Ухвала суду № 54560110, 22.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

2-8286/15

760/20067/15-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 20 листопада 2015 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 04 грудня 2015 року позивач отримав вказану ухвалу.

Оскільки позивачем заявлено вимогу матеріального характеру, то необхідно сплатити судовий збір за ставками для вимог саме матеріального характеру: 1 відсоток ціни позову, але не менше 487,20 грн. та не більше 6 090 грн.

Відсутність відповідної квитанції підтверджена наявність акту, складеного співробітниками суду про відсутність під час розкривання конверту квитанції.

Також суд звернув увагу позивача на положення п.10 ППВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати», згідно якого якщо заявлено декілька вимог, то кожна з них є самостійним об`єктом справляння судового збору.

Так, оскільки позивачем заявлено вимоги і щодо стягнення вартості пошкоджень, і щодо заборгованості по орендній платі, то кожну вимогу слід оплатити.

Також суд акцентував увагу позивача на необхідності дотримання вимог п. 5 та п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, згідно яким позивач зобов`язаний викласти обставини на підтвердження своїх вимог та зазначити конкретні докази.

Проте, позивачем не викладено конкретно які саме пошкодження та в який період зазнав певний автомобіль та порушення відповідачем певних зобов`язань.

Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк