Ухвала суду № 54519800, 19.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/18248/15-к

Номер провадження 11-сс/775/316/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року місто Артемівськ

Колегія суддів з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Акуленка В.В.

суддів Шигірта Ф.С., Стародуба О.Г.,

при секретарі Гуляєві М.В.,

за участю прокурора Дудка Д.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 листопада 2015 року, якою у кримінальному провадженні №42015000000000945, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, зареєстровано та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, як начальник Сєверодонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції в Луганській області є службовою особою, на яку покладено здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій виконанні службових завдань за посадою і відповідно до пункту 2 Примітки до статті 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте, ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, вступивши у попередню змову з начальником відділу Державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції ОСОБА_4, який являється його заступником, протиправно використав своє службове становище з метою особистого незаконного збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища за наступних обставин.

Так, 9 липня 2008 року директор ТОВ «Каліта» ОСОБА_5 уклав кредитний договір з ПАТ «УкрСиббанк» під заставу належного йому нерухомого майна медичного центру по проспекту Гвардійський, 35 у м. Сєверодонецьку строком на 3 роки. Однак, ОСОБА_5 умови кредитного договору не виконував, своєчасно кредит не погасив.

23 листопада 2011 року Сєверодонецьким міським судом Луганської області прийнято рішення, яким задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та вирішено стягнути солідарно з ТОВ «Каліта» та ОСОБА_5 заборгованість за наведеним кредитним договором від 9 липня 2008 року в розмірі 124440,99 доларів США (за курсом НБУ станом на 23 листопада 2011 року становить 994134 грн. 18 коп).

13 липня 2012 року постановою державного виконавця відділом державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_6 на виконання зазначеного рішення суду накладено арешт на житловий будинок за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, с. Щедрищеве, вул. Кірова, 77, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

7 травня 2015 року у службовому кабінеті № 10, що знаходиться в адміністративній будівлі за адресою: м. Сєверодонецьк, вул. 8 Березня, 1 ОСОБА_5 звернувся до начальника Сєверодонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_3 з приводу зняття арешту з належного йому будинку. В цей же час у вказаному службовому кабінеті також перебував начальник відділу державної виконавчої служби Сєверодонецького міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_4

У цей час ОСОБА_5 у ході спілкування з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зясував у них можливість вирішення питання щодо зняття арешту, накладеного на належний йому будинок за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, с. Щедрищеве, вул. Кірова, 77, який не являється предметом кредитного договору від 9 липня 2008 року. У свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_5, що вказане питання можливо вирішити та ОСОБА_3 запропонував останньому зустрітись з цього приводу через декілька днів.

У невстановлений слідством день у період з 07 травня 2015 року по 12 травня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили у злочинну змову з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 При цьому, останні розробили план для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_3 мав висунути вимогу ОСОБА_5 щодо надання неправомірної вигоди в сумі 250000 грн. та отримати вказану неправомірну вигоду, а ОСОБА_4 повинен був надати вказівку підлеглому державному виконавцю щодо винесення постанови про звільнення майна боржника з-під арешту.

Реалізовуючи свій план на отримання неправомірної вигоди, 12 травня 2015 року ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, зустрівся з ОСОБА_5 на вул. Донецькій у м. Сєверодонецьк. У ході зустрічі ОСОБА_3 висунув ОСОБА_5 незаконну вимогу щодо передачі йому та особам, які будуть приймати участь у вирішенні питання, неправомірної вигоди в сумі 250000 грн. за вчинення дій щодо зняття арешту, накладеного на будинок за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, с. Щедрищеве, вул. Кірова, 77, що належить останньому. Також, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5, що із зазначеної суми неправомірної вигоди, грошові кошти в сумі 125000 гривень він повинен передати йому відразу, а решту суми після зняття арешту із його житлового будинку.

21 травня 2015 року ОСОБА_5 зважаючи на вказані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, усвідомлюючи їх протиправність звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання від нього неправомірної вигоди в сумі 250 000,00 грн.

17 червня 2015 року близько 18.00 год. ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_4, у дворі поблизу будинку по вул. Науки, 13 у місті Сєверодонецьку Луганської області одержав від ОСОБА_5 на свою незаконну вимогу першу частину з визначеної ним неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді грошових коштів у розмірі 80 000,00 грн. за сприяння шляхом використання свого службового становища, як безпосереднього начальника ОСОБА_4, у вирішенні питання щодо зняття арешту з вищевказаного житлового будинку вул. Кірова, 77 в с. Щедрищеве Луганської області.

У свою чергу ОСОБА_3 одержані у вказаний злочинний спосіб грошові кошти розподілив з ОСОБА_4 та використав на власний розсуд.

15 липня 2015 року близько 12.00 год. ОСОБА_4, діючи на виконання спільного з ОСОБА_3 наведеного злочинного плану, згідно відведеної йому ролі, надав вказівку підлеглому йому працівнику, яким винесено постанову та знято накладений арешт з вказаного житлового будинку ОСОБА_5

Того ж дня близько 16.20 години ОСОБА_3, діючи з єдиним злочинним наміром та за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в салоні транспортного засобу марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 поблизу будинку по вул. Науки, 13 у місті Сєвєродонецьку Луганської області, на свою незаконну вимогу одержав від ОСОБА_5 останню частину з визначеної ним грошової суми у розмірі 170 000,00 грн. за зняття арешту з наведеного житлового будинку по вул. Кірова, 77 в с. Щедрищеве Луганської області.

У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено вищевказаний предмет неправомірної вигоди, який був переданий ОСОБА_3 17 червня 2015 року ОСОБА_5

16 липня 2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 липня 2015 року застосовано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 13 вересня 2015 р.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10 вересня 2015 року продовжено строк тримання під вартою, а саме з 10.08.2015 р. до 08.11.2015 р. до 16.30 год., призначено заставу у розмірі 800 (вісімсот) мінімальних заробітних плат, що складає 1 102 400 грн.

З ухвалою не погодився захисник підозрюваного та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права, просив вищезазначену ухвалу скасувати, як незаконну. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що слідчий суддя не дослідив матеріали кримінального провадження та безпідставно продовжив строк тримання під вартою. При цьому, не враховано дані про особу підозрюваного, той факт, що він потребує медичної допомоги, майновий стан при визнані розміру застави, відсутність ризиків передбачених ст. 177 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного підтримав апеляційну скаргу.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника, який просив скаргу задовольнити, дослідивши матеріали кримінально провадження, матеріали судової справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.177 ч.2 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені ст.177 ч.1 КПК України

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя правильно врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3., обставини його вчинення, його суспільну небезпечність, данні про особу підозрюваного, те, що він працює, одружений; має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а тому суд апеляційної інстанції вважає висновки слідчого судді щодо продовження строку тримання під вартою законними та обґрунтованими. Доводи апелянта про недоведеність прокурором наявності ризиків не ґрунтуються на вимогах діючого кримінального процесуального законодавства та на практиці ЄСПЛ, оскільки сама тяжкість злочину вказує на наявність ризиків того, що підозрюваний спробує ухилитись від органів розслідування чи суду, знищити або спотворити речі, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, впливатиме на свідків злочину.

Однак слідчий суддя не в достатній мірі врахував вимоги кримінального процесуального законодавства при визначені розміру застави, а саме розміру доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також того що, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розмір застави 800 (вісімсот) мінімальних заробітних плат для підозрюваного є непомірною, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню. З урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_3 отримав в наслідок вчинення кримінального правопорушення грошові кошти в розмірі 250 000 грн., його майнового стану, суд вважає за необхідним визначити розмір застави 400 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, на думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді є не законною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 листопада 2015 року у кримінальному провадженні №42015000000000945 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06 листопада 2015 року, якою у кримінальному провадженні №42015000000000945 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 скасувати.

Клопотання старшого слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 та визначення застави в сумі 3 045 000 грн. задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 до 03 січня 2016 року до 16 годин 30 хвили.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 400 мінімальних заробітних плат в сумі 551200 грн. яка може бути внесена на р/р 37317005000992 відкритий в ГУДКСУ у Донецькій області, код банку 834016, код ЄДРПОУ 02891428, отримувач Апеляційний суд Донецької області.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обовязки:

- не відлучатись із смт. Вороново, м. Сєверодонецька, Луганської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти орган досудового розслідування про зміну місця проживання, місця реєстрації, місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин кримінального провадження;

Строк дії ухвали до 03 січня 2016 року.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: