Постанова № 54554291, 18.12.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11820/15-п

Номер провадження 3/359/3442/2015

Номер протоколу 0692/125120102/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 року Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Левченко А.В., розглянувши за участю представника митниці ОСОБА_1, представника правопорушника ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала за адресою: Україна АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: Іспанія м.Алеханте вул.Дієго Рамірес, будинок 166, пенсіонерки, паспорт громадянки України для виїзду за кордон FB903350, виданий 04 листопада 2015 р., орган, що видав 2322, запис №19540321-00524, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

встановив:

23.11.2015 р. о 17 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала з України до Іспанії, м. Мадрид, літаком авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», рейсом №0945, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» митниці, громадянці України ОСОБА_3, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу, було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 15000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де нею була видана готівка в розмірі 14800 доларів США та 1100 євро, що знаходились одному з відділень жіночої сумочки пасажирки (ручна поклажа).

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3, вся готівка належить їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро.

З виявленої суми пасажирці було пропущено 1100 євро та 9500 доларів США (еквівалент 9988 євро за курсом НБУ на 23.11.2015). За протоколом про порушення митних правил затримано 5300 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталась та документів на право вивезення готівки не надавала.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р. мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Правопорушник в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник правопорушника в судовому засіданні просив повернути ОСОБА_3 вилучені грошові кошти, зазначив, що остання зверталася неодноразово до представників митниці із питанням щодо напрямку, я якому їй необхідно рухатись для декларування грошових коштів. Представник просив закрити провадження по вказаній справі.

Представник митниці просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу та конфіскації вилученої валюти.

Заслухавши думку представника митниці, представника правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України.

Так, дійсно ОСОБА_3 допустила порушення вимог ст.366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме переміщення через митний кордон України, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", кількість валюти, переміщення якої через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436, Перелік валютних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України).

З цього приводу у суду достатньо підстав для визнання ОСОБА_3 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, оскільки протокол складено 23.11.2015 року.

Вина правопорушника підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, та даними службової записки, та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті. які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила ОСОБА_3, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 14800 доларів США та 1100 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з України, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила ОСОБА_3, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст.471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи ОСОБА_3 не судима, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, пенсіонерка. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Так, під час розгляду даної справи судом встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_3 під час проходження митного контролю провозились нею без ознак приховування, одержала вона їх внаслідок продажу належної їй квартири, про що свідчать надані суду документи. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу.

Шкода, яку ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися поза межами території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує призначення валюти та сімейні обставини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_3, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку учасників судового розгляду протоколу, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти, яке вказане в санкції ст. 471 МК України, в суду немає.

Саме таке стягнення суд вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_3 в подальшому.

Стягнення штрафу слід звернути на кошти вилучені працівниками митниці в рахунок забезпечення штрафу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з ОСОБА_3,на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

З цього приводу, підлягає стягненню з особи, яка притягається до відповідальності, на користь Київської митниці ДФС також витрати повязані з перевезенням валюти до банку в м. Бориспіль на підставі ст.ст. 519, 520 МК України в розмірі 9 грн. 45 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 22, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в:

громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживала за адресою: Україна АДРЕСА_1, фактично проживаючу за адресою: Іспанія м.Алеханте вул.Дієго Рамірес, будинок 166, паспорт громадянки України для виїзду за кордон FB903350, виданий 04 листопада 2015 р., орган, що видав 2322, запис №19540321-00524, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - визнати винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_3 № 359/11820/15-п) та зверненню на вилучену згідно протоколу від 23.11.2015 року № 0692/125120102/15 суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок його сплати.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0692/125120102/15 від 23.11.2015 року валюту в розмірі 5300 (пять тисяч триста) доларів США - вернути громадянці України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала за адресою: Україна АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: Іспанія м.Алеханте вул.Дієго Рамірес, будинок 166, паспорт громадянки України для виїзду за кордон FB903350, виданий 04 листопада 2015 р., орган, що видав 2322, запис №19540321-00524, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала за адресою: Україна АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: Іспанія м.Алеханте вул.Дієго Рамірес, будинок 166, паспорт громадянки України для виїзду за кордон FB903350, виданий 04 листопада 2015 р., орган, що видав 2322, запис №19540321-00524, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала за адресою: Україна АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: Іспанія м.Алеханте вул.Дієго Рамірес, будинок 166, паспорт громадянки України для виїзду за кордон FB903350, виданий 04 листопада 2015 р., орган, що видав 2322, запис №19540321-00524, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - витрати, понесені Київською митницею Міндоходів на транспортування предметів правопорушення у розмірі 9 грн. 45 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ:39470947, код банку:821018, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35211035089083).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя А.В. Левченко