Рішення № 54538293, 17.12.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2015 р. Справа № 902/671/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засіданні ОСОБА_1,

представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №02-36/1553 від 09.06.2015р., посвідчення водія серії ІХА №226803 від 06.11.2003р.

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3, посвідка на постійне проживання серії ВН №022519 від 05.11.2012р.;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3: ОСОБА_4, довіреність від 30.03.2015р., паспорт серії АА 103883 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.11.1995р.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5, паспорт серії АВ 351109 виданий Леніським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.02.2002р.;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5: ОСОБА_6, договір про надання правової допомоги від 02.03.2015р., посвідчення адвоката;

у відсутності представників відповідачів 1, 2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150; Хмельницьке шосе, 25 А, м. Вінниця, 21016)

до 1: приватного підприємства "Нива - В.Ш." (вул. Театральна, 10, оф.405, м. Вінниця, 21050; вул. Кропивницького, 12/1, м. Вінниця, 21000; АДРЕСА_1, 21000)

до 2: Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (вул. Грушевського, 17, м. Вінниця, 21050)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 21000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, 21100)

про визнання недійсними прилюдних торгів проведених торгівельною організацією приватним підприємством "Нива В.Ш." в особі філії 02 приватного підприємства "НиваВ.Ш." з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири № 145, загальною площею 82, 2 кв.м., розташованої за адресою по вулиці Зодчих в будинку № 40 в місті Вінниці 12.04.2013 р., що оформлені протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за № 0213026-1 від 12.04.2013 р.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України 23.09.2014 р., задоволено позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі ПАТ "Укрсоцбанк") до приватного підприємства "Нива - В.Ш." в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш." (далі - ПП Нива - В.Ш." в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш."), Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_5 визнано недійсними результати прилюдних торгів від 12.03.2013 р. з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №145 загальною площею 82,2 кв.м в буд. 40 по вул. Зодчих в м. Вінниці, оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що, з огляду на обставини встановлені в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 р. в справі №802/2321/13-а, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав, передбачених приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для визнання встановленим та таким, що не потребує доведення, факту неправомірної бездіяльності Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ, у зв'язку з чим, проведені торги є недійсними, а позов у справі №902/671/13 підлягає задоволенню.

У березні 2015 року Ленінське відділення ДВС Вінницького МУЮ звернулось до місцевого господарського суду із заявою про перегляд рішення від 25.02.2014р. у справі №902/671/13 за нововиявленими обставинами.

За наслідками розгляду вказаної заяви 08.04.2015 року прийнято рішення про задоволення поданої заяви за нововиявленими обставинами, скасування рішення суду від 25.02.2014р. та про відмову в позові щодо визнання недійсними торгів. Дане рішення в подальшому було оскаржено в апеляційному та касаційному порядках.

03.11.2015 року до господарського суду Вінницької області повернулась справа №902/671/13 після її перегляду Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2015 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2015р.; справу № 902/671/13 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2015р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2015р. у справі №902/671/13 в частині задоволення заяви Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції від 06.03.2015р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13 та в частині скасування рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р. у справі №902/671/13 залишено без змін.

03.11.2015 р. відповідно до автоматизованого розподілу документообігу суду справу №902/671/13 передано судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 05.11.2015р. вказану справу суддею Тварковським А.А. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Надсилаючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своєму судовому акті зазначив наступне:

«Враховуючи положення ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" №17 від 26.12.2011 р., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що викладені в заяві відповідача 2 обставини є нововиявленими, у зв'язку з чим правомірно задовольнили вказану заяву та скасували рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 р.

Разом з цим, ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим кодексом.

Однак, як місцевий, так і апеляційний господарські суди, всупереч наведеній правовій нормі, не звернули уваги на ту обставину, що факт відповідності спірних прилюдних торгів нормам чинного законодавства має бути встановлено господарським судом безпосередньо в процесі судового розгляду справи №902/671/13 на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на це, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій за відсутності повного і всебічного з'ясування дійсних обставин не надали належної правової оцінки правовідносинам, що є предметом судового розгляду у справі №902/671/13, тому оскаржувані судові рішення ґрунтуються виключно на факті відмови Вищого адміністративного суду України в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, тобто прийняті без дослідження інших доказів у справі.

Враховуючи наведене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди, не з'ясувавши повно і всебічно обставини справи та не дослідивши належним чином всі докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, дійшли помилкових висновків та прийняли необґрунтовані рішення про відмову в позові, які в цій частині підлягають скасуванню.»

