Ухвала суду № 54552785, 23.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"23" грудня 2015 р. м. Київ К/800/47102/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року

у справі № 876/7294/14

за позовом приватного підприємства « Правовий центр «Професіонал плюс»

до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова

про визнання протиправною та скасування вимоги та рішень

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2015 року вказана касаційна скарга була залишена без руху.

Так, скаржником було частково усунено недоліки касаційної скарги, а саме було надано належним чином оформлений, документ, що підтверджує повноваження, особи, яка підписала касаційну скаргу.

Проте, усупереч вимогам вказаної ухвали скаржником не було надано документа про сплату судового збору. Подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому скаржник посилається на те, що у зв’язку зі звільненням органів Пенсійного фонду від сплати судового збору кошти на його сплату бюджетом на 2015 рік передбачені не були.

Такі доводи касатора не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів Пенсійного фонду пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Отже підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору немає.

Крім того, на підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року отримано представником в суді апеляційної інстанції лише 27 жовтня 2015 року, хоча касатор звертався з заявою з вимогою про видачу оскаржуваного рішення ще 08 жовтня 2015 року, проте належних та допустимих доказів на підтвердження цього не надано.

Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Ураховуючи викладене та на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя К.В. Конюшко