ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
01 грудня 2015 рокусправа № 804/19520/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання:Шелеповій Ю.О.
за участю представників:
позивача:- ОСОБА_1 дов від 09.09.2014
відповідача:- ОСОБА_2 дов від 16.03.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року
у справі № 804/19520/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОНДО»
до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОНДО» звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002482201 від 17 листопада 2014 року, прийняте відповідачем про сплату 59 979,00грн. податку на прибуток та 29 990,00грн. штрафних санкцій;
-визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «ТОНДО» на підставі акту перевірки від 04 листопада 2014 року №1604/22-01/31736464, в тому числі дії з виключення з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість, визначених ТОВ «ТОНДО» за період з 01.07.2012 по 31.12.2013;
-зобовязати відповідача відновити в автоматизованій системі «результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності ТОВ «ТОНДО», а саме податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, які були відкориговані на підставі акту позапланової перевірки від 04 листопада 2014 року №1604/22-01/31736464.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ «Тондо» з виконання підрядних та придбання субпідрядних робіт, оскільки правомірність здійснення цих господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, та неправомірністю, у звязку з цим, коригування показників податкової звітності ТОВ «Тондо» в податкових базах.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Постанову суду мотивовано тим, що ТОВ «ТОНДО» дотримано встановлений порядок формування податкового кредиту за господарськими операціями та виконано своє зобов'язання зі сплати ПДВ особам, які виконували роботи та надавали товари (послуги); після отримання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних товариство відобразило у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченій у складі ціни придбання товарів (послуг, робіт) відповідно до вимог Закону.
При цьому суд дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем, в повному обсязі підтверджують реальний характер виконання укладених угод. Податковим органом не доведено недобросовісності або необачності позивача під час здійснення господарських взаємовідносин з контрагентами, а можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ «Тондо» не можуть впливати на право субєкта господарювання формувати податковий кредит та валові витрати за умови добросовісного ведення фінансово-господарської діяльності.
Відповідач перевищив свої повноваження у встановлені фіктивності та нікчемності правочинів (відсутність факту надання і отримання послуг виконання робіт) між ТОВ «Тондо» та ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект», ПАТ МК «Азовсталь», ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Сателіт», а отже коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в автоматизованій інформація системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податків кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за висновками, викладеними в акті перевірки від 04.11.2014, відповідачем здійснено незаконно та неправомірно.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач наполягає на тому, що господарські операції позивача носять сумнівний характер та мають ознаки нереальності здійснення. Судом не враховано безпідставне віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Побутсервіс-Єнакієве", ПП "Окко-Бізнес", ТОВ Євробудмайстер", ТОВ "Промреле", ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Торгівельно-промислова компанія Моноліт», ПП «Фірма Квант-Плюс», ТОВ «Юнітон», ТОВ «ХайдельбергБетон Україна», ТОВ «Діпі ОСОБА_4», ВАТ «Полтавський ГЗК» на загальну суму 251234 грн. у січні, листопаді та грудні 2013 року.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову обґрунтованою та правомірною, зазначає, що жодних претензій або зауважень відносно первинної документації з боку податкових органів в акті перевірки не наведено. ОСОБА_1 того у самому акті зафіксовано їх наявність, єдиною підставою не встановлення тих чи інших фактів є ігнорування податковим органом існуючих первинних документів, як і самого факту надання послуг, які підтверджені належним чином. Крім того, позивач звертає увагу, що відповідач зазначає про порушення п.198.6 ст.198 ПК України ТОВ «Тондо», яке суд першої інстанції не врахував при винесенні оскарженої постанови, проте, як видно з матеріалів справи та позовної заяви, дані факти взагалі не були предметом розгляду справи, оскільки стосуються зовсім інших порушень, за які ТОВ «Тондо» було притягнуте до відповідальності і сплатило відповідні штрафні санкції на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення №0002472201 від 17.11.2014.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Криворізькою центральною об'єднаною Державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТОНДО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складений акт № 1604/22-01/31736464 від 04.11.2014.
Перевіркою встановлено порушення підприємством:
п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 59 979 грн., у т.ч. за 2013 в сумі 59979 грн.,
п.198.1 ст.198, п. 198.3 ст. 198, ст.185, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "БК "Гефест Альянс", TOB "ЗКХР", ТОВ "БК Будінвест Проект" за період з 01.07.2012 - 31.12.2013 у сумі 12635699 грн.; завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ МК "Азовсталь", ПАТ "Єнакієвський металургійний завод", ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Сателіт" за період з 01.07.2012 - 31.12.2013 у сумі 12635699 грн.
Як вбачається з акту перевірки, висновок про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 59979,00 грн. зроблений відповідачем з огляду на:
- завищення доходу на загальну суму 57826869 грн., а саме: за ІІІ IV квартали 2012 року 17724304 грн., 2013 рік 40102567 грн. у звязку з тим, що перевіркою встановлено, що товариство не мало можливості придбавати послуги у контрагентів ТОВ "БК "Гефест Альянс", TOB "Запорізький коксохімремонт", ТОВ "БК Будінвест Проект", отже не могло ці послуги реалізовувати своїм контрагентам замовникам, внаслідок чого отримані від ПАТ МК "Азовсталь", ПАТ "Єнакієвський металургійний завод", ПАТ "Північний ГЗК", ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ВАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Сателіт" кошти вважаються поворотною фінансовою допомогою відповідно до пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України. За користування грошовими коштами нараховуються умовні відсотки відповідно до пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПК України (розрахунок умовно нарахованих відсотків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 міститься у Додатку 4 до акту).
- завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за період з 01.07.2012 пл 31.12.2013, на суму 58142555 грн., в т.ч. за ІІІ IV квартали 2012 року 17724304 грн., 2013 рік 40418251 грн. у звязку з тим, що по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ "БК "Гефест Альянс", TOB "Запорізький коксохімремонт", ТОВ "БК Будінвест Проект" в межах укладених договорів на виконання підрядних робіт встановлено відсутність факту надання послуг, виконання робіт, відсутність реально вчинених господарських операцій та, як наслідок юридична дефектність відповідних первинних документів.
При цьому відповідачем використано отриману від податкових органів інформацію щодо вказаних контрагентів, згідно якої вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.
Так ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Гефест Альянс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 від 14.08.2014 № 387/26-52-22-03-14/37312719;
ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Запорізький коксохімремонт" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 10.11.2011 по 01.04.2014 від 21.08.2014 № 456/26-56-22-01-05/34656607;
ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано податкову інформацію про не проведення зустрічної звірки ТОВ "БК Будінвест Проект" у звязку з тим, що вказане підприємство маж стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Підприємство не подає податкову звітність до ДПІ з травня 2014 року. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.06.2014 (скасовано за ініціативою податкового органу), інформація щодо основних засобів, складських та виробничих приміщень відсутня.
На підставі вказаного акту перевірки № 1604/22-01/31736464 від 04.11.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 №0002482201, яким визначено суду грошового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 89969,00 грн., із яких 59979,00 грн. основний платіж, 29990,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій та рішення податкового органу.
Відповідно до п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до пп.135.5.5 - суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
За визначенням, наведеним у п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин), фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі; безповоротною фінансовою допомогою визнається, зокрема сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги; поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Стосовно витрат, відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, зафіксовано відповідачем в акті перевірки, що ТОВ «Тондо» має матеріально-технічну базу (виробничо-технічна база, цех механічної обробки та виробництва теплообмінного обладнання, дільниця по виготовленню металоконструкцій, станковий парк, професійний ручний електро- та пневмоінструмент), та будівельну техніку та обладнання, які орендує у ТОВ «Тондо-Інвест». До складу орендованих техніки та обладнання входять автокрани вантажопідйомністю від 20 т, екскаватори, вантажні автомобілі КАМАЗ, МАЗ, ЗІЛ, ГАЗ (бортові) тощо.