Таким чином, беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 12 жовтня 2015 року, які в силу вимог ст.111-12 ГПК України є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч.8 ст.114 ГПК України здійснювати розгляд справи №902/671/13 на підставі усіх наявних у ній доказів, у тому числі з урахуванням заяви про доповнення до позовної заяви (а.с.54-55, т.с.3), якою були змінені підстави позову.

Так, позовні вимоги з урахуванням заяви про доповнення до позовної заяви (а.с.54-55, т.с.3) мотивовані тим, що прилюдні торги проведено з рядом порушень положень чинного законодавства, зокрема: ст.35-39, 49 Закону України «Про виконавче провадження» щодо невиконання обовязку органу ДВС повернути виконавчий документ стягувачеві на його вимогу та не повідомлення торгівельної організації про зняття майна з торгів; пунктів 3.11, 3.12, 4.2, 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: торги відбулися не за місцем проведення, ОСОБА_5 не було вчасно сплачено гарантійного внеску, а також останні відбулися лише з одним учасником. На думку представника позивача, ці порушення суттєво вплинули на результати торгів чим порушено майнові права банку, а тому є підставою для визнання їх недійсними.

В судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на позовну заяву, заяву про доповнення до позовної заяви, а також на свої письмові пояснення, що містяться в матеріалах справи. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач 1 приватне підприємство «Нива В.Ш.», яке ухвалою суду від 04 грудня 2015 року визначено відповідачем 1 у справі, оскільки філію 02 приватного підприємства «Нива В.Ш.» ліквідовано, в судове засідання повноважного представника не направило, проте в матеріалах справи міститься письмове пояснення ліквідатора ПП «Нива В.Ш.» (вхід. номер 06-52/12434/15 від 04 грудня 2015 року), згідно із яким він повідомив, що участі в торгах не приймав, документів щодо проведення торгів йому віднайти не вдалося, справу просив розглянути у його відсутності. Разом із тим у матеріалах справи міститься відзив від 30 травня 2013 року (а.с.91-92, т.с.1), в якому представник торгівельної організації повідомляє, що прилюдні торги відбулися з чітким дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача 2 Ленінського ВДВС Вінницькою МУЮ проти позову заперечив, посилаючись на свої письмові заперечення, що містяться у справі, та те, що орган виконавчої служби діяв правомірно щодо розгляду заяви про повернення виконавчого документа стягувачеві та щодо не звільнення майна з-під арешту, зокрема з дотриманням Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби. У результаті чого подана заява була розглянута вчасно та на неї надана відповідь. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження не містилось належним чином завіреної копії довіреності, яка б уповноважила ОСОБА_7 представляти інтереси ПАТ «Украсоцбанк». З урахуванням чого, в позові просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник повністю підтримали процесуальну позицію позивача, просили позов задовольнити, оскільки торги було проведено із значними порушеннями вимог чинного законодавства (Тимчасового положення та Закону України «Про виконавче провадження»).

Натомість, третя особа ОСОБА_5 та її представник проти позову заперечили, посилаючись на свої письмові пояснення, наявні в матеріалах справи, зазначивши про відсутність порушень в ході проведення прилюдних торгів

Окрім того, під час судового розгляду справи судом відхилено клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи на іншу дату для забезпечення участі його представника в судовому засідання, натомість із цією метою судом в межах дня оголошено перерву.

Також судом відхилено клопотання представника ОСОБА_5, проти задоволення яких заперечували решта учасників процесу, про виклик в порядку ст.30 ГПК України працівника ПАТ «Фідобанк» для дачі пояснень та про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що стосується виклику працівника ПАТ «Фідобанк», то суду не надано доказів, що вказана особа на час розгляду справи продовжує працювати у ПАТ «Фідобанк», що в силу ст.30 ГПК України та п.1.9 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» могло б бути підставою для її виклику. Більше того в порушення вимог ст.38 ГПК України суду не повідомлено в клопотанні, які обставини перешкоджають надати ці докази і які обставини конкретно ця особа може повідомити.

Відносно припинення провадження у справі, то суд також не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки припинення філії юридичної особи не є підставою для припинення провадження у справі в порядку п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, так як до цього стороною у справі була юридична особа ПП «Нива В.Ш.» в особі філії 02 ПП "Нива - В.Ш.", що цілком узгоджується з п.1.7 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», натомість на час розгляду справи юридична особа ПП «Нива В.Ш.» відповідно до даних ЄДРПОУ ще не ліквідована, при цьому до субєктного складу справи також належить і другий відповідач - орган ДВС.

Окрім того, позиція щодо можливості розгляду спору про визнання прилюдних торгів недійсними, переможцем в яких є фізична особа, в порядку господарського судочинства з залученням такої особи лише в якості третьої особи відповідає позиції, наведеній в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 10), згідно із якою господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 листопада 2008р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", якого перейменовано в публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (позивач, "Кредитор"), та ОСОБА_3, громадянка ОСОБА_8 ("Позичальник"), укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №051/8-7408 (а.с. 12-21, т.с.1). 08.07.2008 р., 25.06.2009 р., 09.07.2010 р. сторонами генерального договору укладенні додаткові угоди (а.с. 22-30, т.с.1).

За умовами цього договору кредитор брав зобовязання надати, а позичальник отримати кредит в сумі 80000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом, обумовлених в генеральному договорі.

08 листопада 2008р. між АКБ "Укрсоцбанк", перейменованого в ПАТ "Укрсоцбанк", (в договорі - сторона 1, іпотекодержатель) і ОСОБА_3 (в договорі - сторона 2, іпотекодавець) укладено іпотечний договір №050/1-912 (а.с.31-34, т.с.1), який 08.07.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 і зареєстрований в реєстрі за №1445.

За цим іпотечним договором ОСОБА_3 передає в іпотеку позивачеві в якості забезпечення виконання зобовязань за генеральним договором про надання кредитних послуг №051/8-7408 від 08.07.2008р. і додаткових угод до нього нерухоме майно: квартиру під номером 145, що знаходиться в м.Вінниці, по вул.Зодчих, в будинку під номером 40, загальною площею 82, 2 кв.м., яке належить третій особі на праві власності (п.1.1 договору іпотеки). В п.1.2 іпотечного договору сторони погодили, що заставна вартість предмету іпотеки - вказаної квартири, за згодою сторін становить 100 000 доларів США, що за курсом НБУ на день укладання договору (484, 01 грн. за 100,00 доларів США) становить 484010 грн.

У звязку із невиконанням ОСОБА_3 перед позивачем своїх зобовязань за генеральним договором щодо повернення кредиту і сплати відсотків за його користування, пені за прострочення їх сплати, наявності заборгованості з їх сплати і пені за прострочення грошових зобовязань в загальній сумі 101016,13 доларів США, 31.01.2012 р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" видано позивачеві виконавчий напис на звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 82, 2 м.кв., що належить на праві власності громадянці РФ - ОСОБА_3, як на предмет іпотеки і задоволення за рахунок коштів від реалізації вказаної квартири вимог позивача в загальній сумі 101016,13 доларів США та 4887 грн. 93 коп. за додатковими угодами до генерального договору.

На підставі заяви позивача і вказаного виконавчого напису нотаріуса від 31 січня 2012р. головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_10 19 червня 2012р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №33099162 (а.с.69, т.с.1).

05 лютого 2013 р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції подано заявку №2618/07-31/10 ДВ-10-Л на реалізацію арештованого майна, що є предметом іпотеки за ціною згідно експертного звіту №20270/12 від 23 жовтня 2012р. - в сумі 321000 грн.

21 лютого 2013 р. між Ленінським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції і між філією 02 ПП «Нива В.Ш.», яка діє від імені та в інтересах ПП Нива В.Ш., укладено договір №0213026 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за яким для реалізації на прилюдних торгах передавалася квартира № 145, загальною площею 82,2 кв.м. в будинку № 40 по вул. Зодчих в м. Вінниці зі стартовою (початковою) ціною 321000 грн. для погашення заборгованості перед позивачем в загальній сумі 812806, 60 грн. за виконавчим написом нотаріуса (а.с.70-71, т.с.1).

22 лютого 2013р. о 18 год. 43 хв. на сайті Міністерства юстиції України - trade.informjust.ua розміщено оголошення про проведення прилюдних торгів 15 березня 2013 р. об 11 год. іпотеки - квартири (а.с. 96, 97, т.с.1).

Також, оголошення про прилюдні торги були зроблені в друкованих органах: 1) газеті "Вінницька газета" № 18 (2909) за 26 лютого 2013 р. (а.с.98, т.с.1), 2) "Подільська зоря" № 9 (8427) за 28 лютого 2013 р. (а.с.99, т.с.1).

