Постанова № 54545630, 22.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р. Справа № 805/4461/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., розглянувши у приміщенні суду за адресою: 84112, Донецька область, місто Словянськ, вулиця Добровольського, 1, у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Словянської обєднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №1/6-17 від 15.06.2015 року на суму 25000грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №1/6-17 від 15.06.2015 року на суму 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем 15.06.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 1/6-17 на суму 25000грн.

Позивач зазначає, що відповідач у спірному ППР посилається на статті 286, 287, 288 ПК України, які регулюють порядок обчислення плати за землю. Крім того, посилається на те, що спірний ППР відповідачем надіслано на адресу позивача тільки 07.07.2015 року, що є порушенням статті 267 ПК України тобто відповідач повинен був надіслати його до 01.07.2015 року.

Просили суд задовольнити їх позов у повному обсязі.

Сторони надали до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та відповідно представник позивача у заяві наполягав на задоволенні позову, а представник відповідача у заяві просив суд відмовити у задоволенні позову.

Крім того, представник відповідача надав до суду заперечення проти позову в яких вказав на те, що зазначення в ППР норм які регулюють порядок обчислення плати за землю є технічною помилкою, а щодо надіслання ППР то вони не мали змоги придбати конверті та марки для надіслання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливим розглянути справу в письмовому провадженні.

За приписами ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Судом встановлено, що Mitsubishi Pajero WA, 2011 року, колір чорний, обєм двигуна 3200, державний номер НОМЕР_1 17.02.2011 зареєстровано за ОСОБА_1.

15.06.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення відповідача № 1/6-17 від на суму 25000 грн. на підставі пункту 286.5 статті 286 ПК України та зазначено, що сума підлягає сплати протягом 60 днів з дня вручення ППР відповідно до пункту 287.5 статті 288, пункту 288.7 статті 288 ПК України.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 року № 1/6-17, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню суд виходить із наступного.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Транспортний податок відновиться до податку на майно згідно ПК України.

У відповідності до п.10.1.1 ст. 10 ПК України податок на майно є місцевим податком і збором.

У пунктах 10.2 та 10.3 ст. 10 ПК України зазначено, що місцеві ради обовязково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року, рекомендовано органам місцевого самоврядування: у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

30.01.2015 року Словянською міською радою прийнято рішення №5-LXXIII-6 про затвердження положення про транспортний податок на 2015 рік у розмірі 25000 грн. (додаток).

Як встановлено судом, спірне податкове повідомлення-рішення № 1/6-17 від 15.06.2015 року відповідача має дефекти, які змінюють суть спірного рішення та виключають можливість встановити зміст цього рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності до статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріали справи свідчать, що в спірному податковому повідомленні-рішенні у графі "посилання на пункт та статтю законодавчого акта, відповідно до якого здійснений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань" контролюючим органом зазначено як підставу для нарахування податкового зобов'язання пункт 286.5 статті 286 Податкового кодексу України (порядок обчислення плати за землю), а також вказано строки сплати з посиланням на пункт 287.5 статтю 287 Податкового кодексу України (строк сплати плати за землю) та пункт 288.7 статті 288 Податкового кодексу України (орендна плата).

З приводу наявності дефектів, допущених при оформленні податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що такі дефекти не повинні змінювати суті спірного рішення, а з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення.

У поясненнях наданих до суду представник відповідача вказав, що спірним податковим повідомленням-рішенням нараховано позивачу саме транспортний податок за 2015 рік, суд не приймає з наступних підстав.

Суд вважає, що зміст спірного податкового повідомлення-рішення виключає можливість встановити податковий період, за який відповідачем нараховано податкове зобов'язання та за яким саме платежем, визначити строки його сплати з огляду на посилання на положення статей 286-288 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідач повинен відповідно норм ПК України надіслати (вручити) платнику податку за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) податкове повідомлення-рішення про сплату суми.

Посилання представника відповідача на те, що вони були не в змозі надіслати спірне ППР позивачу у звязку із відсутністю фінансування, суд не приймає до уваги з наступних підстав

Як встановлено із матеріалів справи відповідачем надіслано позивачу ППР тільки 10.10.2015 року, що є порушенням п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, оскільки законодавцем встановлено надіслання ППР до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Отже, за висновком суду, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі норм чинного законодавства, яким врегульовано питання нарахування транспортного податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Разом із цим, позивач довів наявність факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 08.09.2015 позивачем сплачено 487,20 грн. судового збору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 41, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Словянської обєднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №1/6-17 від 15.06.2015 року на суму 25000грн. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області № 1/6-17 від 15.06.2015 року на суму 25000 грн.

Стягнути з Словянської обєднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.