Вирок № 5453716, 17.03.2008, Сумський районний суд Сумської області

1-81/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2008 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Мокренка Ю.М., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, учня Сумського професійного ліцею будівництва та автотранспорту, військовозобов'язаного, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Так, 09.12.07 р. приблизно о 17 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийшли на станцію залізничних перевезень «Сироватська» в с. Н.Сироватка Сумського району, щоб провести на потяг ОСОБА_4 Потім, приблизно о 17 год. 20 хв., перебуваючи в залі очікування станції, ОСОБА_2 побачив біля дверей, що ведуть до магазину, велосипед, який належить ОСОБА_1, та з метою крадіжки чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків, взявши велосипед почав виводити його з приміщення зали очікування, в цей час був помічений касиром станції ОСОБА_5, яка усвідомлюючи, що відбувається крадіжка, стала робити йому зауваження та вимагала повернути велосипед на місце, але ОСОБА_2 усвідомлюючи, що його дії стали помітними і не реагуючи на зауваження ОСОБА_5, вивів велосипед марки «Салют» вартістю 380 грн. на перон та, сівши на нього, поїхав з місця вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 07.12.07 р. він приїхав в с. Н.Сироватка до діда відмічати свій день народження. 08.12.207 р. з м. Суми до нього приїхав ОСОБА_4 і залишився у нього до 09.12.2007 р. Потім, 09.12.07 р. в обід він разом з ОСОБА_4 пішов до магазину «Голівуд», де зустріли ОСОБА_3, і всі разом пішли на залізничну станцію провести ОСОБА_4 до дому в м. Суми. Прийшовши на перон, вони зайшли до магазину, сіли за столики, він купив спиртне та продукти харчування і почали розпивати горілку. Після цього, приблизно о 17 год. вони втрьох зайшли до зали очікування, через деякий час на перон під'їхав потяг і ОСОБА_4 встав та пішов з зали, також з зали почали виходити всі пасажири; в цей час він встав та побачив, що під стіною стояв велосипед і вирішив його викрасти. Він взяв велосипед і почав його виводити з приміщення залу на перон, на якому стояло багато людей та потяг; тут він побачив ОСОБА_3, сказав йому «сідай, поїхали», ОСОБА_3 заплигнув на раму і вони почали їхати, в цей час якась незнайома жінка почала кричала йому «Стійте, хлопці віддайте велосипед», він зрозумів, що його дії

були помічені, але не реагував на крики і поїхав далі, хоча мав можливість повернути зразу велосипед, але знехтував цим. По дорозі ОСОБА_3 запитав у нього, навіщо він взяв велосипед, але той нічого не відповів. Доїхавши до лісосмуги, де він і залишив велосипед, вони пішли по домах. По дорозі він вирішив, що велосипед на слідуючий день поверне назад, але велосипеда на місці не було; де він подівся він не знає. Про крадіжку велосипеда він з ОСОБА_3 не домовлявся, і розмови про це не було. Шкода згодом була потерпілій відшкодована шляхом повернення іншого велосипеда, який був придбаний замість викраденого.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2 його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по справі доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що вона працює продавцем у магазині ПП Приходько, який знаходиться в приміщенні залізничної станції Н.Сироватка, на роботу вона їздить на велосипеді марки «Салют», який придбала в серпні 2007 р. Велосипед ставить у залі станції якраз біля дверей до магазину, в залі також мається приміщення каси і касиру видно що відбувається в залі. Також вона не зачиняє двері до магазину і їй теж видно велосипед. Так, 09.12.07 р. вона приїхала на своєму велосипеді на роботу і поставила його, як завжди біля дверей до магазину. Потім, приблизно о 17-15 год., коли вона якраз відпускала чергу покупців, по станції об'явили потяг Лебедин-Суми, і люди, які чекала в залі почали виходити на перон і хтось прикрив у магазині двері і їй вже було не видно, що діється в залі. Потім до магазину забігла ОСОБА_5, яка цього дня працювала на касі станції, і зразу запитала у неї чи давала вона хлопцям свій велосипед, вона відповіла, що велосипед нікому не давала, і ОСОБА_5 більше нічого не сказавши вибігла на перон. І оскільки двері буди відчинені, то вона чула, як ОСОБА_5 гукала «хлопці, віддайте велосипед», але ніякої відповіді не було. Потім ОСОБА_5 повернулася до магазину і розповіла, що її велосипед викрали хлопці ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Після цього вона, ОСОБА_1, поїхала додому до ОСОБА_2, та почала розповідати його матері, що її син викрав велосипеда, але її не слухали і випровадили з будинку. На даний час матеріальні збитки їй відшкодовано, але вона просить стягнути з підсудного і моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

- показами свідка ОСОБА_3, який пояснив, що 09.12.2007 р. в обідню пору він пішов до магазину «Голівуд», де зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вони сиділи випивали, він підсів до них за стіл, потім вирішили піти на залізничну станцію, щоб провести ОСОБА_4 до дому в м. Суми, а заодно відмітити бувший день народження ОСОБА_2. Прийшовши на перон, зайшли до магазину, там сіли за столики і ОСОБА_2 купив випити та продукти і почали розпивати горілку. Після цього, приблизно о 17 год. вони втрьох зайшли до зали очікування, він сів на стільці, що стоять за дверима магазину зправа, ОСОБА_2 сів на стільці навпроти нього, а біля нього ОСОБА_4. Через деякий час на перон під'їхав потяг, і ОСОБА_4 встав та пішов з зали, також з зали почали виходити всі пасажири, в цей час він почав вставати з стільця, і при цьому зачепив двері до магазину плечем, при цьому двері закрилися, але не повністю, а ОСОБА_2 підійшов до велосипеда, який стояв біля дверей магазину та, взявши його, повів на вихід до перону; він почав йти слідом, ОСОБА_2 самостійно відкрив двері та вийшов з зали очікування, він запитав у ОСОБА_2 навіщо він взяв велосипед, на це ОСОБА_2 сказав «сідай, поїхали», він пригнув на раму велосипеда і ОСОБА_2 поїхав в сторону центра села. Коли вони почали рухатися, то він чув, як якась жінка кричала їм в слід «ОСОБА_2, поверни назад велосипед», та ще щось кричала він не пам'ятає, але ОСОБА_2 на крики жінки не реагував і вони їхали далі. Велосипед ОСОБА_2 поставив в лісосмузі, він наполягав, щоб ОСОБА_2 повернув велосипед на місце, і вони вирішили, що велосипед на слідуючий день повернуть назад. Наступного дня приблизно о 10-20 год. він вирішив піти забрати велосипед з лісопосадки, щоб переховати. Переховавши велосипед в бур'янах , він пішов до дому. У вечері він зустрівся з ОСОБА_2, і вони пішли за велосипедом, але велосипеда вже там не було де він подівся він не знає. Про крадіжку велосипеда він з ОСОБА_2 не домовлявся і розмови про це не було.

- показами свідка ОСОБА_7, яка в ході досудового слідства пояснила, що вона працює касиром на станції Сироватська. 09.12.07 р. вона заступила на свою зміну з 8 год. до 20 год., в магазині в цей день працювала ОСОБА_1, яка на роботу постійно їздить на велосипеді, який ставить в залі очікування біля дверей магазину, в цей день ОСОБА_1 теж приїхала на велосипеді, і поставила його біля дверей магазину. Потім приблизно о 16-40 год. до зали очікування зайшло троє хлопців це були ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ще один хлопець, вони сиділи на диванах в залі та голосно і шумно розмовляли між собою, вона зрозуміла, що хлопці напідпитку. Потім о 17-20 год. об'явили потяг Лебединська -Суми, і всі пасажири, які чекали в залі піднялися та почали виходити на перон, в магазині якраз було 5-6 чоловік покупців у черзі, в цей час ОСОБА_3, який сидів зправа від входу в магазин, почав підводитися і рукою зачинив двері до магазину, а ОСОБА_2 теж встав з дивану, він сидів зліва від дверей магазину, та, підійшовши до велосипеда, який стояв між диваном та дверима до магазину, де сидів ОСОБА_2, та взявши велосипеда почав його вести до вхідних дверей на перон, ОСОБА_3 в свою чергу підійшов до вхідних дверей на перон та, відчинивши двері, притримував їх щоб ОСОБА_2 міг вільно вивести велосипед. Побачивши це вона зрозуміла, що хлопці взяли велосипед без дозволу, бо ОСОБА_1 не могла їм дати свій велосипед і вийшла з приміщення каси в зал, та крикнула «хлопці, а ви запитували про дозвіл взяти велосипед», але вони не відреагували на запитання та вийшли з приміщення зали на перон, вона побігла до магазину та запитала у ОСОБА_1 чи дозволяла вона хлопцям брати її велосипед, бо саме велосипед ОСОБА_1 хлопці виводили, ОСОБА_1 відповіла що ніякого дозволу нікому не давала, і вона зрозуміла, що велосипед хлопці просто викрали, після цього побігла слідом за хлопцями, та за дверима зали почала їм кричати «ОСОБА_2, верни велосипед назад», але вони вже від'їхали та почали рухатися в напрямку села, і на її крики хлопці не відреагували, після чого вона повернулася до магазину та назвала прізвища хлопців, які викрали велосипед ОСОБА_1.( ар.с 18) .

- висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість викраденого велосипеда у ОСОБА_1 склала 380 грн. /ар. с. 31 /

Таким чином, вина підсудного в судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_1 на суму 380 гривень.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому задовільно характеризуються, пом'якшуючі відповідальність обставини - має молодий вік, раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував завдану шкоду, є учнем навчального закладу.

Як обтяжуючи відповідальність обставину суд враховує вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З рахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без його ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КУПК України, суд

ПРИГОВОРИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2( два) роки 6 місяців.

У відповідності з ст. 76 КK України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 117 гривень 70 гривень витрат, пов'язаних з проведенням судово товарознавчої експертизи, зарахувавши стягнуті кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області № 35221004000389 в УДК в Сумській області, код 25574892 МФО 837013 ( оплата за експертизу №1410).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.