Листом №2362 від 22 лютого 2013 р. (а.с.72, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2 про публікацію на сайті під №485070 оголошення про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири.

Листом № 2663 від 22 лютого 2013 р. (а.с.73, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2, третю особу ОСОБА_3, позивача про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - квартири 15 березня 2013р. об 11 год. за адресою: АДРЕСА_5 зі стартовою ціною 321 000 грн. без врахування ПДВ.

Листом №2450 від 15 березня 2013 р. (а.с.74, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2 про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна - квартири 15 березня 2013 р. об 11 год. не відбулися, в звязку з відсутністю купівельного попиту і запропонував провести уцінку арештованого майна та надати акт уцінки майна.

20 березня 2013р. заступником начальника Ленінського відділу ДВС на підставі ч.5 ст.62 Закону України "Про виконавче провадження" проведено переоцінку арештованого майна, що є предметом іпотеки, на 25%, а також визначено нову стартову ціну - 240 750 грн. без ПДВ. Даний факт підтверджується актом уцінки арештованого нерухомого майна боржника, що є предметом іпотеки від 20 березня 2013 р. (а.с.76, т.с.1).

25 березня 2013р. о 12 год. 28 хв. відповідач 1 опублікував на сайті ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України - trade.informjust.ua під №490162 оголошення про проведення 12 квітня 2013р. об 11 год. за адресою: АДРЕСА_5 прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - предмету іпотеки, що стверджується роздруківками з цього сайту (а.с.100, 101, т.с.1). Листами №2490, №2489 від 25 березня 2013 (а.с.75-77, т.с.1) відповідач 1 повідомив відповідача 2, третю особу ОСОБА_3, позивача про вказану публікацію і про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та стартову (початкову) ціну лота.

Витягами із друкованих органів - 1) газети "Вінницька газета" № 26 (2917) за 26 березня 2013 р. (а.с.102, т.с.1) і 2) газети "Подільська зоря" № 13 (8431) за 28 березня 2013 р. (а.с.103, т.с.1) стверджується розміщення відповідачем 1 оголошення про прилюдні торги арештованого майна - предмету іпотеки 12 квітня 2013 р. об 11 год.

12 квітня 2013 р. о 09 год.36 хв., тобто за 1 год. 24 хв. до проведення прилюдних торгів, ПАТ Укрсоцбанк, як стягувач у виконавчому провадженні, подав в Ленінський відділ ДВС заяву, підписану представником за довіреністю ОСОБА_2, в якій просив повернути виконавчий напис № 127 від 31 січня 2012 р., виданий приватним нотаріусом ХМО ОСОБА_11, без подальшого виконання і просив припинити чинність арешту та зняти з реалізації майно, а саме: квартиру № 145, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Зодчих, 40 (а.с.63, т.с.1). До заяви додав копію довіреності на представника - ОСОБА_2

Протоколом №0213026-1 (а.с.106, т.с.1) проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки та є власністю фізичної особи - ОСОБА_3, затвердженим відповідачем 1, підтверджується проведення 12 квітня 2013 р. об 11 год. прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, предмета іпотеки - квартири за участю одного учасника - фізичної особи - ОСОБА_5 і придбання ним вказаного майна за стартовою ціною 240 750 грн. без ПДВ. Названий протокол №0213026-1 підписаний ліцитатором ОСОБА_12 і переможцем торгів - ОСОБА_5 та затверджений в.о. директора філії 02 позивача - ОСОБА_13

16 квітня 2013р. листом від №8935/07-31/02 (а.с.80, т.с.1) за підписом в.о.начальника Ленінського відділу ДВС відхилено заявку позивача від 12 квітня 2013р. про повернення виконавчого документу, з мотивів подання представником позивача до названої заяви неналежним чином засвідченої копії довіреності.

18.04.2013 р. державним виконавцем С.Л.Бабійчук на підставі протоколу №0213026-1 видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки (а.с.110, т.с.1), який затверджено в.о. начальника Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ - ОСОБА_14.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідачів, процесуальних позицій третіх осіб та наданих у справу доказів, суд виходив із наступного.

Предметом позову є визнання прилюдних торгів недійсними з підстав порушення ряду правил їх проведення та порушення органом ДВС положень Закону України Про виконавче провадження щодо обовязку повернути виконавчий документ стягувачу.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХIV та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі Інструкція).

Законом № 606-ХIV встановлено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Аналіз положень Закону № 606-ХІV й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку та уцінку майна, на яке звернуто стягнення статті 58, 62 Закону України Про виконавче провадження), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 (надалі -Тимчасове положення).

Зокрема, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3) по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Цей висновок узгоджується і з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розділ 6 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України Про нотаріат).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Аналогічна правова позиція, що прилюдні торги за своєю правовою природою належать до угод купівлі-продажу, викладена в постанові Верховного Суду України №3-112 гс 14 від 23 вересня 2014 року

Окрім того, як зазначається в правовій позиції Верховного Суду України по справі №6-116 цс12 (постанова від 24 жовтня 2012 року) при вирішенні справ про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановлювати такі факти: чи мало місце порушення Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів , які оспорюють результати торгів.

При цьому слід відмітити, що пунктом 1.4 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку". Тобто, у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, норми Закону України 606-XIV та Тимчасового положення (постанова Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року № 6-174цс14).

Враховуючи, що в даному спорі відсутнє рішення про стягнення кредитної заборгованості, натомість наявний виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідним є застосування до спірних правовідносин наряду із Тимчасовим положенням вимог Закону України «Про іпотеку», норми якого є спеціальними, відтак мають вищу юридичну силу.

Таким чином, продаж - купівля арештованого майна предмета іпотеки - квартири № 145, загальною площею 82,2 кв.м. в будинку № 40 по вул. Зодчих в місті Вінниці на прилюдних торгах 12.04.2013 р. об 11 год., оформлених протоколом № 0213026-1 від 12.04.2013 р., є за своєю правовою природою договором купівлі - продажу нерухомого майна на прилюдних торгах, а тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені Тимчасовим положенням з особливостями, що визначені в Законі України «Про іпотеку».

Досліджуючи спірні торги в контексті дотримання торгуючого організацією (відповідачем 1) норм чинного законодавства, а також аналізуючи підстави позову на предмет їхньої обґрунтованості, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується процедури підготовки, проведення торгів як перших так і других, зокрема: опублікування інформаційного повідомлення про реалізацію нерухомого майна, його змістовного наповнення, строків опублікування, поширення у необхідній кількості засобів масової інформації, направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, дотримання строків направлення, визначення стартової ціни реалізації майна, а також дотримання правил уцінки майна, то, на думку суду, торгівельною організацією вимоги Тимчасового положення та Закону України «Про іпотеку» дотримані.

Разом із тим, що стосується поряду реєстрації та сплати гарантійного внеску для участі в торгах, на переконання суду, мало місце порушення відповідачем 1 (торгуючою організацією) п.3.12 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у відповідності до п. 3.12 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації:

- заяву про участь у прилюдних торгах (додаток 2);

- документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.

Організатор прилюдних торгів зобов'язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.

У свою чергу поняття учасник торгів розкрито в п.2.4 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно із яким це фізична або юридична особа, яка сплатила гарантійний внесок і може бути покупцем відповідно до законодавства України. При цьому строки сплати гарантійного внеску та реєстрації у торгах визначені у п.3.6 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та ч.2 ст.44 Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, п.3.6 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсилає до змісту інформаційного повідомлення, де має бути вказано строк сплати гарантійного внеску, а частина 2 ст.44 названого Закону вказує, що реєстрація припиняється не раніше ніж за одну годину до початку прилюдних торгів, при цьому для цілей реєстрації учасник надає організатору прилюдних торгів документ, що посвідчує його особу, заяву про участь в торгах, документ, що посвідчує сплату гарантійного внеску.

З системного аналізу викладених положень вказаних нормативно-правових актів вбачається, що для того, щоб прийняти участь у прилюдних торгах, тобто набути статусу учасника, необхідно подати заяву про участь в торгах, документ, що посвідчує особу, а також вчасно сплатити гарантійних внесок та надати докази його сплати.

Як встановлено судом з інформаційного повідомлення (а.с.102, 103, т.с.1), що і узгоджується із положеннями Закону України «Про іпотеку», кінцевий термін реєстрації і сплати гарантійного внеску встановлено до 10 год. 00 хв. 12 квітня 2013 року.