Також ТОВ «Тондо» має кваліфікований персонал для здійснення будівельно-монтажних робіт та має загальну структуру управління підприємства, яка складається з 4 виробничих підрозділів (філії ТОВ «Тондо»), а також апарату управління підприємством. До виробничих підрозділів ( філій ТОВ «Тондо») належать дільниці, де виготовляється готова продукція (анкерні болти, втулки в асортименті, гайки та інше) та знаходяться комплектуючі вироби, які придбані на стороні, матеріали й напівфабрикати, запасні частини, необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт та ремонту тощо.
У періоді, який перевірявся податковим органом, позивач в якості виконавця будівельних (ремонтних) робіт мав господарські відносини з підприємствами-замовниками: ПАТ МК «Азовсталь», ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Сателіт» за відповідними договорами підряду.
В свою чергу позивач залучив до певних видів робіт ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект» в якості субпідрядників за договорами з ТОВ «БК «Гефест Альянс» (договір субпідряду № 22-10-13 від 22.10.2013, №26-10 від 26.10.2012), з ТОВ «Запорожский коксохимремонт» (договір субпідряду № 207 від 24.10.2011), з ТОВ «БК «Будінвест-Проект» (договір підряду № 38-7 від 24.07.2012).
Факт виконання обумовлених вказаними договорами робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, відомостями ресурсів по акту виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрати, актами на витрачені при ремонті матеріали субпідрядної організації, відомостями машин субпідрядника, рахунками-фактурами, актами на передачу основних матеріалів,і деталей при ремонті субпідрядною організацією.
Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з виконання підрядних робіт, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.
Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаними вище підприємствами-контрагентами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України,
Використання позивачем вищевказаних підрядних робіт у власній господарській діяльності відповідачем не спростовується.
Твердження відповідача, що акти прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в на підтвердження взаємовідносин ТОВ Тондо з ТОВ «БК ОСОБА_5», ТОВ Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект» не відповідають вимогам первинних документів в розумінні ч.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік а фінансову звітність в Україні», є помилковим, оскільки Наказ Держкомстату України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», яким затверджена форма акту № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», скасований Наказом Держкомстату України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 04.12.2009 № 453/553, крім того, чинним законодавством не визначена певна форма актів здачі-прийняття робіт і тому сторони договору мають право на складення таких актів у довільній формі.
Також відповідач зазначає, що в ході перевірки здійснено вибіркове співставлення прямих витрат праці робочих на обсяг роботи в чол./год., які відображені в актах прийому виконаних субпідрядних робіт за формою КБ-2в на здійснення будівельно-монтажних, ремонтних робіт, отриманих від ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект» з прямими витратами праці робочих на обсяг роботи в чол./год., які відображені ТОВ «Тондо» в актах прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в на здійснення будівельно-монтажних, ремонтних робіт, встановлено великий обсяг витрат праці робочих. При цьому, ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект» не мали такої чисельності кваліфікованого персоналу для здійснення будівельно-монтажних робіт, зазначеного в актах прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, що підтверджено актами перевірок вищезазначених контрагентів.
Стосовно підрахунків податкового органу, за якими (з огляду на трудомісткість робіт, людино-години, кількість працюючих осіб у субпідрядників), відповідач дійшов висновку про неможливість виконання субпідрядних робіт власними силами, то вказані обрахунки, без надання належних доказів, є лише припущенням податкового органу, в той час як за приписами п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 за № 34/18772, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення щодо їх наявності.
Тим більш, що договори субпідряду не містять прямої заборони субпідряднику залучати для виконання підрядних робіт третіх осіб, а посилання податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів позивача технічних та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємств-контрагентів висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів таких підприємств, не є вірними.
На момент укладення та реалізації вказаних вище договорів ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект» мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять.
Також законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Господарські зобовязання підряду не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності.
Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.
Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені цими договорами, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій з ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Запорожский коксохимремонт», ТОВ «БК Будінвест проект», тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.
Стосовно посилання відповідача на отриману податкову інформацію щодо означених контрагентів позивача, апеляційний суд вважає, що встановлені податковим органом в актах про неможливість проведення зустрічної звірки обставини не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на витрати та податковий кредит з операцій виконання робіт.
Згідно з п.6 наведеного вище Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.
Крім того, апеляційний суд вважає на необхідне зазначити також, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки лише є документами, що фіксують факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
З цього приводу апеляційний суд враховує також роз'яснення, наведені у ОСОБА_6 адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Згідно даному ОСОБА_6 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Відповідач, зробивши висновок в акті перевірки від 04.11.2014 про нереальність господарських операцій, не міг керуватися лише доводами щодо їх сумнівного характеру та ознаки нереальності, оскільки, здійснюючи владні функції контролю, повинен довести належними доказами свою позицію.
В ході проведення перевірки позивача відповідачем не наведені та не встановлені докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з виконання підрядних робіт меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту виконання таких робіт, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), і позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.
Також слід зазначити, що акт перевірки від 04.11.2014 не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.
При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача, що у провадженні СУФР ГУ Міндоходів у м.Києві знаходиться кримінальне провадження №32014100000000036 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України і в ході досудового слідства було встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «БК «Гефест Альянс» (ЄДРПОУ 37312719), яке має ознаки фіктивності, використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов'язань останніх.
Матеріали кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «БК «Гефест Альянс» не є доказом фіктивної діяльності ТОВ «Тондо», яка б звільняла відповідача від доказування даних обставин, оскільки згідно ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тобто доказом, який звільняв би відповідача від доведення вищенаведених обставин щодо нереальності (фіктивності) господарських операцій позивача з ТОВ «БК «Гефест Альянс», у розумінні ч.4 ст.72 КАС України не можуть бути матеріали кримінального провадження без вироку суду, який би набрав законної сили і який би встановлював обставини щодо господарської операції позивача з вказаним контрагентом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні у позивача первинні документи в їх сукупності є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, на якому базується податковий облік, що, в свою чергу, зумовлює безпідставність висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій і в звязку з цим порушень позивачем положень податкового законодавства при формуванні ним доходу, що враховується при визначенні обєкта оподаткування. Відповідно, є безпідставним висновок відповідача, що отримані позивачем від замовників кошти є поворотною фінансовою допомогою з відповідними правовими наслідками.
Наведене вище свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.11.2014, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Стосовно решти позовних вимог апеляційний суд також погоджується з судом першої інтонації про їх задоволення.
Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.
Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.
Отже, колегія суддів вважає, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в електронній інформаційній базі даних шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.
Згідно зі статтею 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Пунктом 8 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, визначено, що супроводження єдиного технологічного процесу автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску здійснюється територіальними органами Міндоходів відповідно до функціональних повноважень.
Відповідно до п.4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України №516 від 14.06.2012, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.4 Методичних рекомендацій обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.
Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що інформаційна система «Податковий блок» відображає фактичні задекларовані платником податків показники своєї господарської діяльності, коригування яких можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи державної податкової служби використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані Позивачем та його контрагентами.
Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобовязань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-ревізійної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником податків в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків.
Отже, обовязок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обовязком податкового органу щодо прийняття такої декларації, та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобовязань конкретного платника податків.
Затверджені Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 №948 Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків також не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в АС «Податковий блок» шляхом зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань такого платника за результатами актів перевірок.
Таким чином, здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності позивача та його контрагентом не може бути підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС «Податковий блок».
Самостійна зміна відповідачем задекларованих платником податків показників у електронній базі даних порушує права та інтереси позивача, оскільки є фактичною зміною показників податкової декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу. Позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.
Крім того, з огляду на взаємоповязаність всіх показників податкового обліку позивача як платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань позивача в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.
Отже, приймаючи до уваги, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства, а в даному випадку факт узгодженості відсутній, внесення відповідачем змін до інформаційних баз за висновками акту перевірки є протиправним.
В зв'язку з тим, що висновки акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності, та враховуючи те, що висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій та особистої думки посадових осіб податкового органу, а тому не створюють жодних правових наслідків, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз, інформацію, внесену на підставі зазначеного акта позапланової перевірки від 04.11.2014 та відновити показники податкової звітності, визначені позивачем.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст..202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції ьа ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі № 804/19520/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:І.Ю. Добродняк
Суддя:Н.А. Бишевська
Суддя:Я.В. Семененко
Судове рішення № 54560016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/19520/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: