Рішення № 54526609, 16.12.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9698/15-ц

2/296/3098/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"16" грудня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

за участю: секретаря судового засідання Стефанюк О.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Житомирі до Житомирського міськрайонного управління головного управління держсанепідслужби у Житомирській області, КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім.І.А. Кочерги», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4,

В С Т А Н О В И В :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Житомирі звернулося до суду з позовом про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4, затвердженого 30.06.2015р. на артиста оркестру КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім.І.А. Кочерги» - ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що санітарно-гігієнічна характеристика складена з порушенням Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці затверджених наказом МОЗ України від 13.12.2004 року №614. Зокрема, акт санітарно-гігієнічного обстеження, який є підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики, було складено комісією за відсутності представника позивача, участь якого є обов'язковою. Також, документи, які були надані КП "Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А. Кочерги" на виконання припису держсанепідслужби для складання санітарно-гігієнічної характеристики, надані не в повному обсязі та не погоджувалися роботодавцем з робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а тому не можна було проводити обстеження організації для уточнення умов праці та складати вказаний вище акт. Крім того, сама санітарно-гігієнічна характеристика не відповідає дійсним умовам праці ОСОБА_1, містить суперечливі дані щодо наявності шкідливих виробничих факторів на робочому місці працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток професійного захворювання працівника. Однак, незважаючи на незаконність санітарно-гігієнічної характеристики, Житомирське міськрайонне управління головного управління держсанепідслужби у Житомирській області на її підставі склало акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 30.06.2015р., який також є незаконним.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не зявилися, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч. 4 ст.169, ст.224 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Як вказує позивач, в січні 2015 року Житомирське міськрайонне управління ГУ Держсанепідслужби у Житомирській області ініціювало складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на артиста оркестру КП «Житомирський академічний український музично-драматичний театр ім. І.А.Кочерги» ОСОБА_1

Листом від 10.02.2015р. за №06-89 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Житомир (далі за текстом - позивач або Фонд) повідомило управління про відмову погоджувати надіслані документи, оскільки документи були надані не в повному обсязі, в порушення додатку №3 Порядку, у зв'язку з чим повідомлено управління про неможливість проведення обстеження вказаної організації для уточнення умов праці, а також про неможливість без акта санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту та підпису всіма членами комісії написання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 (а.с.4).

27.02.2015р. Житомирське міськрайонне управління ГУ Держсанепідслужби у Житомирській області направило позивачу лист №358 з доданою до нього санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці ОСОБА_1 (а.с.5-7).

Листами №06-415 від 10.06.2015р. та №06-419 від 15.06.2015р. позивач повідомив відповідача, що у звязку з відпусткою начальника відділення ОСОБА_2, а також призначення розгляду судової справи про визнання недійсною санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 на 17.06.2015р., необхідно відкласти засідання комісії по розслідуванню причин виникнення професійного захворювання, яке призначене на 16.06.2015р. (а.с.8, 9).

Однак, в період перебування у відпустці начальника відділення ВД ФССНВ у м.Житомирі ОСОБА_2, 30.06.2015р. Житомирським міськрайонним управлінням головного управління держсанепідслужби у Житомирській області було затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (а.с.12-13).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі Закон) для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Згідно ст.36 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Статтею 37 вказаного Закону передбачені випадки, в яких Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому.

Відповідно до п.1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007р. №24, справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження роботодавця або за місцем проживання потерпілого.

Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011р. (далі Порядок) передбачено, що:

- п. 62. Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

- п.64. Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000р. N1662. Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п'ять років та затверджується МОЗ.

- п. 68. У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

- п.74-85 передбачено порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань, відповідно до якого Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання , до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

- п.82 передбачено, що комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого.

Процедура оформлення акта проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання передбачена п. 86-87 вищевказаного Порядку відповідно до якого за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4.

Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Акт підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним державним санітарним лікарем. У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті.

Аналізуючи вищезазначені правові норми, суд дійшов висновку, що акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, є лише фіксацією розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання та підставою для розгляду Фондом питання про виплату чи відмову у виплаті страхових виплат. Тобто, лише у разі виникнення спору про право на отримання страхових виплат вказані відомості є доказами, які повинні досліджуватись та оцінюватись судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що ОСОБА_1 звертався до Фонду із заявою про отримання страхових виплат, однак, в подальшому вказану заяву відкликав.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Крім того, згідно зі ст.16 ЦК України позивач звертаючись до суду з позовом за власним розсудом обирає спосіб захисту та в силу ст.10 ЦПК України зобовязаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Житомирі передчасно звернулося з даним позовом до суду, оскільки будь-яким чином не відбувається порушення прав фонду, тому позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. П. Маслак