Постанова № 54559951, 07.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2015 року № 826/22989/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А. (надалі - Уповноважена особа Фонду, відповідач1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд, відповідач 2) про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду внести позивача в першу чергу на отримання грошових коштів по банківським вкладам «Пенсійний» №476453/2012 від 04.12.2012р.і №514612/2013 від 18.01.2013р., термін дії яких закінчився відповідно 04.12.2014р. і 18.01.2015р.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у банку наявна заборгованість перед позивачем, яка виникла на підставі договорів банківського вкладу. Позивач вважає, що є всі підстави для включення його в першу чергу на отримання грошових коштів зважаючи на погіршення стану здоров'я внаслідок невиплати банком вкладів, проте, позивача протиправно включено до 4 черги на виплату.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув, подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що позивача включено до акцептованого реєстру кредиторів до четвертої черги.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, письмових заперечень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (надалі також ПАТ «ВіЕйБі Банк») укладені Договори банківського вкладу «Пенсійний» №476453/2012 від 04.12.2012р. та «Пенсійний» №514612/2013 від 18.01.2013р.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 03.10.2014р. ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії проблемних.

Постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014р. № 733 ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014р. № 123 розпочато процедуру виведення ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 21.11.2014р. по 20.02.2015р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято Рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі цих рішень розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та призначено Уповноваженою особою Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015р. по 19.03.2016р.

У зв'язку з початком процедури ліквідації банку, Фонд з 27.03.2015 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку через банки-агенти.

Відповідно до довідки від 25.11.2015р. №22/3-49538 рахунки позивача закриті, гарантована сума відшкодування в розмірі 200 000,00 грн. виплачена під час дії тимчасової адміністрації через банк-агент, а саме: 06.02.2015р. в сумі 22 583, 42 грн. та 24.02.2015р. в сумі 177 416, 58 грн.

На суму коштів, що перевищує гарантовану суму відшкодування, в розмірі 454 601.57 грн. вимоги від власника рахунків щодо включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів надходили. Вимога внесена до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» в повному обсязі до четвертої черги.

Позивач неодноразово звертався до Уповноваженої особи Фонду із заявами щодо включення його до першої черги на отримання грошових коштів у зв'язку із тим, що згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 02.10.2015р. №4/2015р, «психологічне навантаження протягом 2015 року, пов'язане з невиплатою коштів гр. ОСОБА_1 могло призвести до погіршення стану його здоров'я з боку серцево-судинної системи, тобто між цими подіями може бути причинно-наслідковий зв'язок».

Проте, відповідач 1 відмовився задовольняти заяву позивача про внесення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» до першої черги, оскільки для цього відсутні законні підстави.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивачем отримано суму у межах гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000 грн.

Відповідно до ст. 44 Закону №4452 Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України "Про банки і банківську діяльність".

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Відповідно до п. 4 ст. 45 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Частиною 5 ст. 45 Закону №4452 передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до абз.4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 49 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №4452-VI кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.

Вказаний перелік черговості кредиторів є вичерпним, а Закон не передбачає більш широкого його тлумачення.

Як вбачається із зазначених норм чинного законодавства, Уповноважена особа Фонду визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

При чому, до першої черги акцептованих вимог кредиторів включаються зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян.

Судом встановлено, що у ПАТ «ВіЕйБі Банк», в рамках спірних правовідносин, відсутні зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю ОСОБА_1

При цьому, матеріали справи не містять в собі письмових доказів того, що стан здоров'я позивача є наслідком дій/бездіяльності ПАТ «ВіЕйБі Банк», внаслідок чого включення позивача до першої черги кредиторів є неможливим в законний спосіб.

До того ж, суд звертає увагу на те, що у разі включення Уповноваженою особою Фонду позивача до першої черги кредиторів, такі дії суб'єкта владних повноважень носили б дискримінаційний характер у формі надання переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Оскільки позивач не є і не був працівником банку, включення його до другої черги кредиторів також є неможливим.

Включення позивача до третьої черги кредиторів неможливо, оскільки позивач, як фізична особа, не може бути суб'єктом правовідносин, визначених в п. 3 ч. 1 ст. 52 Закону №4452-VI.

Таким чином, оскільки вимога позивача про повернення суми коштів в розмірі 454 601,57 грн. є вимогою вкладника - фізичної особи у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, то Уповноваженою особою Фонду правомірно та обґрунтовано включено ОСОБА_1 до четвертої черги кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, що на час вирішення справи відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом, позовні вимоги до відповідача 2 позивачем у первинному позові не заявлялись, уточнюючих позовних вимог позивач суду не надавав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач 1 виконав покладений на нього законом обов'язок і довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності відмови відповідача, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко