Ухвала суду № 54551269, 26.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 р.м. ОдесаСправа № 815/1594/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 13.02.2015 року)

представника позивача ОСОБА_3 (довіреність від 29.09.2015 року)

представника позивача ОСОБА_4 (довіреність від 05.11.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.02.2015 року №0001501502 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 638 372 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 319 186 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що правомірність формування позивачем податкового кредиту у грудні 2014 року за наслідками операцій з ПП «Еффект» підтверджується належним чином оформленою податковою накладною, первинними документами, додатком № 8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, тому висновки податкового органу про порушення позивачем правил п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту за вказаний період не відповідають дійсності, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, що є безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 27.02.2015 року № НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне зясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.02.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 року ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», за результатами якої складено акт № 546/15-52-15-02.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 638 372 грн. та завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 року на 901 489 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року №0001501502, яким збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 638 372 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 319 186 грн.

Підставою для висновків про заниження позивачем податкового зобовязання за грудень 2014 року є не підтвердження підприємством у встановлені строки сум податку, віднесених до складу податкового кредиту, розрахунковими або первинними документами, які подаються разом із заявою платника про порушення постачальником товару/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (Додаток № 8 до декларації з ПДВ).

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки правомірність віднесення сум податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з його контрагентом позивач підтвердив відповідною податковою накладною, додатком № 8 до декларації з податку на додану вартість та первинними документами, висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування та завищення суми податкового кредиту за вказаний період не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, тому збільшення грошового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Норми вказаного пункту узгоджуються із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Водночас, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вірно встановив суд першої інстанції, за результатами господарської діяльності у грудні 2014 року ПП «Еффект» виписало позивачу податкову накладну від 31.12.2014 року №279, суми податку на додану вартість якої були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період.

На виконання свого податкового обовязку позивач 20.01.2015 року надіслав відповідачу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року разом з розрахунком коригувань сум податку на додану вартість до податкової декларації, розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, заявою (Додаток №8 до декларації) про порушення ПП «Еффект» (код ЄДРПОУ 338032315094) порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної від 31.12.2014 року №279, а саме із зазначенням про не реєстрацію контрагентом в Реєстрі вказаної податкової накладної.

Також, 22.01.2015 року до Додатку №8 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року та на підтвердження фінансово-господарських операцій і факту отримання від контрагента послуг позивач надав відповідачу первинні документи, складені за результатом цих операцій.

Таким чином, вбачається, що позивач скористався своїм правом додати до податкової декларації за звітний період скаргу на постачальника робіт про порушення ним правил реєстрації податкової накладної, додати до вказаної заяви первинні документи про підтвердження отримання послуг від контрагента протягом 60 календарних днів, що настали за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено порядок реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дотримання позивачем такого порядку в силу п. 201.10 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) надає платнику право на включення сум податку до складу податкового кредиту, отже ці суми мають бути враховані у складі податкового кредиту платника та у податкового органу не виникає підстав для збільшення грошового зобовязання та застосовування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, оскільки правомірність віднесення сум податку на додану вартість за результатами господарської діяльності з його контрагентом позивачем підтверджено податковою накладною, додатком № 8 до декларації з податку на додану вартість та первинними документами про отримання послуг, всі ці документи були у розпорядженні податкового органу під час проведення камеральної перевірки платника, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність збільшення грошового зобовязання та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1