року № 189-VIII.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінет Міністрів України, своїм розпорядженням №1053 від 30 жовтня 2014року, затвердив перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО).

Зазначене Розпорядження КМУ № 1053 від 30 жовтня 2014 року було визнане таким, що втратило чинність Розпорядженням КМУ № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» Вказаним Розпорядженням КМУ № 1275-р також затверджений перелік населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція (АТО)

Відповідно до даних паспорту ОСОБА_3 (а.с.34), останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається із змісту Розпоряджень КМУ №1053 від 30.10.2014року та № 1275-р від 02 грудня 2015 року населений пункт смт. Станиця-Луганська віднесено до зони АТО.

На підставі зазначеного, колегією суддів встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є субєктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого, відповідно до ст.2 зазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобовязань.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України дані розяснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014року, відповідно до яких банки зобовязані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором, правильність якого відповідачем жодним чином не спростована, станом на 14 квітня 2014року відповідач фактично виконував свої зобовязання із своєчасного повернення кредитних коштів, а штрафні сакції у вигляді нарахування штрафу в сумі 1067грн. 33коп., з яких 500грн.- фіксована частина та 567,33грн - процентна складова, були нараховані за допущені відповідачем порушення виконання умов договору кредиту, які мали місце після 14 квітня 2014 року, тобто після тієї дати, коли згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банківським установам заборонено нарахування таких санкцій.

З урахуванням зазначених обставин, переглянувши рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права - не застосовано закон, який підлягає застосуванню в частині визначення розміру штрафних санцій, а тому, на підставі ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме цей розмір підлягає зменшенню з 12413,98грн. до 11346,65грн. В іншій частині рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2015 року підлягає залишенню без змін, як таке, що постановлене з дотриманням вимог діючого законодавства.

Доводи апелянта стосовно того, що він належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки неповідомлення сторони про час та місце розгляду справи згідно з діючим цивільним процесуальним законодавством не є самостійною підставою для скасування правильного рішення по справі, а згідно ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи в цілому чого не відбулося у даному випадку.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не зясував всі обставини справи та не витребував докази, щодо витребування яких відповідач ставив питання у письмовій заяві, направленій на адресу суду, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом були вжиті заходи для витребування цих доказів, проте ОСОБА_3 жодним чином не зазначив, яким саме чином витребувані ним докази спростовують заявлені до нього позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором і не надав будь-яких інших належних доказів на підтвердження тих обставин, що він належним чином виконував зобовязання за договором і заборгованість насправді відсутня.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона писалається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_3, заперечуючи проти позову та ставлячи питання про повне скасування рішення, в той же час не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду належних доказів, які б підтверджували його заперечення та спростовували висновки суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме ця сума заборгованості повинна бути зменшена з 12413,98грн. до 11346,65грн.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2015 року змінити, зменшивши розмір загальної заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з 12413,98грн. до 11346,65грн.

В іншій частині рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий

Судді