Постанова № 54559950, 22.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2015 року № 826/14603/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі – відповідач, ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування постанов від 08.07.2015 ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» сплив строку, наданого для добровільного виконання виконавчого документа, не є достатньою підставою для стягнення виконавчого збору з боржника. Проте, оскільки до моменту подання позивачем заяви про закінчення виконавчих проваджень ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362 у зв’язку з повним погашенням боргу відповідач жодних виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання написів нотаріуса не вчинив, то прийняття оспорюваних постанов про стягнення виконавчого збору є незаконним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав правомірності дій відповідача та вжиття останнім ряду виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання позивачем написів нотаріуса.

Представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд справи в подальшому за їх відсутності.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На виконання у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві перебували виконавчі провадження ВП № 40480250 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.10.2004 № 4163 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» боргу в сумі 50 000,00 грн.; ВП № 40480408 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.10.2004 № 4164 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» боргу в сумі 50 000,00 грн.; ВП № 40480362 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 15.01.2003 № 2-94 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» боргу в сумі 100 000,00 грн.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 18.10.2013 виконавчі провадження ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362 було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 39832110. Вимогою державного виконавця від 16.01.2014 (отримано позивачем 22.01.2014) ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов’язано з моменту отримання цієї вимоги перерахувати на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві або рахунок стягувачів кошти в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 11.06.2015 №№ 4407, 4408, 4409 позивач сплатив загальну суму боргу в розмірі 200 000,00 грн. на користь стягувача ДПЗД «Укрінтеренерго».

У подальшому ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до відповідача з заявою від 03.07.2015 № 9545/10 про закінчення виконавчих проваджень №№ 40480250, 40480408, 40480362 у зв’язку з погашенням заборгованості у повному обсязі.

Проте, як убачається з матеріалів справи, відповідач прийняв оспорювані постанови від 08.07.2015 ВП № 40480250 про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору в розмірі 5 000,00 грн. за невиконання у наданий строк виконавчого напису від 29.10.2004 № 4163; ВП № 40480408 про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору в розмірі 5 000,00 грн. за невиконання у наданий строк виконавчого напису від 29.10.2004 № 4164; ВП № 40480362 про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору в розмірі 10 000,00 грн. за невиконання у наданий строк виконавчого напису від 15.01.2003 № 2-94.

Вважаючи вказані постанови про стягнення виконавчого збору протиправними, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось з цим позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. (ч. 1 ст.28 Закону № 606-XIV).

Водночас, Законом України від 12.02.2015 № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який набрав чинності 05.04.2015, внесенні зміни до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у статті 28 якого визначено, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, незалежно від факту вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання виконавчих написів нотаріуса від 29.10.2004 № 4163, від 29.10.2004 № 4164, від 15.01.2003 № 2-94, виконавчий збір підлягає стягненню з позивача у межах ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362, оскільки ДП «НАЕК «Енергоатом» добровільно не було виконано рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону № 606-XIV для самостійного його виконання.

Зважаючи на викладені положення норм Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних постанов), а також на те, що відповідач до 11.06.2015 вчиняв окремі заходи, спрямовані на примусове виконання позивачем написів нотаріуса, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість постанов від 08.07.2015 ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У цьому випадку обов'язок щодо доказування відповідач виконав, оскільки довів правомірність прийнятих постанов від 08.07.2015 ВП №№ 40480250, 40480408, 40480362 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Натомість, твердження позивача в ході судового розгляду справи не знайшли свого належного правового обґрунтування та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Ураховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 КАС України, стягненню з позивача підлягає судовий збір.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ 24584661) судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко