Рішення № 54534416, 11.10.2010, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 2-866/10

Номер провадження 2-866/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Тулик І.І,

при секретарі - Вербещук В.А.

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, зазначивши, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах, зокрема проживали сумісно однією сім'єю в будинку батьків відповідача в с. Цустоварівка, вул.. Леніна, 27 Сквирського району Київської області. Від цього шлюбу у сторін народилося троє дітей: дочка, Ірина, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з позивачкою. Відповідач, як батько дітей не надає матеріальної допомоги на їх утримання. Позивачці важко забезпечити дітей всім необхідним, оскільки в даний час ніде не працює, займається доглядом за дитиною, ніяких доходів не має, а відповідач, як сезонний робітних має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 300 гривень щомісячно на кожну дитину. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Інших дітей у відповідача не має. На підставі наведеного просила винести рішення, за яким стягувати із відповідача щомісячно аліменти в твердій грошовій суму в розмірі по 300 гривень щомісячно в її користь на утримання дітей до досягнення ними повноліття, починаючи з дня до суду даної позовної заяви.

В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві, просила такі задовольнити.

Відповідач, Біло церківець ОСОБА_5 в судовому засіданні присутній не був. Був допитаний в порядку судового доручення, Сквирським районним судом Київської області, де позовні вимоги визнав, дав згоду на розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З пояснень позивачки, матеріалів справи, судом встановлено, що сторони з 25 липня 2002 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, які ними припинені 2 лютого 2008 року. Від даних шлюбних відносинах у них народилося троє дітей - дочка, Ірина, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що стверджується свідоцтвами про народження дітей.

Наразі діти перебувають на утриманні позивачки, відповідач, на порушення своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Вказана обставина підтверджується довідкою Чорнотисянської сільської ради № 812 від 25 травня 2010 року та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1, складеним депутатом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

За змістом ст.ст. 181, 182 СК України у випадку невиконання батьками свого обов'язку утримувати дитину, аліменти присуджуються за рішенням суду в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, де враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. На підставі цього, суд вважає, що відповідач зобов'язаний надавати дітям утримання, достатнє для задоволення їх розумних потреб, виходячи зі стану здоров'я дітей, їх матеріального становища, а також зі свого стану здоров'я та матеріального становища.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо наявності в нього інших аліментних зобов'язань або утриманців, свого стану здоров'я, матеріального становища, суд вважає, що такі в нього відсутні, він працездатний, психічними та хронічними захворюваннями не страждає, здатний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей в розмірі встановленому судом.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання дітей, а також, що відповідач не має постійного доходу, суд вважає, що справедливим буде щомісячне стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.

Виходячи із принципу розумності та справедливості, суму аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд визначає у розмірі, якому просить позивачка, тобто по 300 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

За правилом ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, де встановлено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону та якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч.2 ст. 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з огляду на викладені обставини та норми закону, суд не вправі зазначати умову: «але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку» в аліментах, які підлягають стягненню в твердій грошовій сумі, оскільки така вказівка буде прямо суперечити ст.ст. 181, 184 СК України, а тому позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 04 серпня 2010 року.

Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В силу ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212 -215, 223, 224, 225, 228,229, 367 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дочки, Ірина, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі по 300 гривень, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 26 травня 2010 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок 31214259700211, назва рахунку 22050000, код ОКПО 22108293, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.