Натомість, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, надані ПУАТ «Фідобанк», а саме: виписка по особовому рахунку ОСОБА_5 за 12.04.2013 року із зазначенням дати та часу проведення документів; копія заяви на переказ готівки та виписка із системи інтернет-банкінгу «IBSUA» про прийняття платіжного доручення №18 від 12.04.2013 року на суму 12037,5 грн із зазначенням дати та часу прийняття документу, третя особа ОСОБА_5 сплатив кошти із зазначенням призначення платежу «гарантійний внесок згідно Дог №0213026 від 21.02.2013 за Лот №1 Кв №145, заг пл. 82.2 кв. м., в будинку №40 по вул. Зодчих в м. Вінниці» лише об 11 год. 55 хв, на що отримав відповідне платіжне доручення №18. При цьому з вказаних же документів вбачається, що кошти останній вносив в касу банку, а згідно з його заявою вони в 11 год.42 хв. були перераховані на його безготівковий рахунок, а згодом, як зазначалося вище, на підставі платіжного доручення №18 лише в 11 год. 55 хв. операція була проведена банком клієнта з метою перерахунку гарантійного внеску на рахунок торгуючої організації.

Водночас, як видно із протоколу проведення торгів, вони були проведені об 11 год. 00 хв. 12 квітня 2013 року. Тобто, фактично ОСОБА_5 виконав вимоги закону щодо оплати гарантійного внеску уже після проведення спірних торгів, а відтак він не міг на правових підставах брати участь в прилюдних торгах, оскільки не міг фізично та обєктивно надати до 10 год.00 хв. доказ оплати гарантійного внеску (платіжне доручення №18), адже його ще в природі не існувало.

Таким чином, ОСОБА_5 не набув і не міг набути статусу учасника прилюдних торгів, не міг бути зареєстрованим, відтак і не міг на правових підставах придбати реалізоване на них майно.

З урахуванням вищевикладеного, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення відповідачем 1 як торгуючою організацією вимог п.3.12 Тимчасового положення.

Суд вважає, що дане порушення є надто суттєвим, у результаті чого сама по собі нівелюється уся процедура та результат проведених прилюдних торгів, оскільки за відсутності б такого порушення та за умови чіткого дотримання торгівельною організацією процедури проведення спірних торгів, жодний учасник не був би зареєстрований та не прийняв участі в них, відтак торги б вважалися такими, що не відбулися.

Таким чином, на переконання суду, лише вказане порушення є самостійною та достатньою підставою для визнання торгів недійсними.

При цьому не беруться до уваги доводи позивача про порушення п.3.11 Тимчасового положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо проведення прилюдних торгів не за місцем, що було повідомлено в оголошенні, оскільки в протоколі №0212026-1 не вказано номеру квартири, де проводилися торги (натомість вказано лише будинок), так як проаналізувавши зміст п.3.11, 4.14. Тимчасового положення, а також Додаток 3 до Тимчасового положення та вимоги ст.45 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), серед реквізитів, які має містити протокол прилюдних торгів, суд не знайшов такого реквізиту, як місце проведення торгів.

Також критично оцінюються та не сприймаються судом твердження про порушення відповідачем 1 п.4.2 Тимчасового положення про обовязковість присутності на торгах не менше двох учасників, оскільки ч.3 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка в даному випадку є спеціальною, дозволяє проведення прилюдних торгів з умови присутності хоча б однієї особи.

Разом із тим, що стосується підстав позову в контексті надання оцінки бездіяльності Ленінського відділу ДВС Вінницькому МУЮ, слід відмітити таке.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України (постанова у справі №3-112 гс 14 від 23 вересня 2014 року) про те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Проте, беручи до уваги те, що оскаржити самостійно бездіяльність в адміністративних судах позивач фактично не мав змоги, оскільки Вищий адміністративний суд у своєму судовому акті наголосив, що оскарження бездіяльності органів ДВС під час організації і проведення прилюдних торгів є невідємною складовою спору про право, відтак це необхідно робити у спорі про визнання прилюдних торгів недійсними, а також враховуючи положення ст.55 Конституції України, з аналізу яких забороняється відмова особі у правосудді, а у свою чергу нехтування доводами позивача щодо оцінки бездіяльності ДВС матиме ознаки такого позбавлення, суд приходить до висновку визнати за можливе надання оцінки діям органу ДВС в розмінні їх впливу на процедуру проведення прилюдних торгів.

Таким чином, надаючи оцінку поведінці Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ щодо неповернення на вимогу стягувача позивача виконавчого документа, суд погоджується із доводами позивача, виходячи із наступного.

