Рішення № 54528892, 21.12.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 21.12.2015

ЄУ № 420/2077/15-ц

Провадження №2/420/1636/15

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.

за участю секретаря Войтенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 24.04.2014 року Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 4, та стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 24.04.2014 року перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з нею. З відповідачем сумісно не проживають. Причиною розірвання шлюбу стало те, що з відповідачем в психологічному плану вони не сумісні, на цій підставі в сімї виникали сварки та скандали, які привели до того, що сумісне життя стало неможливим. Подальше сімейне життя суперечить її інтересам. Спору про майно подружжя не має. Відповідач матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання дитини не надає. Вона на даний час не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, тому їй важко утримувати дитину самостійно. Відповідач фізично здоровий, працює в м. Ровеньки РФ в лікарні юристом, інших неповнолітніх дітей на його утриманні не має, тому, на її думку, в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Позивач у судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного Кодексу України, шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.

Судом встановлено, що сторони з 24.04.2014 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЕД № 220902, виданим повторно 06.11.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 4.

Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ВЛ № 372035, виданим 21.08.2014 року Виконавчим комітетом Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області.

Неповнолітній син проживає з позивачем, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області 27.07.2015 року за вих. № 1112.

Згідно позовної заяви, причиною розірвання шлюбу стало те, що сторони несумісні в психологічному плані, подружжя проживає окремо.

Позивач ОСОБА_4 (до шлюбу Жерліцина) ОСОБА_5 після розірвання шлюбу бажає залишити за нею прізвище, отримане після реєстрації шлюбу «Мотунова».

Частинами 3 та 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України.

У чинність ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що подружні відносини між сторонами припинені, згідно позовної заяви, подружжя спільно не проживає, шлюб існує формально, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, суд вважає, що є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, а також положенням ст. 51 Конституції України, відповідно до яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

У чинність ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 в графі "батько" зазначений відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька (матері) або у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З урахуванням вимог позивача, яка просить стягнути аліменти у частці від доходу відповідача, зважаючи, що відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд, керуючись ст. ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, вважає, що заявлені вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони законні, обґрунтовані, доказово підтверджені матеріалами справи.

При визначенні розміру аліментів суд врахував, що відповідач фізично здоровий, працездатний, інших неповнолітніх дітей на його утриманні немає, тому він в змозі сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в зазначеному позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 223, 224-233, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (до шлюбу - Жерліциною) ОСОБА_5, зареєстрований 24 квітня 2014 року Виконавчим комітетом Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області, актовий запис № 4.

Після розірвання шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище отримане після реєстрації шлюбу «Мотунова».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.07.2015 року до повноліття дитини, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі 974 (девятсот сімдесят чотири) грн. 40 коп. на р/р №31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Копію заочного рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції у Луганській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: