Постанова № 54543042, 15.12.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 914/2301/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіКостів Т.С.

суддівМарко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АМВ, м. Київ, вих. №12/10/П3 від 12.10.2015 року, вх. №0105/4687/15 від 20.10.2015 року

на рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015 року

у справі № 914/2301/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства АМВ, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_2 з обмежено відповідальністю Західінфо, м. Львів

про: стягнення 443 622,33 грн..

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3- представник на підставі довіреності №0104/15-7 від 23.07.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_4- представник на підставі довіреності №1 від 26.09.2014 року;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2015 року у справі №914/2301/15 (суддя Долінська О.З.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства АМВ, до відповідача ОСОБА_2 з обмежено відповідальністю Західінфо, про стягнення 443 622,33 грн., задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Західінфо на користь Приватного акціонерного товариства АМВ 60 879,74 грн. основної заборгованості, 43 428,31 грн. інфляційних втрат, 2 416,44 грн. 3% річних та 2134,49грн. понесених витрат на сплату судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2015 року у справі №914/2301/15, позивач Приватне акціонерне товариство АМВ, м. Київ подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Крім того, ст. 7 ЦК України визначає, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Відповідно до положень ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься відповідачем щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до положень п. 3.3. Договору Замовник (відповідач) обовязково, на пролонгований період авансом перераховує орендну плату. При цьому в Договорі встановлено саме щомісячний розмір орендної плати. 22.09.2014 р. сторони уклали Додаток №1 до Договору №05/11 від 10.01.2014, з терміном дії основного Договору до 31.12.2015 р, про що свідчить п. 5.3. Додатку. Таким чином, 22.09.2014 сторони Договору пролонгували основний Договір на один календарний рік, до 31.12.15. За таких обставин, з моменту підписання Додатку, вступив в дію п. 3.3. Договору, який передбачав авансування орендної плати відповідачем, за все орендоване майно - металеві палі «Шпунт «Ларсена», в кількості 816,3 м.п.. Авансування орендної плати (платежу) передбачає, що платіж здійснюється заздалегідь, але в будь - якому разі не пізніше останнього дня поточного місяця. Таким чином, при наявності дебіторської заборгованості в загальній сумі 229760 грн. з ПДВ, станом на 25.12.2014 прострочка виконання грошового зобовязання виникла у відповідача з 31.12.2014 року. У звязку із наведеним розрахунки штрафних санкцій були зроблені правильно.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015 р. у справі №914/2301/15 в частині відмови у позові та задовольнити позов повністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2015р. справу № 914/2301/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_5 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіка М.Б.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2015 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015 року у справі № 914/2301/15 в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 10.11.2015 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.15 року, у звязку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи № 914/2301/15 замість судді Желіка М.Б. введено суддю Гнатюк Г.М..

10.11.2015 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.11.2015 року.

Згідно розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.15 року, у звязку із зайнятістю судді Гнатюк Г.М. у складі іншої судової колегії , у склад колегії для розгляду справи № 914/2301/15 замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Желіка М.Б..

В судовому засіданні 17.11.2015 року оголошувалась перерва до 01.12.2015 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.15 року, у звязку із перебуванням судді Марка Р.І. у відпустці, у склад колегії для розгляду справи № 914/2301/15 замість судді Марка Р.І. введено суддю Юрченка Я.О..

В судовому засіданні 01.12.2015 року оголошувалась перерва до 07.12.2015 року.

01.12.2015р. від представника апелянта Приватного акціонерного товариства АМВ надійшло клопотання за вх. № 01-04/7688/15 від 01.12.2015р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року, у звязку із зайнятістю судді Юрченка Я.О. у складі іншої судової колегії, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/2301/15, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Ухвалою суду від 07.12.2015 року в судовому засіданні яке проводилось в режимі відео конференції розгляд справи відкладався на 15.12.2015 року.

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 15.12.2015 року яке відбувалось в режимі відео конференції у господарський суд Київської області представник апелянта зявився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав додаткові усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 10.01.2014р. між ПрАТ АМВ та ТзОВ Західінфо було укладено Договір оренди обладнання №05/11 з терміном дії до 31.12.2014р., відповідно до умов якого замовник, (відповідач), доручає, а виконавець (позивач), приймає послуги по поставці на правах оренди металевої конструкції Шпунт Ларсена (п. 1.1. Договору).

Дана металева конструкція включає в себе металеві палі в кількості 160 шт. (орієнтовно) (довжиною 10-12 метрів, вага однієї палі орієнтовно 1-1,2 тонни, ширина палі орієнтовно 550 мм).

Згідно п. 2.1. Договору, за виконані роботи згідно цього договору замовник сплачує виконавцю орендну плату в розмірі 32,60 грн. з ПДВ за використання одного метра погонного в місяць. Сума договору складає орієнтовано 200000 грн. з ПДВ. (п.2.2. Договору).

22.09.2014р. між замовником та виконавцем укладено додаток №1 до Договору від 10.01.2014р., яким Договір від 10.01.2014р. доповнено, зокрема: у розділі 1 пунктом 1.5., яким передбачено, що Замовник за письмової згоди Виконавця має право надавати в суборенду майно шпунт Ларсена, яким він користується на правах оренди і зобовязаний, щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі згідно п. 2.5. даного додатку до Договору; у розділі 2 пунктом 2.5., яким передбачено, що за виконані роботи згідно договору суборенди Замовник сплачує Виконавцю орендну плату в розмірі 45 грн. з ПДВ за використання одного метра погонного шпунта Ларсена в місяць.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції який зазначив, що з укладенням Додатку №1 до Договору від 10.01.2014р. розмір орендної плати за металеві палі Шпунт Ларсена, не передані в суборендне користування, залишається незмінним і становить 32,60 грн. з ПДВ за використання одного метра погонного в місяць, а при передачі в суборенду 45 грн. з ПДВ за використання одного метра погонного; строк внесення орендної плати за металеві палі Шпунт Ларсена не передані в суборендне користування не було визначено, а при передачі його в суборенду щомісячно. Зазначеним спростовуються покликання скаржника, які ґрунтуються на субєктивному тлумаченні умов договору.

Між ФОП ОСОБА_6 та ТзОВ Західінфо - 22.09.2014р. було укладено договір суборенди №22/09/2014 , в рамках якого на підставі акта прийому-передачі №1 від 23.09.2014р. ТзОВ Західінфо передано в оренду ФОП ОСОБА_6 515 м.п. металеві палі Шпунт Ларсена, які 02.04.2015р. ФОП ОСОБА_6 повернуто безпосередньо до ПрАТ АМВ.

Таким чином шпунт Ларсена, не переданий в суборендне користування, залишився в кількості 301,3 м.п. (816,3 м.п. 515 м.п. = 301,3 м.п.) і строк внесення орендної плати визначений не був. Позивачем предявлено 20.05.2015р. у листі №0100116210406 з оголошеною цінністю вимогу від 17.05.2015р. вих. №17/05 до відповідача про таку оплату. Таким чином, відповідач згідно ст.ст. 530 ч. 2, 612 ч. 1 ЦК України є таким, що прострочив з 28.05.2015р. оплату орендних платежів за 301,3 м.п. металевих паль Шпунт Ларсена з розрахунку 32,60 грн. з ПДВ за використання одного метра погонного в місяць, що в сумі за один місяць складає 9822,38 грн.. В той же час за металеві палі Шпунт Ларсена, передані відповідачем в суборендне користування ФОП ОСОБА_6 в кількості 515 м.п. на період з 23.09.2014р. по 02.04.2015р., ТзОВ Західінфо прострочило з 26.12.2014р. сплату щомісячних орендних платежів з розрахунку 23175 грн. в місяць.

Розмір нарахованих орендних платежів, які відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача станом на 28.08.2015р. складає 239334,74 грн., з яких за металеві палі Шпунт Ларсена: передані ТзОВ Західінфо в суборендне користування ФОП ОСОБА_6 в кількості 515 м.п. на період з 23.09.2014р. по 02.04.2015р. становить 145230 грн., а саме: за вісім днів вересня місяця 2014 року, тобто з 23.09.2014р. по 30.09.2014р., 6180 грн.; за жовтень грудень 2014 року (три місяці), 69525 грн.; за січень березень 2015 року (три місяці), 69525 грн.. Не передані ТзОВ Західінфо в суборендне користування у кількості 301,3 м.п. на період з 01.08.2014р. по 18.05.2015р. становить 94104,74 грн., а саме: за серпень грудень 2014 року (пять місяців), 49111,90 грн.; січень квітень 2015 року (чотири місяці), 39289,52 грн.; за вісімнадцять днів травня місяця 2015 року, тобто з 01.05.2015р. по 18.05.2015р., 5703,32 грн.. Зазначені розрахунки скаржник не заперечував.

ТзОВ Західінфо в період з 13.02.2015р. по 21.08.2015р. сплатило на користь ПрАТ АМВ 180000 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Отже, станом на 21.08.2015р. заборгованість за орендними платежами, які відповідач зобовязаний сплатити позивачу за металеві палі Шпунт Ларсена, передані відповідачем в суборендне користування ФОП ОСОБА_6 в кількості 515 м.п. на період з 23.09.2014р. по 02.04.2015р., відсутня, оскільки нарахування орендних платежів повинно було нараховуватися, а у відповідності до умов Договору від 10.01.2014р., в т.ч. в редакції Додатку №1, тобто з розрахунку 45 грн./м.п., що за один місяць складало 23175 грн. Разом з тим заборгованість за орендними платежами, які відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача за металеві палі Шпунт Ларсена, які не були передані ТзОВ Західінфо в суборендне користування в кількості 301,3 м.п. на період з 01.08.2014р. по 18.05.2015р., повинна була нараховуватися у відповідності до умов Договору від 10.01.2014р., тобто з розрахунку 32,60 грн./м.п., що за один місяць складало 9822,38 грн. і станом на 28.08.2015 р. 60879,74 грн..

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. У відповідності до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. У відповідності до частини 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Таким чином суд першої інстанції підставно задовольнив встановлену ним суму основного боргу.

У відповідності до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції, перевіривши подані розрахунки, підставно визначив належні до сплати суми інфляційних втрат і 3% річних і частково задовольнив позов.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015 р. у справі № 914/2301/15 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АМВ, м. Київ, вих. №12/10/П3 від 12.10.2015 року, вх. №0105/4687/15 від 20.10.2015 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2015 р. у справі № 914/2301/15 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 21.12.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.