Як встановлено розглядом справи, торги щодо реалізації предмету іпотеки було призначено на 12.04.2013 року об 11 год. 00 хв., при цьому заява від представника ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення без виконання виконавчого документа стягувачеві подана до канцелярії відповідача 212.04.2013 року о 09 год. 36 хв., тобто за півтори години до початку проведення торгів. Разом із тим відповідь на вказану заяву, якою відмовлено у поверненні виконавчого документу без виконання, була надана в.о. начальника Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ ОСОБА_14 лише 16.04.2013 року.

Суд не враховує позицію відповідача 2 та третьої особи ОСОБА_5 що орган ДВС діяв правомірно, оскільки керувався Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5. В даному випадку, враховуючи, що відповідач 2 знав про початок проведення торгів, так як матеріали справи містять належні докази його повідомлення, а також те, що в п. 2.3.1 договору №0212026 про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів від 21.02.2013 року (а.с.70, т.с.1) передбачено обовязок Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ своєчасно, у строк не більш двох місяців, але не пізніше моменту проведення торгів, попереджати організатора прилюдних торгів ПП «НиваВ.Ш.» про виконання рішення боржником або про виникнення обставин, передбачених ст.35-39, 49 Закону України «Про виконавче провадження» і вирішувати питання подальшого розпорядження майном переданого на організацію, суд переконаний, що відповідач 2 повинен був врахувати, що результат розгляду заяви від 12.04.2013 року суттєво може вплинути на права позивача, а тому повинен був до початку проведення торгів відреагувати на неї та виконати покладені на нього Законом України «Про виконавче провадження» обовязки. Проте відповідач 2 такого не зробив, обовязків, визначених ст.49 вказаного Закону не виконав, що фактично свідчить про бездіяльність з його боку, яка має усі ознаки протиправної бездіяльності.

Більше того дана бездіяльність органу ДВС мала місце не під час вчинення виконавцем підготовчих дій, а безпосередньо під час проведення другого етапу торгів, що цілком узгоджується із правовою позицією ВСУ, адже це порушення стосується саме правил проведення торгів і безпосередньо мало сплав на їх результат. Адже за умови повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, торги фактично б не відбулися.

Що стосується доводів відповідача 2 про додання до заяви неналежним чином завіреної копії довіреності, вони судом оцінюються критично, оскільки, як свідчать матеріали справи, той самий представник позивача неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, що стверджується долученими ним до матеріалів справи доказами, в результаті чого у виконавчому провадженні уже містилася довіреність на підтвердження його повноважень, яка раніше у представників виконавчого органу не викликала жодних сумнівів щодо наявності відповідних повноважень.

Таким чином, з огляду на досліджені судом обставини та системно проаналізовані правові норми, судом встановлено грубі порушення законодавства під час проведення прилюдних торгів, що у свою чергу не могло не вплинути на хід торгів та їх результат.

Зокрема, судом встановлено порушення торгівельною організацією п.3.12 Тимчасового положення та органом ДВС ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Дані обставини в сукупності вплинули на результат торгів, оскільки за умови дотримання вимог законодавства, вони б взагалі не мали відбутися.

Отже, викладені в позовній заяві доводи щодо наявності підстав для визнання прилюдних торгів недійсними підтверджуються наявними у справі та оціненими судом належними та допустимими доказами, а також нормами діючого законодавства.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ч. 1 та 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При цьому суд не вирішує розподіл господарських витрат, оскільки за результатами апеляційного і касаційного розгляду задоволення заяви за нововиявленими обставинами залишено без змін, а заявнику судовий збір було відшкодовано рішенням суду від 08 квітня 2015 року. Разом із тим судом прийнято рішення, аналогічне тому, яке переглядалося за нововиявленими обставинами, судові витрати в якому уже розподілені.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними результати прилюдних торгів від 12.04.2013р., проведені торгівельною організацією приватним підприємством "НиваВ.Ш." в особі філії 02 приватного підприємства "НиваВ.Ш." з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №145 загальною площею 82,2 кв.м. в будинку №40 по вул. Зодчих в м. Вінниці, оформлених протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна за № 0213026-1 від 12.04.2013 р.

Копію рішення надіслати відповідачам 1, 2 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 22 грудня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2, 3, 4 - відповідачу 1 (вул. Театральна, 10, оф.405, м. Вінниця, 21050; вул. Кропивницького, 12/1, м. Вінниця, 21000; АДРЕСА_1, 21000),

5 - відповідачу 2 (вул. Грушевського, 17, м. Вінниця, 21050)