Ухвала суду № 54552349, 16.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р.Справа № 524/3524/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.05.2015р. по справі № 524/3524/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука

про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі по тексту позивач) звернулася до Автозаводського районного суду м.Кременчук з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука (далі по тексту - відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Автотзаводської районної ради м.Кременчука в частині не виплати їй грошової компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань) за 2010, 2011, 2012 роки;

- стягнути з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку х порушенням термінів виплати заробітної плати ( матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань) за 2010, 2011, 2012 роки в сумі 1931 грн. 40 коп.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.05.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука в частині не виплати позивачу грошової компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань) за 2010, 2011, 2012 роки;

Стягнуто з Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука на користь позивача грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань) за 2010, 2011, 2012 роки в сумі 1245 грн. 62 коп.

Позивач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів та встановлення обставин справи, просив суд апеляційної інстанції змінити постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13.05.2015 року по справі № 524/3524/15-а в частині стягнення з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука на користь позивача грошової компенсації втрати частини доходів у звязку порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за 2010, 2011, 2012 роки, стягнувши на його користь суму в розмірі 1931 грн.40 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції по даній справі, також подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13.05.2015 року по справі № 524/3524/15-а та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука Полтавської області повернуто апелянту.

Таким чином, колегія суддів, відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України переглядає судове рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач в період з 03.08.2009 року по 09.04.2012 року працювала у виконавчому комітеті Автозаводської районної ради міста Кременчука.

Позивачу за 2010-2012 рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб в розмірі середньомісячної заробітної плати з урахуванням виплачених сум, при звільнені була, присуджена постановами Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.06.2014р., 23.09.2014р. та 30.09.2014р. Зазначені судові рішення набрали законної сили, по ним виписані виконавчі листи та 15.04.2015 року відповідачем нараховано та проведене відповідні виплати.

Вважаючи, що відповідач повинен виплатити грошову компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань) за 2010 - 2012 рік в сумі 1931,40 грн, позивач звернулася із зазначеним позовом до суду.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не виплачено позивачу суми компенсації втрат частини доходу, у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати (матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), при цьому зазначив, що позивачем невірно проведено розрахунок суму компенсації, а тому на користь позивача стягнута сума в розмірі 1245,62 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею ст. 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За приписами ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР)компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Вищезазначеним положенням Закону № 2050-ІІІ та Закону №108/95-ВР кореспондують норми Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок № 159).

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація), провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку № 159, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить : основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що присуджена та виплачена позивачці за постановами Автозаводського районного суду м. Кременчука матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Таким чином, колегія суддів, приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст. 195 КАС України вважає, що апеляційна скарга позивача, щодо скасування постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 13.05.2015 року по справі №524/3524/15-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.05.2015р. по справі № в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 21.12.2015 р.